Ухвала суду № 96275181, 13.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.04.2021Справа № 910/11622/20

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання Мазура В.М.,

подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ахметової Ліни Едуардівни

про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України

у справі № 910/11622/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПАУЕР"

до Фізичної особи-підприємця Золотаревського Ігоря Анатолійович

про стягнення 264 384,01 грн.

за участю приватного виконавця: Ахметової Л.Е.,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 у справі №910/11622/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного Господарського суду від 19.01.2021, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Золотаревського Ігоря Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПАУЕР" заборгованість в сумі 249 223 грн 26 коп.., пеню в сумі 11 019 грн 23 коп., 3% річних в сумі 1 916 грн 66 коп., інфляційні втрати в сумі 2 224 грн 86 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 965 грн 76 коп.

18.02.2021 на виконання рішення суду був виданий наказ.

09.04.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Ахметової Ліни Едуардівни надійшло подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування подання приватний виконавець зазначає, що рішення суду до теперішнього часу боржником не виконано, заборгованість не погашена навіть частково, у боржника відсутні будь-які активи, на які можливо звернути стягнення для погашення боргу, а сам боржник - ОСОБА_1 не вживає жодних заходів для погашення заборгованості, вимоги виконавця щодо надання інформації про свій майновий стан ігнорує, жодних пояснень з приводу виконання судового рішення не надає, поштову кореспонденцію від виконавця не отримує.

Крім того, боржник здійснив дії по відчуженню єдиного зареєстрованого за ним транспортного засобу на користь своєї дружини після набрання рішенням суду у даній справі законної сили, що свідчить про навмисне ухилення боржника від виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 призначено розгляд подання Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Ахметової Ліни Едуардівни на 13.04.2021.

У судове засідання 13.04.2021 з`явився приватний виконавець та підтримав подану ним заяву повністю, зазначивши, що рішення суду не виконано на даний час.

Розглянувши матеріали подання, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ст .2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Згідно з ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України у листі від 01.02.2013 р. "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Судом встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 у справі №910/11622/20 боржником - Фізичною особою-підприємцем Золотаревським Ігорем Анатолійовичем, не виконано, та ним вчиняються дії щодо уникнення його виконання.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги роз`яснення Верховного Суду України, викладені в листі від 01.02.2013, а також надані приватним виконавцем до справи докази, судом встановлено, що боржник ухиляється від виконання обов`язків, покладених на нього рішенням суду, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснює, що суперечить вимогам частини 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, вправі звернутися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Отже, зазначеними нормами діючого законодавства передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника у разі ухилення боржником від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням. За змістом частини 2 статті 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

На підставі викладеного, враховуючи фактичні обставини, встановлені під час розгляду подання приватного виконавця, суд вважає, що поведінка боржника свідчить про його свідоме ухилення від виконання судового рішення у даній справі, що є підставою для застосування виключного примусового заходу у вигляді обмеження його у праві виїзду за межі України.

За наведених обставин у сукупності, наведена міра може змусити боржника виконати свої зобов`язання за судовим рішенням або віднайти шляхи врегулювання боргового зобов`язання із стягувачем, тому подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника підлягає задоволенню.

Керуючись ст.. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ахметової Ліни Едуардівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - Фізичної особи-підприємця Золотаревського Ігоря Анатолійович, задовольнити.

2. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий19.04.2013, та серії НОМЕР_3, виданий 17.11.2017) до виконання зобов`язань, покладених наказом Господарського суду міста Києва № 910/11622/20 від 18.02.2021 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Золотаревського Ігоря Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПАУЕР" заборгованість в сумі 249 223 грн 26 коп.., пеню в сумі 11 019 грн 23 коп., 3% річних в сумі 1 916 грн 66 коп., інфляційні втрати в сумі 2 224 грн 86 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 965 грн 76 коп.

3. Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 13.04.2021 та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 15.04.2021.

СуддяА.І. Привалов