Рішення № 96275196, 09.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2021Справа № 910/800/21 Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом фізичної особи-підприємця Туркеня Юрія Георгійовича ( АДРЕСА_1 ) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (б-р Тараса Шевченка, буд. 50Г, м. Київ, 01032), Державного закладу «Київський коледж зв`язку» (вул. Леонтовича, буд. 11, м. Київ, 01030) про стягнення 55222,29 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

19.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на користь фізичної особи-підприємця Туркеня Юрія Георгійовича грошові кошти у розмірі 47964,23 грн; стягнути з Державного закладу «Київський коледж зв`язку» на користь фізичної особи-підприємця Туркеня Юрія Георгійовича грошові кошти у розмірі 7258,06 грн; стягнути пропорційно з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву і Державного закладу «Київський коледж зв`язку» на користь фізичної особи-підприємця Туркеня Юрія Георгійовича судовий збір у розмірі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу (правову допомогу) у розмірі 20000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що останній був змушений припинити свою господарську діяльність, пов`язану з діяльністю закладу громадського харчування, що знаходиться у навчальному закладі «Київський коледж зв`язку» з підстав запровадження Урядом карантину на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами і доповненнями), а тому правовідносини, які виникли між ним та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, а саме укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6803 від 28.04.2014 р, відповідно до якого фізична особа-підприємець Туркеня Юрій Георгійович орендує майно для розміщення їдальні у навчальному закладі, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи з незалежних від нього обставин, які визначені на законодавчому рівні, як форс - мажор, не міг використовувати орендоване майно за його призначенням, а тому нарахування орендної плати є незаконним, а всі сплачені платежі, в тому числі штрафні санкції підлягають поверненню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 позовну заяву фізичної особи-підприємця Туркеня Юрія Георгійовича залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

29.01.2021 до Господарського суду міста Києва, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, надійшла заява позивача про усунення недоліків з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 910/880/21 без повідомлення учасників сторін.

24.02.2021 від представника відповідача Державного закладу «Київський коледж зв`язку» надійшов відзив на позовну заяву в межах строку визначеному в ухвалі суду від 03.02.2021 про відкриття спрощеного позовного провадження у справі № 910/880/21.

У відзиві на позовну заяву позивач вказує, що не отримував позовної заяви з додатками у зв`язку з чим звернувся до суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та був ознайомлений 12.01.2021 р. Проте з доказів направлення позивачем позовної заяви на юридичну адресу Державного закладу «Київський коледж зв`язку», а саме з опису вкладення у цінний лист №0305716849347, вбачається, що останній отримав копію позовної заяви з додатками 18.02.2021, а відповідно до опису вкладення у цінний лист №0305716905425, отримав заяву про усунення недоліків з додатками 16.02.2021, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2021про відкриття спрощеного позовного провадження у справі № 910/880/21 відповідач отримав 10.02.2021, а отже відзив на позовну заяву, що надійшов 24.02.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва, вважається таким поданий в межах строку визначеному в ухвалі суду від 03.02.2021.

Як вбачається з вищевказаного відзиву представник відповідача просить відмовити у позовній заяві повністю з викладених у ній підстав.

Зокрема зазначає, що не можу бути співвідповідачем з тих підстав, що не є стороною договору, а майно для розміщення їдальні у навчальному закладі, яке орендує фізична особа-підприємець Туркеня Юрій Георгійович закріплене на праві господарського відання за Державним закладом «Київський коледж зв`язку».

Крім того заперечує, щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження та просить проводити розгляд справи №910/800/21 за правилами загального позовного провадження у відкритому засіданні із викликом сторін.

Суд, розглянувши клопотання відповідача Державного закладу «Київський коледж зв`язку» про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, зазначає наступне.

Статтею 247 ГПК України передбачено два можливих випадки розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження:

1) малозначні справи (ч. 1);

2) будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті (ч. 2).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому ч. 2 ст. 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування поданого клопотання відповідача посилається на те, що дана справа є дуже важливою враховуючи, що Державний заклад «Київський коледж зв`язку» повністю фінансується з державного бюджету і цього бюджету недостатньо для нормального функціонування закладу освіти, крім того у відповідача 2 є свідок, який надасть інформацію про ведення позивача господарської діяльності у спірний період.

Проте суд не погоджується із наведеними твердженнями Державного закладу «Київський коледж зв`язку», з огляду на наступне.

Суд зобов`язаний всебічно та повно розглянути матеріали справи та надати оцінку доводам та документам, наявним в матеріалах справи незалежно від форми здійснення судочинства (спрощеного чи загального позовного провадження).

Також суд зауважує, що предметом розгляду даної справи є стягнення грошових коштів за договором оренди, у зв`язку з чим суд зазначає, що дана справа є справою незначної складності, яка відповідно до норм ГПК України розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, як визначено ч. 7 ст. 250 ГПК України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Тобто з аналізу вищенаведеної норми вбачиться, що суд може перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження за клопотаннями сторін лише у випадку, коли така справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу.

Як визначено ч.3 ст.12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 7 ст.12 ГПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення 55 222,29 грн., у зв`язку з чим, суд під час вирішення питання про відкриття провадження у справі дійшов висновку, що справа є малозначною та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки ціна даного позову є малозначною в розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За вказаних обставин, враховуючи, що дана справа в силу вимог ГПК України, віднесена до категорії малозначних справ, які підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження і не відноситься до справ, які можуть бути визнані малозначними судом (п.2 ч.5 ст.12 ГПК України) та розглядаються в порядку спрощеного провадження за клопотанням сторони, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Державного закладу «Київський коледж зв`язку» про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Стосовно того, що не є стороною договору та не може бути співвідповідачем, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що Суб`єктами орендних відносин є:

орендар;

орендодавець;

балансоутримувач;

уповноважений орган управління;

представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу;

Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначений Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що між фізичною особою-підприємцем Туркеня Юрієм Георгійовичем, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Державним закладом «Київський коледж зв`язку» 28.04.2014 р. було скріплено печатками та підписами сторін акт приймання-передавання орендованого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 6, а також враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення з Державного закладу «Київський коледж зв`язку» на користь фізичної особи-підприємця Туркеня Юрія Георгійовича грошові кошти у розмірі 7258,06 грн та враховуючи, що відповідач за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6803 від 28.04.2014 р, як балансоутримувач одержував орендну плату у співвідношенні 50% до 50%, суд вважає його належним співвідповідачем та відмовляє у заявленій вимозі.

03.03.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшов відзив від Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 відповідачам запропоновано у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву отримано копію ухвали про відкриття провадження у справі 09.02.2021, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу у зв`язку з чим кінцевий строк для подання відзиву закінчився 24.02.2021.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву подано відзив на позовну заяву 03.03.2021, заяв про поновлення строку для подання відзиву подано з боку відповідача не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Статтею 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд доходить до висновку про не прийняття судом поданого відповідачем Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву відзиву на позовну заяву, з огляду на пропуск встановленого строку для подання відзиву.

09.03.2021 від позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив Державного закладу «Київський коледж зв`язку».

Відповідно до якої позивач заперечує, щодо доводів Державного закладу «Київський коледж зв`язку», вважає його належним співвідповідачем, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, позов просить задовольнити.

18.03.2021 від позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Відповідно до якої позивач заперечує, щодо доводів Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та зазначає, що останнім порушено термін подачі відзиву на позовну заяву, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, позов просить задовольнити.

Відповідачі своїм правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористались.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

28.04.2014 року між фізичної особою-підприємцем Туркеня Юрієм Георгійовича (далі -позивач, орендар) та Регіональним відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - відповідач, орендодавець), було укладеного договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6803, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення на 1-му поверсі будівлі, загальною площею - 421,40 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 6 (далі - майно), що перебуває на балансі Державного закладу «Київський коледж зв`язку», ідентифікаційний код №32985579 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на « 30» листопада 2013 р. і становить 4481840,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення їдальні у навчальному закладі, що не здійснює продаж підакцизної групи (п.1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2014 р - 15134,46 грн.

Договором № 6803/04 від 22.06.2020 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №6803 від 28.04.2014 внесені зміни, зокрема в п.3.1 договору в орендної плати, яка становить без ПДВ за базовий місяць оренди - березень 2020р: 22226,67 грн.

Відповідно до пункту 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорційного розподілу установленого Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 28 квітня2014 року до 28 квітня 2015 року включно.

Актом приймання - передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 6 від 28.04.2014 р орендодавець передав, а орендар прийняв на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6803, нежилі приміщення на 1-му поверсі будівлі, загальною площею - 421,40 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 6.

Договором № 6803/04 від 22.06.2020 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №6803 від 28.04.2014 внесені зміни, зокрема в частині продовження строку, а саме по 28 квітня 2021 року.

Заявою від 26.03.2020 №б/н позивачем на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву направлено заяву, щодо скасування орендної плати або зменшити її розмір на період карантину по договору оренди нерухомого майна №6803 від 28.04.2014 на підставі введених Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України на території міста Києва обмежень з метою запобігання поширенню КОРОНОВІРУСУ COVID-19.

Листом від 19.08.2020 №30-06/6722 Регіональним відділення Фонду державного майна України по місту Києву було надано відповідь, відповідно до якої повідомлено про застосування тимчасового зниження орендної плати із зазначенням, що Постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року №611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (надалі Постанова) встановлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої -респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, орендарі державного майна звільняються в повній мірі або частково від сплати орендної плати відповідно до додатків до Постанови.

Для орендарів за переліком згідно з додатком 2 до Постанови нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати.

В зв`язку із тим, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» карантин встановлений з 12 березня 2020 року, орендна плата за договором від 28.04.2014 № 6803 за березень 2020 року складає 14293,29 гри. Орендна плата за травень 2020 року, скоригована відповідно до Постанови, складає 11235,85 грн та застосовується як базова для розрахунку орендної плати за договором оренди від 28.04.2014 № 6803 на період дії карантину.

Орендна плата за кожний наступній місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на Індекс інфляції за наступний місяць згідно умов договору оренди.

Пропорції розподілу орендної плати між державним бюджетом та балансоутримувачем визначені договором оренди від 28.04.2014 № 6803.

Листом №23/12/20 позивачем на ім`я в.о. начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, направлено лист відповідно до якого, фізична особа-підприємець Туркеня Юрій Георгійович зазначає, що державне майно орендарем з незалежних від нього обставин, не використовувалось з 00 год. 01 хв 17 березня 2020 р, господарська діяльність зупинена, що було підтверджено перевіркою РВ ФДМУ. Отже позивач як орендар державного майна (їдальні у навчальному закладі) Державного закладу «Київський коледж зв`язку», на період дії карантину з 17.03.2020 р до 28.02.2021 р (кінця карантину) звільнено від орендної плати у зв`язку з чим просив внести зміни до договору оренди № 6803.

У підтвердження того, що позивачем не здійснювалась господарська діяльність фізична особа-підприємець Туркеня Юрій Георгійович надав довідку, з державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві з якої вбачається, що з 01.01.2020 р. по 30.09.2020 р. від 05.10.2020 р. загальна сума доходу (рядок 8 декларації), становить 0 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить до такого обгрунтованого висновку.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з приписами ст.6, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що між фізичної особою-підприємцем Туркеня Юрієм Георгійовича та Регіональним відділення Фонду державного майна України по місту Києву, було укладеного договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6803, а також Договір № 6803/04 від 22.06.2020 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №6803 від 28.04.2014.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За дефініцією закріпленою статтею 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно в користування за плату на певний строк.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі - Закон) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

З урахуванням змісту наведених норм вбачається, що в орендаря наявний обов`язок сплачувати оренду плату за весь час користування об`єктом оренди.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, позивачем було здійснено наступні платежі відповідно до договору оренди укладеного між фізичної особою-підприємцем Туркеня Юрієм Георгійовича та Регіональним відділення Фонду державного майна України по місту Києву, а саме 18.03.2020 на суму 10500,00 грн, 09.06.2020 на суму 11000,00 грн., 09.06.2020 на суму 15000,00 грн, 17.11.2020 на суму 34 857,00 грн. та 19.11.2020 було сплачено пеню у розмірі 2 704,00 грн.

Відповідно до підпункт 6 п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530- IX, на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) суб`єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540 до Цивільного кодексу України були внесені зміни, згідно з п. 14 якого передбачено, що з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".

Відповідно пункту 14 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

В якості підтвердження неможливості здійснювати підприємницьку діяльність позивачем надано сертифікат № 3100-20-1857 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданого Торгово-Промисловою палатою України, де зазначено, що відповідно до:

- Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

- Закону України від 17.03.2020 р. №530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);

- рішення РНБО України від 13.03.2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», введеного в дію Указом Президента України від 13.03.2020 року № 87/2020;

- Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та етапів послаблення протиепідемічних заходів»;

- Постанови Кабінету Міністрів України від і 5.07.2020 р. №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину";

- протоколу засідання Постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації від 16.03.2020 року №10 "Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID-19)";

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 р. №324-р "Про встановлення режиму надзвичайної ситуації у м. Києві";

- розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) від 20.03.2020 р. №488 "Про встановлення режиму надзвичайної ситуації на території міста Києва";

- розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня, яка відноситься до категорії "Медико-біологічні НС" код 20713 "Надзвичайна ситуація, пов`язана з епідемічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб" від 23.05.2020 року №47;

- копії наказу ФОП Туркені Ю.Г. від 16.03.2020 р. №2 "Про припинення діяльності" щодо припинення діяльності з 17.03.2020 року у зв`язку з запровадженням карантину та забороною роботи закладів громадського харчування;

- копії заяви ФОП Туркені Ю.Г. від 26.03.2020 р. №б/н щодо скасування або зменшення орендної плати на період карантину у зв`язку з введеними обмеженнями, які унеможливили його виконання в зазначений термін.

Суд відхиляє посилання відповідача на сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №3100-20-1857 виданий Торгово-промисловою палатою України, як на підставу звільнення від відповідальності, оскільки умовами укладеного договору оренди сторони не передбачили такої підстави для звільнення від відповідальності за невиконання умов договору оренди, як форс-мажор у зв`язку із запровадженням карантину.

Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що він був позбавлений можливості користуватися майном - нежиле приміщення на 1-му поверсі будівлі, загальною площею - 421,40 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 6

Вищевказана позиція кореспондується з висновками, що містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.08.2019 р. у справі № 914/70/18.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України ґострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", не було внесеної повної заборони на ведення господарської діяльності з надання послуг громадського харчування.

Так, п 3 вищевказаної постанови передбачалось з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

У постанові Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215 було продовжено вищевказані обмеження до 24 квітня 2020.

У постанові Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 239.

У постанові Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 р. № 255.

У постанові Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 р. № 343, від 14 травня 2020 р. № 377, від 20 травня 2020 р. № 392, від 17 червня 2020 р. № 500, від 22 липня 2020 р. № 641, від 26 серпня 2020 р. № 760, від 13 жовтня 2020 р. № 956, від 09 грудня 2020 р. № 1236 - було дозволено роботу суб`єктів господарювання, зокрема закладів громадського харчування ресторанів, кафе тощо з надання послуг з громадського харчування лише із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. Отже позивач мав можливість здійснювати свою господарську діяльність із застосуванням адресної доставки замовлень.

Крім того, як було зазначено вище позивач заявою від 26.03.2020 №б/н яка була направлена на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву направлено просив про скасування орендної плати або зменшити її розмір на період карантину по договору оренди нерухомого майна №6803 від 28.04.2014 на підставі введених Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України на території міста Києва обмежень з метою запобігання поширенню КОРОНОВІРУСУ COVID-19.

Відповідачем було надано відповідь до якої йому було зменшено орендну плату як для орендарів за переліком згідно з додатком 2 до Постанови нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати.

В зв`язку із тим, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» карантин встановлений з 12 березня 2020 року, орендна плата за договором від 28.04.2014 № 6803 за березень 2020 року складає 14293,29 грн. Орендна плата за травень 2020 року, скоригована відповідно до Постанови, складає 11235,85 грн та застосовується як базова для розрахунку орендної плати за договором оренди від 28.04.2014 № 6803 на період дії карантину.

Позивач також обгрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до Додатку 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» він, як Орендар, який орендує приміщення (в учбових корпусах) закладів освіти і науки державної форми власності з метою розміщення зокрема кафе, кафетеріїв, їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи є звільненим від орендної плати за користування нерухомим державним майном, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 6 на період дії карантину.

Проте, як вбачається з відомостей про нерухоме державне майно долученого відповідачем, Державним закладом «Київський коледж зв`язку» до відзиву на позовну заяву за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 6 знаходиться гуртожиток для студентів арк. с. 72, а не учбовий корпус.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні положень статей 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, що відповідачами порушено права та охоронювані законом інтереси позивача. Обставин такого порушення судом з поданих позивачем доказів не встановлено.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 14.04.2021

Суддя В.О. Демидов