Рішення № 96278812, 15.04.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/846/21

РІШЕННЯ

іменем України

15 квітня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Ойлагротрейд" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ойлагротрейд" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27 липня 2020 року №1294 "Про проведення фактичної перевірки" Приватного підприємства "Ойлагротрейд";

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 02 вересня 2020 року №0004533201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області було видано ПП "ОАТ" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним з терміном дії до 23 серпня 2024 року, реєстраційний номер - 22170314201900231.

Позивач вказує, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на підставі наказу на проведення фактичної перевірки №1294 від 27 липня 2020 року та направлень на проведення фактичної перевірки від 27 липня 2020 року №1291, 1320 проведено фактичну перевірку.

За наслідками фактичної перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області складено акт №0052/22-01-32-01/37163335 від 06 серпня 2020 року про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, встановлено порушення Підприємством п. 12 підрозділ. 5 розділу XX, п.п. 230.1.2 п.230.1.2 п.230 ст.230 Податкового кодексу України, а саме: суб`єктом господарювання не зареєстровано та не обладнано рівномірами - лічильниками 3 резервуари, а також не зареєстровано та не обладнано витратомірами - лічильниками 3 паливні колонки.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2020 року №004533201, яким за порушення п. 128-1 ст. 128-1 Податкового кодексу України, застосовано суму штрафних санкцій у сумі 120000,00 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2020 року №004533201 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 12 лютого 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

26 лютого 2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що перевіркою встановлено, реалізацію на АЗС позивача, у період з 01 квітня 2020 року по 29 липня 2020 року пального (бензин А-92, А-95, дизельне паливо) без наявності обладнаних та зареєстрованих в Реєстрі рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію трьох резервуарах та витратомірів-лічильників на трьох паливо-роздавальних колонках (абз. 5 п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України).

Враховуючи, що штрафна санкція в розмірі 20000 гривень застосовується за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник (3 одиниці), а також за кожне необладнане місце відпуску пального та/або незареєстрований витратомір-лічильник (3 одиниці) до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 120000 грн.

Таким чином, на переконання ПП "ОАТ" в адміністративному позові жодним чином не спростовує вищевказані порушення Податкового кодексу України.

Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.

Суд зазначає, що частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, зважаючи на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відсутня необхідність призначати розгляд справи у судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що Приватне підприємство "Ойлагротрейд" є юридичною особою, основний вид діяльності - роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Посадовими особами контролюючого органу на виконання наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 27 липня 2020 року № 1294 "Про проведення фактичної перевірки", на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, проведено фактичну перевірку ПП "ОАТ", за місцем здійснення діяльності: Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 3.

Як встановлено з матеріалів перевірки, особа що проводила розрахункові операції (оператор АЗС ОСОБА_1 ) в даній господарській одиниці відмовилась розписатися у направленнях на перевірку, тому посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області складено акт №0169/22-01-32-01/371163335, який засвідчує факт відмови.

Суб`єктом господарювання, на момент проведення перевірки з введених в експлуатацію резервуарів проводилась реалізація пального (бензин А-92, А-95, дизельне паливо) без наявності обладнаних та зареєстрованих у Реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників.

За наслідками перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області складено акт фактичної перевірки від 06 серпня 2020 року №0196/22-01-32-01/37163335. Оператор АЗС відмовився його підписувати.

На виконання вимог абз. 4 п. 86.5 ст. 86 ПК України, посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області складено акт №0190/22-01-32-01/371163335 року про відмову від підпису акта фактичної перевірки від 06 серпня 2020 року №0196/22-01-32-01/37163335.

В результаті проведеної перевірки встановлено порушення вимог ст. 230 ПК України, а саме: не обладнані та не зареєстровані в Реєстрі рівнеміри-лічильники та витратоміри - лічильники на акцизному складі позивача.

За наслідками проведеної фактичної перевірки на підставі наказу від 27 липня 2020 року № 1294, ГУ ДПС у Хмельницькій області 02 вересня 2020 року прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004533201.

На думку позивача наказ ГУ ДПС у Хмельницькій області від 27 липня 2020 року № 1294 "Про проведення фактичної перевірки" та податкове повідомлення-рішення №0004533201 від 02 вересня 2020 року є протиправними та підлягає скасуванню, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПК України) визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно п.п. 19.1.14 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України, контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Способом здійснення податкового контролю є перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пункт 75.1 статті 75 ПК України визначає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з перелічених у даному пункті підстав.

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки позивача стала наявна інформація про порушення вимог законодавства в частині обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п. 80.2.5 п. 80.2. ст. 80 ПК України).

Зокрема, згідно інформації з бази даних ІС "Податковий блок" підсистеми "Чеки РРО" встановлено реалізацію пального у період з 01 квітня 2020 року по 27 липня 2020 року на АЗС за адресою: Хмельницька область, Теофіпольський р-н, смт. Теофіполь вул. Заводська, 3 без наявності зареєстрованих витратомірів - лічильників і рівнемірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Відповідно до абзацу другого п.7 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), зобов`язані подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті РРО або в пам`яті модемів, які до них приєднані.

Відповідно до абз. 26 ст. 2 Закону №265/95 денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Згідно абз. 11 пункту 2 "Загальних положень" "Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" затвердженого наказом Кабінету міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам`яті та внесенням її до фіскальної пам`яті реєстратора.

Як встановлено із доданого до матеріалів справи переліку Z-звiтiв: з 01 квітня 2020 року по 27 липня 2020 року відбувалися розрахунки за пальне на АЗС за адресою: Хмельницька область, Теофіпольський р-н, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 3.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам стосовно визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27 липня 2020 року №1294 "Про проведення фактичної перевірки" Приватного підприємства "Ойлагротрейд", суд виходить з наступного.

Так, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Як встановлено судом, за наслідками проведеної фактичної перевірки на підставі оскаржуваного наказу від 27 липня 2020 року № 1294, ГУ ДПС у Хмельницькій області 02 вересня 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення, тобто на час звернення ПП "ОАТ" з даним позовом, наказ вичерпав свою дію, перевірка проведена, а за її результатами контролюючий орган прийняв акти індивідуальної дії.

Враховуючи позицію Верховного Суду у справі №826/17123/18, можна дійти висновку, що оскарження наказу від 27 липня 2020 року № 1294 не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне його скасування не може призвести до відновлення порушеного права.

Також Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Суд зазначив, що така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки наказ ГУ ДПС у Хмельницькій області від 27 липня 2020 року № 1294 на момент розгляду цієї справи вичерпав свою дію, відтак у суду відсутні підстави для його скасування та як наслідок суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Що стосується реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, суд зазначає таке.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 (далі - Порядок № 891).

Пунктом 2 Порядку № 891 визначено, що:

1) витратомір-лічильник - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах;

2) рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.

Згідно з п.п. 230.1.2. п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри- лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) (абз.6 п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України).

Відповідно до п.п.230.1.2 п. 230.1 ст.230 та п.1281.1 ст.1281 ПК України, до початку експлуатації резервуари та місця відпуску пального на акцизному складі повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані у Реєстрі.

Пунктом 3 Порядку № 891 визначено, що адміністратором та держателем Реєстру є контролюючий орган (Державна податкова служба України), який забезпечує:

- створення програмного продукту, що забезпечує функціонування Реєстру, приймання від розпорядників акцизних складів електронних документів для наповнення Реєстру, обробку електронних документів для наповнення Реєстру та перенесення з них даних до Реєстру, збереження даних, що містяться в Реєстрі;

- захист інформації, що міститься в Реєстрі, в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру, які

формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять:

1) інформацію про розпорядника акцизного складу (найменування, реєстраційні дані, реквізити документів, на підставі яких здійснюється експлуатація акцизного складу);

2) інформацію про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (адреса, правовстановлюючі документи на споруди та приміщення акцизного складу) з уніфікованим номером кожного акцизного складу, який автоматично присвоєно в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з уніфікованою нумерацією кожного акцизного складу та всі резервуари (їх кількість, тип, ємність) з уніфікованою нумерацією кожного резервуара, розташовані на акцизних складах;

3) інформацію про акцизний склад з уніфікованим номером в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, розташовані на такому акцизному складі резервуари з уніфікованою нумерацією, про назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу, та назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери рівнемірів, установлених на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на такому акцизному складі;

4) дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи;

5) зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне);

6) інформацію про осіб (прізвище, ім`я, по батькові, посада), які формують та надсилають електроні документи для наповнення Реєстру;

7) інформацію про коригування даних, зазначених у підпунктах 1 - 5 цього пункту, в електронних документах для наповнення Реєстру, надісланих до Реєстру (коригуючі електронні документи для наповнення Реєстру);

8) інформацію про такі ознаки акцизного складу: акцизний склад, на якому провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне), обладнаний лише витратомірами в кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) шляхом наливу з такого акцизного складу; акцизний склад, на якому здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнаний витратомірами та рівнемірами;

9) інформацію про обсяги залишків пального, що розташовані на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці;

10) інформацію про дні, в які акцизний склад не працює.

Електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену у підпунктах 1 -4 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів одноразово до початку введення в дію Реєстру та в разі зміни такої інформації. Інформація про витратоміри та рівнеміри вноситься до Реєстру після настання строків їх встановлення, визначених ПК України (пункт 6 Порядку № 891).

Відповідно до п.7 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру формуються розпорядниками акцизних складів за місцем розташування акцизного складу у такому порядку:

1) інформація, зазначена в підпунктах 1 - 4, 6 -10 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру інформацією про відповідальних осіб розпорядників акцизних складів шляхом ручного вводу даних;

2) інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами; відповідальною особою розпорядника акцизного складу - під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.

Відповідно до вимог ст. 230 ПК України та Порядку № 891 суб`єкти господарювання до 01 січня 2020 року зобов`язані обладнати та зареєструвати витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники рівня пального у резервуарі в разі здійснення діяльності пов`язаної з обігом пального на акцизному складі на території на яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального.

Як встановлено п. 5 та п.7 Порядку № 891, інформація про розпорядника акцизного складу, наявні акцизні склади, розміщені на них резервуари, витратоміри та рівнеміри вноситься розпорядниками акцизних складів до електронних документів для наповнення Реєстру шляхом ручного вводу даних та надсилається одноразово. Натомість, інформація про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби, добового обсягу обігу пального та добового фактичного обсягу реалізованого пального зводиться автоматично, шляхом передачі даних з витратомірів та рівнемірів, зареєстрованих у Реєстрі.

Формат даних та структуру Реєстру затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 4/32975 (далі - наказ № 944).

Так, на виконання пункту 3 Порядку № 891 і пункту 2 наказу № 944 ДПС розроблено програмне забезпечення для створення та ведення Реєстру, яке надає безкоштовну можливість платникам податків подавати до контролюючого органу довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (електронний документ за формою J0210301) та довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі (електронні документи за формою J0210401) засобами ITC "Електронний кабінет" та ITC "Єдине вікно подання електронної звітності".

Відомості про внесення даних про витратоміри-лічильники і рівнеміри-лічильники до Реєстру, у період, що перевірявся, в системі відсутні, що підтверджується фото екрану з вкладкою "Архів ЕД" ITC "Єдине вікно подання електронної звітності".

Відповідно в Реєстрі відсутні відомості про подання позивачем довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, у період, який перевірявся, що підтверджується фото екрану з вкладкою "Архів ЕД" ІС "Єдине вікно подання електронної звітності".

Податковим кодексом встановлено заборону здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу (абз.9 п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України).

Згідно п. 1281.1 ст. 1281 ПК України, не обладнання, відсутність реєстрації в Реєстрі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір- лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового.

Відповідно до пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України норми п.1281.1 ст.1281 цього Кодексу застосовуються з 1 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).

Перевіркою встановлено, реалізацію на АЗС позивача, у період з 01 квітня 2020 року по 29 липня 2020 року пального (бензин А-92, А-95, дизельне паливо) без наявності обладнаних та зареєстрованих в Реєстрі рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію трьох резервуарах та витратомірів-лічильників на трьох паливо-роздавальних колонках (абз. 5 п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України).

Таким чином, враховуючи, що штрафна санкція в розмірі 20000 гривень застосовується за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник (3 одиниці), а також за кожне необладнане місце відпуску пального та/або незареєстрований витратомір-лічильник (3 одиниці) до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 120000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, на переконання суду, беззаперечним та доведеним є факт того, що Приватне підприємство "Ойлагротрейд" здійснювало реалізацію на АЗС, у період з 01 квітня 2020 року по 29 липня 2020 року пального (бензин А-92, А-95, дизельне паливо) без наявності обладнаних та зареєстрованих в Реєстрі рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію трьох резервуарах та витратомірів-лічильників на трьох паливо-роздавальних колонках, що підтверджується відповідними матеріалами перевірки.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень довів обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення - рішення від 02 вересня 2020 року №0004533201, відтак позовні вимоги Приватного підприємства "Ойлагротрейд" задоволенню не підлягають.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні даної позовної заяви, відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Ойлагротрейд" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "Ойлагротрейд" (вул. Шевченка, 67, корп. Д, Теофіполь, Хмельницька область, 30600 , код ЄДРПОУ - 37163335) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя П.І. Салюк