Рішення № 96275257, 23.03.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/75/21

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ганул»

прo стягнення 3 841 921,78 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Громовий О.В.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ Україна» (надалі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ганул» (надалі – відповідач) прo стягнення 3 841 921,78 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2021 року відкрито провадження у справі № 911/75/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.02.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2021 року підготовче засідання відкладено на 23.02.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 911/75/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.03.2021 року.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 11.03.2021 року не з`явилися. Розгляд справи відкладався сна 23.03.2021 року.

В судовому засіданні 23.03.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 23.03.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 01.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ Україна» (позивач, постачальник) та ТОВ «ГАНУЛ» (відповідач, покупець) укладено Договір поставки №g-01/06/18 (надалі – Договір), відповідно до умов якого позивач продає тютюнові вироби (надалі - продукція та/або товар), а відповідач приймає та оплачує продукцію. Строк дії Договору продовжено до 31.03.2020 року на підставі додаткових угод від 23.12.2018 року та 31.12.2019 року.

Як зазначає позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором ТОВ «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ УКРАЇНА» 12.03.2020 року здійснило поставку товару відповідачу на суму 1 879 564,01 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 12.03.2020 року № 9161524872, який прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 12.03.2020 року №1225571503 та довіреністю № 253 від 12.03.2020 року.

Також, 19.03.2020 року позивачем здійснено поставку товару відповідачу на суму 1 962 357,77 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 19.03.2020 року №9161660782, який прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 19.03.2020 року №1225599148 та довіреністю № 281 від 19.03.2020 року.

У подальшому, відповідач направив на адресу позивача листа, у якому він визнає наявну у нього заборгованість та просить відтермінувати оплату за поставлений товар.

31.03.2020 року сторонами складено Акт звірки розрахунків, яким відповідач визнав факти поставок товару та заборгованість перед позивачем у сумі 3 841 921,78 грн.

Однак, відповідачем своєчасно та в повному обсязі отриманий товар не оплачено, у зв`язку з чим, за відповідачем утворилась прострочена заборгованість в сумі 3 841 921,78 грн., яку позивач просить стягнути в позові.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що порядок розрахунків за даним договором погоджується сторонами окремо і наведений у додатку № 3 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.5. Додатку № 3 (у редакції від 23.12.2018 року до Договору позивач надає покупцеві відстрочення платежу строком на 10 банківських днів. Строк відстрочення платежу за поставлену партію Продукції починає відраховуватись в день, наступний за днем отримання покупцем продукції, що зазначається покупцем у товарно-супровідній документації.

Платіж за поставлену партію продукції підлягає погашенню шляхом зарахування коштів на поточний рахунок компанії не пізніше останнього дня відстрочення платежу, вказаного в п. 2.5. цього Договору (п. 2.8. Договору).

Таким чином, оплата за поставлену 12.03.2020 року партію продукції у розмірі 1 879 564,01 грн. має бути здійснена не пізніше 26.03.2020 року. Оплата за поставлену 19.03.2020 року партію продукції у розмірі 1 962 357,77 грн. має бути здійснена не пізніше 02.04.2020 року.

В ході розгляду спору відповідач подав відзив, в якому визнав факт укладення Договору з позивачем та поставки наведених в позові партій товару. Однак, у зв`язку з запровадженням на території України карантинних обмежень в переліку обмежень в місті Києві були заборони торгівлі в тимчасових спорудах кавою, швидкого харчування, тощо, які є основними покупцями продукції відповідача. Зменшення надходжень оплат за поставлений товар виникла майже одразу ж, після введення локдауну.

У зв`язку із вимушеним закриттям торгових точок покупців продукції виникла заборгованість перед відповідачем, яка призвела до неможливості розрахунків з позивачем. Відповідач зазначає, що розпочав роботу по стягненню заборгованості з боржників, однак на сьогоднішній день коштів за поставлену продукцію відповідачу не сплачено, продукцію, що була поставлена, не повернуто.

Однак, як визначено ст. 617 Цивільного кодексу України, 1. Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, суд також враховує, що між сторонами мали місце правовідносини з поставки товару, тому до відповідних правовідносин застосовується норма ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, яка визначає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за Договором поставки товар в сумі 3 841 921,78 грн., що відповідачем не спростовано. Відтак, позовні вимоги є правомірними, доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ганул» прo стягнення 3 841 921,78 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНУЛ» (08753, Київська обл., Обухівський р-н, с. Германівка, вул. О.Ковальчук, 103, код 34603623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ УКРАЇНА» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15, код 40102602) 3 841 921,78 грн. (три мільйони вісімсот сорок одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня сімдесят вісім копійок) боргу за поставлений товар та 57 628,83 грн. (п`ятдесят сім тисяч шістсот двадцять вісім гривень вісімдесят три копійки) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 15.04.2021 року