Рішення № 96275088, 06.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2021Справа № 910/960/21Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Екоінвест"

до державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 5 109 964,67 грн.

При секретарі судового засідання: Радченко А.А.

Представники сторін:

від позивача Савченко О.В. - представник за ордером серія КС №726270 від 16.11.2020;

від відповідача: Зеленковський О.О. - представник за довіреністю №59-Д від 16.03.2021.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Екоінвест" до державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 5 109 964,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.11.2019 року між сторонами укладено договір №1031/01.

Проте, відповідачем здійснено розрахунок з виробником (позивачем) за продану в період з березня по липень 2020 року електричну енергію частково.

Так, з березня 2020 року відповідач порушує свої договірні зобов`язання із вчасної оплати за придбану електричну енергію.

У зв`язку з чим просить суд, стягнути основний борг в розмірі 3 940 689,66 грн., пеню у розмірі 713 144,32 грн., штраф в сумі 275 848,25 грн., 3% річних у розмірі 55 433,94 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 124 848,50 грн., судовий збір в розмірі 76 649,48 грн. та суму витрат на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.02.2021.

10.02.2021 до канцелярії суду відповідачем подано три клопотання про залучення третіх осіб на стороні відповідача, а саме: Кабінет Міністрів України, приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», Національну комісію, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, клопотання про зупинення провадження у справі (до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/22567/20), клопотання про зменшення розміру неустойки в якому просив суд в разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог, зменшити розмір неустойки до 1 грн.

15.02.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 16.02.2021 представник відповідача підтримав подані клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник позивача заперечив проти всіх клопотань відповідача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідно до частин 1-3 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, з положень ст. 50 Господарського процесуального кодексу України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Тобто, норми інституту третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах і які можуть змінитись у результаті винесеного рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Також, представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача заперечував, просив суд відмовити.

Суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.03.2021.

25.02.2021 до канцелярії суду позивачем подано відповідь на відзив.

В судовому засіданні 02.03.2021 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Представник позивача заперечував, просив суд відмовити.

Судом задоволено усне клопотання відповідача та постановлено протоколу ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.03.2021.

15.03.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 16.03.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.04.2021.

01.04.2021 до канцелярії суду позивачем подано додаткові пояснення.

В судовому засіданні 06.04.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, зробив заяву про розподіл судових витрат, документи будуть надані протягом 5 днів .

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зменшити розмір неустойки до 1 грн.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

22.11.2019 року між Державним підприємством "Гарантований покупець" (гарантований покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Екоінвест» (виробник за "зеленим" тарифом) укладено договір № 1031/01, за умовами якого виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом.

Відповідно до п. 2.3 договору виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 договору погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п. 3.1 договору).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

У пункті 4.5 договору передбачено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.

31.03.2020 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1/876/-1/20 до договору, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди статті 1-7 Договору викласти в новій редакції.

За умовами п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, вироблених з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами)

Відповідно до пункту 2.1 договору в редакції додаткової угоди сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

У пункті 2.2 договору в редакції додаткової угоди визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом в балансуючій групі гарантованого покупця.

Відповідно до п. 2.3 договору в редакції додаткової угоди продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 договору в редакції додаткової угоди погоджено, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, а разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом", за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.1 договору в редакції додаткової угоди).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору в редакції додаткової угоди розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

У пункті 4.5 договору встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.

На виконання умов договору між сторонами підписано акти купівлі-продажу електроенергії, а саме:

- за березень 2020 року (за період з 01.03.2020 року по 31.03.2020 року) на суму 607 104,66 грн.,

- за квітень 2020 року (за період з 01.04.2020 року по 30.04.2020 року) на суму 1 003 014,19 грн.,

- за травень 2020 року (за період з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року) на суму 702 216,61 грн.,

- за червень 2020 року (за період з 01.06.2020 року по 30.06.2020 року) на суму 999 043,03 грн.,

- за липень 2020 року (за період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року) на суму 1 071 287,77 грн.

Також, між сторонами підписано акти коригування, а саме:

- від 03.11.2020 до акту купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 від 30.04.2020, на суму 5,10 грн.,

- від 11.12.2020 до акту купівлі-продажу електроенергії за липень 2020 від 31.07.2020, на суму 5,41 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснені наступні платежі:

- за придбану у березні 2020 року електричну енергію на загальну суму 283 375,09 грн.:

- 16.03.2020 року у розмірі 15 562,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №20050,

- 25.03.2020 року у розмірі 45 036,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №21 263,

- 12.06.2020 року у розмірі 18 776,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням №31 139,

- 18.06.2020 року у розмірі 14 445,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32 141 від 18.06.2020 року),

- 25.06.2020 року у розмірі 14 441,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 34 503,

- 30.06.2020 року у розмірі 21 648,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 35 167),

- 15.07.2020 року у розмірі 23 956,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 37 476,

- 23.07.2020 року у розмірі 19 482,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 38 159,

- 30.07.2020 року у розмірі 61 626,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 39 598,

- 31.07.2020 року у розмірі 22 960,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 40 213,

- 31.07.2020 року у розмірі 25 437,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 40 845,

- за придбану у квітні 2020 року електричну енергію на загальну суму 48 033,68 грн.:

- 16.04.2020 року у розмірі 20 631,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №24 436,

- 24.04.2020 року у розмірі 27 401,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №25 732,

- за придбану у травні 2020 року електричну енергію на загальну суму 34 332,92 грн.:

- 15.05.2020 року у розмірі 11 429,29 грн., згідно платіжного доручення №29 587,

- 25.05.2020 року у розмірі 22 903,63 грн., згідно платіжного доручення №30 293;

- за придбану у червні 2020 року електричну енергію на загальну суму 38 434,72 грн.:

- 15.06.2020 року у розмірі 17 345,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням №31 823,

- 25.06.2020 року у розмірі 21 088,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №33 189,

- за придбану у липні 2020 року електричну енергію на загальну суму 37 810,70 грн.:

- 15.07.2020 року у розмірі 18 800,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням №36 787),

- 24.07.2020 року у розмірі 19 010,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №38 824.

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у березні 2020 року» № 902 від 29.04.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у березні 2020 року, - 2 568 247 721,39 грн (без ПДВ).

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні 2020 року» № 995 від 27.05.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні 2020 року, - 4 944 046 105,48 грн (без ПДВ).

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2020 року» № 1211 від 24.06.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2020 року, - 4 337 390 779,22 грн (без ПДВ).

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у червні 2020 року» № 1435 від 22.07.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у червні 2020 року, - 4 246 519 382,97 грн (без ПДВ).

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2020 року» № 1600 від 19.08.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2020 року, - 4 634 530 383,78 грн (без ПДВ).

Відповідно до ч.2 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Згідно з ч.4-5 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону.

Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії затверджено Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26 квітня 2019 року № 641 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 13 грудня 2019 року № 2802) (далі - Порядок).

Відповідно до п.10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з п. 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

З огляду на викладені норми вбачається, що підприємство (гарантований покупець) зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розміру вартості послуги.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень п. 10.4 Порядку № 641 відповідач зобов`язаний був здійснити остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів:за березень 2020 року - не пізніше 04.05.2020 року; за квітень 2020 року - не пізніше 29.05.2020 року; за травень 2020 року - не пізніше 26.06.2020 року; за червень 2020 року - не пізніше 24.07.2020 року; за липень 2020 року - не пізніше 21.08.2020 року.

Відтак, відлік строку заборгованості: з оплати за електричну енергію, придбану відповідачем у березні 2020 року, розпочинається з 05.05.2020; з оплати за електричну енергію, придбану відповідачем у квітні 2020 року, розпочинається з 30.04.2020; з оплати за електричну енергію, придбану відповідачем у травні 2020 року, розпочинається з 27.06.2020; з оплати за електричну енергію, придбану відповідачем у червні 2020 року, розпочинається з 25.07.2020; з оплати за електричну енергію, придбану відповідачем у липні 2020 року, розпочинається з 22.08.2020.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 3 940 689,66 грн. (за період березень 2020 - липень 2020) на підставі договору за поставлену електричну енергію. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ДП "Гарантований покупець" обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не обґрунтовано дати виникнення зобов`язання та відповідно дати прострочення зобов`язання, не підтверджено факт настання строку остаточної оплати спірних періодів відповідно до п. 10.4 Порядку, суд зазначає про їх помилковість та невідповідність дійсності, з огляду на встановлені судом обставини на підставі належних та допустимих доказів несвоєчасного та неповного виконання відповідачем зобов`язань.

Пунктом 10.4 Порядку визначено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії.

Суд звертає увагу, що спірні акти відповідачем підписані, що підтверджується матеріалами справи, тоді як дата виникнення зобов`язань відповідача обліковується з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а тому строк оплати відповідачем 100 % відпущеної електричної енергії настав.

Також, заперечуючи проти задоволення вимог позивача, відповідач посилався на те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання.

Проте суд зазначає, що договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого Постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.

Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, яких відповідачем надано не було, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим тарифом".

Судом також відхиляються твердження відповідача про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Таким, чином, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань ДП "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором.

Суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

За таких обставин, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Екоінвест" про стягнення з ДП "Гарантований покупець"основної заборгованості у розмірі 3 940 689,66 грн. (за період березень 2020 - липень 2020) є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 713 144,32 грн., штрафу 7% у сумі 275 848,25 грн. та 3% річних у розмірі 55 433,94 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за "зеленим" тарифом.

В свою чергу, пунктом 4.6 договору в редакції додаткової угоди передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком або порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, судом встановлено, що під час нарахування пені за березень 2020 року позивачем було невірно взято періоди.

Розрахунок пені за березень:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення546505.0905.05.2020 - 12.06.2020390.1 %21313.70527728.1513.06.2020 - 18.06.202060.1 %3166.37513282.7519.06.2020 - 25.06.202070.1 %3592.98498841.2026.06.2020 - 30.06.202050.1 %2494.21477192.5701.07.2020 - 15.07.2020150.1 %7157.89453236.5716.07.2020 - 23.07.202080.1 %3625.89433754.2824.07.2020 - 30.07.202070.1 %3036.28372127.7531.07.2020 - 31.07.202010.1 %372.13323729.5701.08.2020 - 05.11.2020970.1 %31401.77Таким чином, за перерахунком суду розмір пені за березень 2020 року становить 76 161,22 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 13 397,98 грн. відмовити.

Суд погоджується з нарахування позивачем пені за квітень 2020 - липень 2020 року в розмірі 623 585,12 грн.

Тобто, загальний розмір пені становить 699 746,34 грн. та підлягає задоволенню.

В свою чергу, оскільки, відповідачем, порушено оплату електроенергії купленої у позивача у період березень-липень 2020 року на строк понад 30 днів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 275 848,25 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру індексу інфляції, судом встановлено, що під час його нарахування за березень 2020 року позивачем було невірно взято періоди.

Розрахунок індексу інфляції за березень:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі05.05.2020 - 12.06.2020546505.091.0031639.52548144.6113.06.2020 - 18.06.2020527728.151.0021055.46528783.6119.06.2020 - 25.06.2020513282.751.0000.00513282.7526.06.2020 - 30.06.2020498841.201.0000.00498841.2001.07.2020 - 15.07.2020477192.571.0000.00477192.5716.07.2020 - 23.07.2020453236.571.0000.00453236.5724.07.2020 - 30.07.2020433754.281.0000.00433754.2831.07.2020 - 31.07.2020372127.751.0000.00372127.7501.08.2020 - 05.11.2020323729.571.0134214.93327944.50Таким чином, за перерахунком суду розмір індексу інфляції за березень 2020 року становить 6 909,91,22 грн.

Суд погоджується з нарахування позивачем індексу інфляції за квітень 2020 - липень 2020 року в розмірі 117 507,58 грн.

Тобто, загальний розмір індексу інфляції становить 124 417,49 грн. та підлягає задоволенню.

В частині стягнення індексу інфляції в розмірі 431,01 грн. відмовити.

Також, у зв`язку з невірним зазначенням періодів за березень 2020 року судом здійснено перерахунок 3% річних.

Розрахунок 3 % річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів546505.0905.05.2020 - 12.06.2020393 %1747.02527728.1513.06.2020 - 18.06.202063 %259.54513282.7519.06.2020 - 25.06.202073 %294.51498841.2026.06.2020 - 30.06.202053 %204.44477192.5701.07.2020 - 15.07.2020153 %586.71453236.5716.07.2020 - 23.07.202083 %297.20433754.2824.07.2020 - 30.07.202073 %248.88372127.7531.07.2020 - 31.07.202013 %30.50323729.5701.08.2020 - 05.11.2020973 %2573.92Таким чином, за перерахунком суду розмір 3% річних за березень 2020 року становить 6 242,72 грн.

Суд погоджується з нарахування позивачем 3% річних за квітень 2020 - липень 2020 року в розмірі 51 122,49 грн.

Судом встановлено, що під час загального підрахунку штрафних санкцій за видами, позивачем помилково зазначено, що 3% річних за березень становить 4 307,38 грн. замість нарахованого в розрахунках штрафних санкцій 7 340,91 грн.

Оскільки позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 55 433,94 грн., та не можливість суду вийти за межі позовних вимог, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в розмірі 55 433,94 грн. підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки до 1,00 грн., з наступних підстав:

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Суд зазначає, що зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд звертає увагу, що позивачем зобов`язання з поставки електричної енергії виконувалось належним чином, проте відповідачем систематично допускались прострочення виконання грошових зобов`язань з оплати отриманої електричної енергії, при цьому, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують наявність обставин, які є підставою для зменшення штрафних санкцій у визначеному відповідачем розмірі, у зв`язку з чим, за переконанням суду, в даному випадку позивач не довів винятковості випадку та наявності умов, що можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки та процентів річних.

При цьому, суд також звертає увагу, що позивач є таким само господарюючим суб`єктом, як і відповідач, та несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.

Також суд зазначає, що наданий відповідачем баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2020 не свідчить про несприятливий чи збитковий стан діяльності останнього.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Екоінвест" (08001, Київська обл., смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 34; ідентифікаційний код 41410489) заборгованість у розмірі 3 940 689 (три мільйони дев`ятсот сорок тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 66 коп., пеню у розмірі 699 746 (шістсот дев`яносто дев`ять тисяч сімсот сорок шість) грн. 34 коп., штраф в розмірі 275 848 (двісті сімдесят п`ять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 55 433 (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 94 коп., інфляційне збільшення у розмірі 124 417 (сто двадцять чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 76 442 (сімдесят шість тисяч чотириста сорок дві) грн. 53 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 15.04.2021 року.

Суддя С.М. Мудрий