Рішення № 96275341, 05.04.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року Справа №913/17/21

Провадження №19/913/17/21

Розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “САТЕЛЛИТ” (вул. Коновальця Євгена, б. 32 Б, офіс 1019, м. Київ, 01133)

до Фермерського господарства “Вікторія-2002” (вул. Лугова, 63, с. Байдівка, Старобільський район, Луганська область, 92763)

про стягнення 611 448 грн 39 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання – Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача – Литвин А.Б., адвокат, довіреність б/н від 29.01.2021;

від відповідача – Циганенко О.П., адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1037520 від 21.01.2021

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “САТЕЛЛИТ” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства “Вікторія-2002” про стягнення штрафу в сумі 611 448 грн 39 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №Р90038 від 07.08.2020 щодо своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нарахований штраф на підставі п.8.2 договору.

Ухвалою суду від 11.01.2021 відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 08.02.2021.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 27.01.2021 просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що через несприятливі погодні умови з вирощуванням соняшника в 2020 році склалася вкрай складна ситуація, що, в свою чергу, вплинуло на об`єктивну можливість виконання відповідачем умов договору з поставки товару у кількості 400 тонн у повному обсязі, в підтвердження чого надав копії листів Луганської ОДА від 12.11.2020 та Торгово-промислової палати України від 28.10.2020. Зі змісту відзиву вбачається, що відповідач не заперечує проти того, що частина товару (насіння соняшнику) в обсязі 300,96 тонн не була поставлена позивачу. Він зазначив, що направив на адресу позивача заяву-пропозицію від 04.09.2020 щодо змін до договору та додаткову угоду від 09.09.2020 щодо змін до договору поставки №Р90038 від 07.08.2020, якою запропонував визначити обсяг поставки за договором у кількості 100 тонн. В подальшому, відповідач поставив товар на адресу позивача: 19.09.2020 в обсязі 63,62 тонн по накладній №22 від 19.09.2020, виставив рахунок №11 від 19.09.2020 та здійснив реєстрацію податкової накладної №10 від 19.09.2020 і розрахунок коригування; 20.09.2020 в обсязі 35,42 тонн по накладній №23 від 20.09.2020, виставив рахунок №12 від 21.09.2020 та здійснив реєстацію податкової накладної №11 від 20.09.2020 і рахунок коригування від 21.09.2020. Позивач 23.09.2020 сплатив на користь відповідача за поставлені 99,04 тонн, з яких 517 856 грн 62 коп – 80% за поставкою відповідно до накладної №22 від 19.09.2020 та коригування №1, а також 287 995 грн 54 коп - 80% за поставкою відповідно до накладної №23 від 20.09.2020 та коригування №2. 24.09.2020 позивач сплатив на користь відповідача 129 464 грн 16 коп – 20% за поставкою відповідно до накладної №22 від 19.09.2020 та коригування №1, а також 71 998 грн 89 коп - 20% за поставкою відповідно до накладної №23 від 20.09.2020 та коригування №2. Оскільки позивач сплатив отриманий товар в обсязі 99,04 тонн протягом 20-ти днів з моменту отримання заяви-пропозиції відповідача та додаткової угоди, не направив жодної відповіді щодо поданої пропозиції, відповідач посилається на принцип «мовчазної згоди» та вважає додаткову угоду про зміну обсягів поставки укладеною, а обов`язки з поставки товару виконаними в повному обсязі, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування до нього заходів відповідальності передбачених договором за непоставку товару.

Ухвалою суду від 08.02.2021 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 22.02.2021.

Позивач у відповіді на відзив б/н від 17.02.2021 заперечив проти наведених відповідачем обставин, аргументів та доказів на їх підтвердження. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач звертає увагу на те, що надані відповідачем докази, а саме копії листів Департаменту агропромислового розвитку Луганської ОДА №02.01-05/1076 від 02.11.2020 та Торгово – промислової палати України №2990/1.2 від 28.10.2020, які долучені відповідачем до відзиву, викликають сумніви щодо достовірності та відповідності оригіналу. Позивач повністю заперечує проти посилань відповідача на внесення змін до договору поставки №Р90038 від 07.08.2020 та зміну обсягу поставок. Вважає необґрунтованими та безпідставними посилання відповідача на настання обставин форс-мажору, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань по договору з огляду на те, що відповідач: не здійснив негайного повідомлення позивача про, нібито, настання форс-мажорних обставин; не повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин протягом 10 днів після початку, як він вважає, їх виникнення; не підтвердив інформацію про дію обставин форс-мажору сертифікатом Торгово-промислової палати України; не доклав жодних зусиль по зведенню до мінімуму всіх можливих несприятливих наслідків обставин форс-мажору. Крім того, у відповіді на відзив позивач зазначив про те, що розрахунок та докази понесених судових витрат будуть надані ним після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 22.02.2021 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 09.03.2021; зобов`язано відповідача надати оригінали листів Департаменту агропромислового розвитку Луганської ОДА №02.01-05/1076 від 02.11.2020 та Торгово – промислової палати України №2990/1.2 від 28.10.2020 для огляду в судовому засіданні.

У письмових запереченнях б/н від 26.02.2021 відповідач не погодився з доводами позивача та повідомив, що листи Департаменту агропромислового розвитку Луганської ОДА №02.01-05/1076 від 02.11.2020 та Торгово – промислової палати України №2990/1.2 від 28.10.2020 є загальновідомими і були направлені до керівників об`єднань територіальних громад та сільськогосподарських підприємств, які здійснюють свою діяльність на території Луганської області. Обставини невиконання позивачем вимог ч.3 ст.188 Господарського кодексу України, який отримав пропозицію відповідача та не надав жодної відповіді, але прийняв товар та сплатив його вартість, обґрунтовано та об`єктивно стали підставою для висновку відповідача про укладення додаткової угоди та відсутність обов`язку поставляти товар в більшому обсязі ніж передбачено додатковою угодою. Це стало причиною непорозуміння між сторонами щодо визначення обсягів поставки, тому відповідач просить зменшити суму штрафних санкцій з 611 448 грн 39 коп. до 122 289 грн 68 коп., що становить 20% від загального обсягу нарахованих позивачем штрафних санкцій, та стягнути з Фермерського господарства “Вікторія-2002” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “САТЕЛЛИТ” штрафні санкції у розмірі 122 289 грн 68 коп.

В судовому засіданні 09.03.2021 представник відповідача не надав оригіналів листів Департаменту агропромислового розвитку Луганської ОДА №02.01-05/1076 від 02.11.2020 та Торгово – промислової палати України №2990/1.2 від 28.10.2020 на виконання ухвали господарського суду від 22.02.2021.

Відповідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, листи Департаменту агропромислового розвитку Луганської ОДА №02.01-05/1076 від 02.11.2020 та Торгово – промислової палати України №2990/1.2 від 28.10.2020 не беруться судом до уваги при вирішенні спору.

Ухвалою суду від 09.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2021.

Ухвалою суду від 15.03.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.04.2021.

01.04.2021 від відповідача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення від 01.04.2021, в яких він наполягає на досягненні домовленості між сторонами договору про визначення умов поставки о об`ємі 100 тонн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд зазначає наступне.

07.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “САТЕЛЛИТ” (Покупець, позивач) та Фермерським господарством “Вікторія-2002” (Постачальник, відповідач) укладено договір поставки №Р90038, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року, іменоване в подальшому «Товар» на умовах FCA (Завантажено у транспортний засіб, Старобільський р-н (с.Байдівка)).

Загальна кількість товару в заліковій вазі становить 400,000 тон +/-5% за вибором покупця (п.1.2 договору).

Ціна Товару згідно даного Договору становить 8 465,25 гривень (Вісім тисяч чотириста шістдесят п`ять гривень 25 копійок) без ПДВ за 1 тонну, крім того ПДВ 20% - 1 693,05 грн., що еквівалентно 366,99 (Триста шістдесят шість доларів 99 центів) доларів США за 1 тонну, згідно курсу НБУ на момент укладення Договору 27,6793 грн за дол США (п.3.1. договору).

Загальна вартість Товару, що постачається, на дату укладення цього Договору становить 4 063 320,00 гривень (Чотири мільйона шістдесят три тисячі триста двадцять гривень 00 копійок) +/-5%, в тому числі ПДВ 20% - 677 220,00 гривень з урахуванням пункту 2.1 цього Договору (п.3.5 договору).

Поставка Товару здійснюється партіями автомобільним транспортом у строк з 1 вересня 2020 року до 10 жовтня 2020 року в суворій відповідності до письмових дозволів експедитора Покупця (п.4.1 договору).

Оплата здійснюється у національній валюті України - гривні шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, вказаний у даному Договорі, згідно рахунку Постачальника по курсу НБУ на дату фіналізації розрахунків у наступному порядку: покупець перераховує суму оплати у розмірі 80% від загальної вартості Товару протягом трьох банківських днів з дати фіналізації розрахунків та моменту отримання Покупцем повного обсягу Товару та отримання від Постачальника товарно-транспортної накладної, копії видаткової накладної та коригування до видаткової накладної на весь обсяг постачання та рахунку Постачальника, з подальшим обов`язковим переданням оригіналів зазначених документів протягом 2 робочих днів; інші 20 % від загальної вартості Товару сплачуються Покупцем протягом п`яти банківських днів з моменту реєстрації Постачальником у строки, передбачені законодавством, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України на підставі отриманої квитанції про таку реєстрацію; постачальник зобов`язується, протягом 2 (двох) робочих днів з дня здійснення передачі Товару, надати Покупцю оригінал видаткової накладної та Договору. Податкова накладна на Товар на повну суму оплати повинна бути складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у формі та у відповідності до вимог чинного законодавства України (п.6.1 договору).

В разі, якщо поставка Товару Покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп.4.1 п.4 цього Договору, Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) Товару. В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, Покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього Договору, при цьому Постачальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого Товару (п.8.2 договору).

Жодна із Сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором у разі настання таких подій як повінь, пожежа, землетрус чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, заколотів, державних заборонних актів чи інших обставин, якщо ці обставини настали після підписання Сторонами даного Договору і не залежать від їх волі. Якщо яка-небудь із обставин форс-мажору перешкоджає виконанню однією із Сторін своїх зобов`язань в період дії Договору, то даний Договір може бути подовжений на строк протягом якого діє така обставина. Сторона, для якої виконання зобов`язань згідно Договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу Сторону про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин. Інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою Палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов`язань по Договору (п.п.9.1-9.3 договору).

Цей Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, визначених даним Договором. Після підписання цього Договору всі попередні переговори щодо предмету даного Договору вважаються недійсними. Цей Договір, додатки, додаткові угоди до даного Договору, а також будь-які пов`язані з його виконанням документи (довіреності, акти, розрахункові документи тощо) мають бути завірені печатками кожної зі Сторін (п.13.4 договору).

Всі додатки до даного Договору є його невід`ємною частиною. Зміни і доповнення до даного Договору виконуються тільки в письмовій формі і є дійсними тільки після їх підписання обома Сторонами та скріплення печатками сторін (п.13.5 договору).

Відповідачем виконано зобов`язання за вказаним договором частково, а саме поставлено товар у обсязі – 99,04 тонн на загальну суму 1 007 315 грн 21 коп. (з урахуванням коригувань):

- 19.09.2020 в обсязі 63,62 тонн згідно накладної №22 від 19.09.2020 на загальну суму з урахуванням ПДВ 636 004 грн 31 коп;

- 20.09.2020 в обсязі 35,42 тонн згідно накладної №23 від 20.09.2020 на загальну суму з урахуванням ПДВ 353 700 грн 31 коп.

За накладною №22 від 19.09.2020 було сформовано рахунок-фактуру №11 від 19.09.2020 на суму 636 004 грн 31 коп. та сформовано податкову накладну №10 від 19.09.2020.

За накладною №23 від 20.09.2020 було сформовано рахунок-фактуру №12 від 21.09.2020 на суму 359 994 грн 43 коп. та сформовано податкову накладну №11 від 19.09.2020.

До накладних №22 від 19.09.2020 та №23 від 20.09.2020 додано рахунки коригування №1 від 21.09.2020 на суму з урахуванням ПДВ 11 316 грн 47 коп., та №2 від 21.09.2020 на суму з урахуванням ПДВ 6 293 грн 57 коп.

Кількість недопоставленого товару за договором становить 300,960 тонн.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, сплативши відповідачу вартість отриманого товару на загальну суму 1 007 315 грн 21 коп, що підтверджується платіжними дорученнями:

Вид документуНомер документуДата документуСума всього з ПДВ Платіжне доручення за рахунком-фактурою №11 від 19.09.2020857423.09.2020 517 856 грн 62 коп.Платіжне доручення за насіння соняшника рах.№12857523.09.2020287 995 грн 54 коп.Платіжне доручення за насіння соняшника рах.№12871324.09.202071 998 грн 89 коп.Платіжне доручення за насіння соняшника рах.№11871524.09.2020129 464 грн 16 коп.

Відповідачем супровідним листом б/н від 09.09.2020 надіслано позивачу 2 примірника додаткової угоди від 09.09.2020 до договору поставки №Р90038 від 07.08.2020 та заяву-пропозицію від 04.09.2020 щодо змін до договору №Р90038 від 07.08.2020.

За змістом заяви-пропозиції та додаткової угоди відповідач повідомляє позивача про те, що істотно змінилися обставини, які Фермерське господарство “Вікторія-2002” не могло передбачити під час укладання договору і не залежали від його волі, зокрема частина вирощеної продукції – соняшника в наслідок несприятливих природних умов були частково пошкоджені, що підтверджується відповідними документами, і має наслідком об`єктивну неможливість поставити визначену у договорі кількість товару. Відповідач пропонує позивачу внести зміни в договір поставки №Р90038 від 07.08.2020, а саме зменшити кількість товару, який підлягає поставці і визначити його у кількості 100 тонн, та викласти п.2.1 договору поставки у відповідній редакції.

Позивач у відповіді на відзив заперечив проти отримання вказаних документів у зазначені у відзиві дати.

Суд зазначає, що надані на підтвердження відправлення позивачу вказаного листа фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28) достеменно не підтверджують направлення саме листа від 09.09.2020 з заявою-пропозицією від 04.09.2020 щодо змін до договору та додатковою угодою від 09.09.2020 до договору поставки оскільки жодних ідентифікуючих реквізитів вкладення у поштове відправлення не містяться.

22.10.2020 позивач направив відповідачу претензію вих.№22102020.22/010 від 22.10.2020, що підтверджується описом вкладення від 22.10.2020 та фіскальним чеком №8755701383460 від 22.10.2020, про сплату штрафу в сумі 917 172 грн 59 коп. Також разом з претензією позивач надіслав розрахунок суми претензії та повідомлення №22102020.23/010 від 22.10.2020 про відмову від виконання договору в односторонньому порядку (п.8.2 договору).

За прострочення поставки товару, яке перевищувало 6 (шість) календарних днів, позивачем на підставі п.8.2 договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% від вартості недопоставленого товару в сумі 611 448 грн. 39 коп.

Розрахунок штрафу за договором:

Кількість товару, щодо якого допущено прострочення поставки (тонн)Ціна 1 тонни без урахування ПДВ (гривень)Сума невиконаної частини зобов`язання (гривень)Розмір штрафуЗагальна сума штрафу (гривень)300,9610 158 грн 30 коп.3 057 241 грн 97 коп20%611 448 грн 39 коп.

У відповіді на претензію б/н від 02.11.2020 відповідач зазначив, що з огляду на положення додаткової угоди від 09.09.2020 та фактичне виконання Фермерським господарством “Вікторія-2002” в строки, визначені в договорі, зобов`язань з поставки товару в передбаченому у додатковій угоді об`єму, Фермерське господарство “Вікторія-2002” свої зобов`язання виконало у повному обсязі, що має наслідком відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій за договором та повторно направив копію додаткової угоди та заяви-пропозиції. Також разом з відповіддю на претензію відповідач надіслав копію заяви-пропозиції від 04.09.2020, копію додаткової угоди від 09.09.2020, копію поштової квитанції та опису про направлення №9276300044695 від 11.09.2020, копію листа від 08.10.2020, копію поштової квитанції та опису про направлення №9270333936925 від 09.10.2020.

Зазначене стало підставою звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довічної власності.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Щодо твердження відповідача про зміну обсягів поставки соняшника за договором на підставі додаткової угоди від 09.09.2020, укладеної шляхом мовчазної згоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналогічні положення передбачені ст.188 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно з п.13.5 договору поставки №Р90038 від 07.08.2020 всі додатки до даного Договору є його невід`ємною частиною. Зміни і доповнення до даного Договору виконуються тільки в письмовій формі і є дійсними тільки після їх підписання обома Сторонами та скріплення печатками сторін.

З огляду на те, що умовами договору не встановлено можливість зміни умов договору шляхом мовчазної згоди, а, навпаки передбачено можливість зміни умов договору лише в письмовій формі, кількість товару, який підлягає поставці, не змінилась.

В письмових запереченнях б/н від 26.02.2021 відповідач, з посиланням на положення ч.3 ст.219 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, просить зменшити суму штрафних санкцій з 611 448 грн 39 коп. до 122 289 грн 68 коп., що становить 20% від загального обсягу нарахованих позивачем штрафних санкцій та стягнути з Фермерського господарства “Вікторія-2002” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “САТЕЛЛИТ” штрафні санкції у розмірі 122 289 грн 68 коп.

В обґрунтування зазначеного клопотання Фермерське господарство “Вікторія-2002” послалось на те, що несприятливі погодні умови вплинули на врожай соняшника в 2020 році, і це стало причиною звернення відповідача до позивача з заявою-пропозицією та додатковою угодою про зменшення визначеного договором обсягу поставок на адресу позивача.

В підтвердження несприятливих погодних умов з вирощування соняшника в 2020 та складної ситуації, відповідач надав копії листів Луганської ОДА від 12.11.2020 та ТПП України від 28.10.2020. Однак, вказані листи, як вже було зазначено, не беруться судом до уваги при вирішенні спору.

За змістом п.п.9.1, 9.2, 9.3 договору жодна із Сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором у разі настання таких подій як повінь, пожежа, землетрус чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, заколотів, державних заборонних актів чи інших обставин, якщо ці обставини настали після підписання Сторонами даного Договору і не залежать від їх волі. Якщо яка-небудь із обставин форс-мажору перешкоджає виконанню однією із Сторін своїх зобов`язань в період дії Договору, то даний Договір може бути подовжений на строк протягом якого діє така обставина. Сторона, для якої виконання зобов`язань згідно Договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу Сторону про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин. Інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою Палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов`язань по Договору.

Статтею 141 ЗУ «Про торгово-промислові палати України» встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що Фермерське господарство «Вікторія-2002» повідомило позивача про настання форс-мажорних обставин за спірним договором та не надало доказів надання Товариству з обмеженою відповідальністю “САТЕЛЛИТ” доказу настання даних обставин, зокрема сертифікату Торгово-промислової палати України, як того вимагають умови договору поставки, що відповідно до умов договору не дає підстав постачальнику посилатися на форс-мажорні обставини.

Відповідно до ч.3 ст. 219 Господарського кодексу України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов`язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Разом з тим, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем неправомірних дій або бездіяльності.

Статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст.553 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз ст.233 Господарського кодексу і ч.3 ст.551 Цивільного кодексу дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Отже, зменшення неустойки є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань. Таке зменшення не є обов`язком суду.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 14.04.2020 у справі №916/188/17, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Слід також враховувати, що сторони укладаючи договір погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, порядок розрахунків, відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу та про відмову в задоволенні клопотання відповідача про його зменшення.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на відповідача згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “САТЕЛЛИТ” до Фермерського господарства “Вікторія-2002” про стягнення 611 448 грн 39 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства “Вікторія-2002” (вул. Лугова, 63, с. Байдівка, Старобільський район, Луганська область, 92763, код ЄДРПОУ 36649476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “САТЕЛЛИТ” (вул. Коновальця Євгена, б. 32 Б, офіс 1019, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 13501985) штраф в розмірі 611 448 грн 39 коп., судовий збір у розмірі 9 171 грн 73 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.04.2021.

Суддя Т.В. Косенко