Ухвала суду № 96279425, 14.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 квітня 2021 року місто Київ №640/530/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі»до про Офісу великих платників податків Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2020 №0000940501,ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/530/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2020 №0000940501.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/530/21 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 10.03.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у справі №640/530/21.

Вказане клопотання обгрунтовано тим, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з приводу оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.03.2020 №0000940501, оскільки позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, у зв`язку з чим у позивача виникли обмеження у строках на оскарження вказаного податкового повідомлення рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2021 запропоновано позивачу надати свої пояснення стосовно клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі №640/530/21.

Від представника позивача 29.03.2021 до суду надійшли письмові пояснення щодо клопотання представника Офісу великих платників податків Державної податкової служби про залишення позовної заяви без розгляду у справі №640/530/21, відповідно до яких остання зазначила про те, що 05.01.2021 разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі, у якій викладено підстави, з яких позивачем було пропущено строк на звернення до суду. Як пояснив представник позивача, строк подачі позовної заяви закінчився 24.08.2020, однак 21.08.2020, тобто, в межах строку звернення до суду, позивачем за допомогою кур`єрської служби ТОВ «Інсервіс Груп» було направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №0000940501 від 13 березня 2020 року. 25 грудня 2020 року, ТОВ «Інсервіс Груп» було направлено на адресу ТОВ «Юнайтед Енерджі» повідомлення вих.№00357, у якому зазначено, що відправлення не було доставлено внаслідок наявності трудового спору між ТОВ «Інсервіс Груп» та кур`єром, що мав доставити відправлення. Тому, про те, що відправлення не було доставлено, ТОВ «Юнайтед Енерджі» довідалося після отримання листа ТОВ «Інсервіс Груп» вих. №00357 від 25 грудня 2020 року.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі по тексту - ПК України).

Пунктом 56.1 статті 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

В даному випадку процесуальні норми ПК України щодо оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів є спеціальними відносно норм КАС України, а тому вони мають перед ними пріоритет.

Так, підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Абзацом першим пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що у урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено строк давності на рівні 1095 днів.

Системний аналіз зазначених законодавчих норм вказує, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався прлоцедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.03.2020 №0000940501, за наслідками якої рішенням Державної податкової служби України від 21.07.2020 №23361/6/99-00-06-02-05-06 вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Рішення Державної податкової служби України від 21.07.2020 №23361/6/99-00-06-02-05-06 отримано позивачемм 23.07.2020, а тому останнім днем на звернення до суду є 24.08.2020.

Разом з тим, як вбачається з листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсервіс Груп" від 25.12.2020 вих.№00357, 21.08.2020 о 16:30 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» було отримано поштову кореспонденцію для здійснення кур`єрської доставки до Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1) наступного змісту: Позовна заява про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №0000940501 від 13.03.2020. При оформленні вказаного відправлення був використаний бланк кур`єрської накладної компанії №ODA-0012235.

Вищезазначені поштові відправлення не були доставлені з наступних підстав. Під час здійснення доставки вищещазначених відправлень виник трудовий конфлікт з одним із кур`єрів ТОВ «Інсервіс Груп», внаслідок чого на тривалий час було затримано доставлення кілької кур`єрських відправлень по Одеській, Київській та Житомирській областях, серед яких були і зазначені кур`єрські відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, після з`ясування та встановлення вказаних обставин позивач звернувся до суду 05.01.2021, що підтверджується відміткою на конверті, в якому направлялась до суду позовна заява з приводу визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2020 №0000940501.

Як зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 27.11.2018 у справі №473/236/17 причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Суд, вирішуючи питання стосовно строків звернення до суду, виходить з того, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Тобто, пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для прямого застосування наслідків такого пропуску (залишення без розгляду, повернення), оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причин пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що позивачу не було відомо про обставини, викладені у листі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсервіс Груп" від 25.12.2020 вих.№00357, що не спростовано жодним доказом, суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався з відповідного листа, а тому позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні, а тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись статтями 121-122, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі №640/530/21 відмовити.

2. Копію ухвали направити всім учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Іщук І.О.