Рішення № 96279427, 14.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 року м. Київ № 640/7348/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Основи О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Міністерства оборони України

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1

про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язати вчинити дії

за участю представників сторін

від позивача - Грома А.М.

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - Мастикаш Ю.І.

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Міністерства оборони України (далі по тексту - позивач), адреса: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесену в рамках виконавчого провадження (ВП 64106593) від 02 березня 2021 року про накладення штрафу на Міністерство оборони України.

В обгрунтування позовних вимог позивач послався на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/7146/20 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , та зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 - дружині померлого ОСОБА_3 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконання ним обов`язків військової служби у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для продовження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року.

На виконання судового рішення, як вказує позивач, комісією Міністерства було розглянуто наявні документи ОСОБА_1 , які надійшли від Житомирського обласного військового комісаріату та прийнято рішення повернути їх на доопрацювання, у зв`язку з відсутністю витягу з протоколу Військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, а також не подано копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, яке у позивача відсутнє.

28 січня 2021 року Департаментом фінансів Міністерства листом повідомлено відповідача про повернення документів на доопрацювання, а 19 січня 2021 року на адресу позивача надійшла постанова державного виконавця від 12 січня 2021 року ВП №64106593 з примусового виконання виконавчого листа №640/7146/20.

Постановою від 02 березня 2021 року на позивача державним виконавцем накладено штраф у розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин виконавчого листа від 10 грудня 2020 року №640/7146/20.

При цьому, в мотивувальній частині цієї ж постанови державним виконавцем зазначено, що він отримав витяг з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України від 14 січня 2021 року №7 та надає свою оцінку роботи Комісії Міноборони з питання повернення на доопрацювання документів.

На переконання позивача, ним рішення суду було виконано в повному обсязі, а тому у державного виконавця були відсутні правові підстави для накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов виконавчий лист від 10 грудня 2020 року №640/7146/20.

У визначений законом строк боржник за виконавчим листом рішення суду не виконав, що стало підставою для винесення постанови про накладення штрафу.

На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа письмових пояснень на позовну заяву не надала з невідомих суду причин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання, витребувано виконавче провадження №64106593.

В судовому засіданні 14 квітня 2021 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Представник третьої особи заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем рішення суду не виконано. Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з`явились, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (надалі - Закон від 02.06.2016 №1404-VIII).

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як вбачається з наданої суду копії матеріалів виконавчого провадження №64106593, 12 січня 2021 року на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №640/7146/20, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 10 грудня 2020 року.

Як вбачається з наявної копії вказаного вище виконавчого листа, останній був виданий Окружним адміністративним судом міста Києва на підставі рішення суду від 25 травня 2020 року у справі №640/7146/20, яке набрало законної сили 11 листопада 2020 року, яким зобов`язано Міністерство оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - дружині померлого ОСОБА_3 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для продовження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року.

Абзацом 1 частини 6 статті 26 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Так, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12 квітня 2021 року відкрито виконавче провадження №64106593 з примусового виконання виконавчого листа №640/7146/20, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 10 грудня 2020 року про зобов`язання Міністерства оборони України вчинити дії, якою боржника повідомлено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та невідкладно повідомити державного виконавця з наданням відповідних документів.

27 січня 2021 року на адресу відповідача надійшло клопотання Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України, в якому останній просив відкласти проведення виконавчих дій, у зв`язку з тим, що вживаються заходи щодо підготовки необхідних документів для подання їх Комісії Міноборони з розгляду питань, пов1'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

18 лютого 2021 року на адресу відповідача надійшла заява Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України, в якій останній зазначив, що 14 січня 2021 року Комісією Міноборони розглянуто заяву позивача та прийнято рішення про повернення документів на доопрацювання, оскільки подані документи не відповідають вимогам пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975. Після надходження доопрацьованих документів з Житомирського ОТЦКСП їх буде повторно розглянуто Комісією Міноборони та проінформовано.

Крім того, в матеріалах виконавчого провадження наявна копія листа Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 лютого 2021 року №968, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомила про відсутність в неї необхідних документів.

Суд наголошує, що згідно з частинами 1-3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виходячи зі змісту виконавчого листа, в даному випадку під фактичним виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у справі №640/7146/20 є прийняття рішення Міністерством оборони України саме щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, а не повторно розглянути заяву останньої.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на доопрацювання документи ОСОБА_1 , проте, не призначено та не виплачено одноразову грошову допомогу, що, відповідно, свідчить про невиконання зобов`язальної частини рішення суду.

Наведене в сукупності спростовує твердження позивача в частині, що рішення суду було виконано, оскільки, як вже зазначалось судом, вказаним рішенням суду Міністерство оборони України було зобов`язано призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, а не повторно розглянути питання щодо її виплати.

Таким чином, Міністерством оборони України не доведено, а судом не встановлено фактичного виконання в повному обсязі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у справі №640/7146/20 згідно з виконавчим листом, виданим судом 10 грудня 2020 року, оскільки Міністерством оборони України не призначено та не виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу на виконання рішення суду.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Так, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02 березня 2021 року на Міністерство оборони України накладено штраф за невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у справі №640/7146/20 у розмірі 5100,00 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також з урахуванням того, що судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами факт невиконання Міністерством оборони України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у справі №640/7146/20, на виконання якого судом було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження №64106593, зокрема, в частині не призначення і не виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - дружині померлого ОСОБА_3 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для продовження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, суд приходить висновку про правомірність постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 02 березня 2021 року та відсутність правових підстав для її скасування.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255,287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення

Суддя К.Ю. Гарник