Ухвала суду № 96275083, 05.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

05.04.2021Справа № 917/583/20

За позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

про стягнення 202 570,00 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Музиченко В.О.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кременчуцька міська рада Полтавської області (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - відповідач) про стягнення 202 570,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 14.08.2017 по 06.04.2020 (включно) відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації та обслуговування будівлі міської автозаводської поліклініки, що призвело до недоотримання позивачем доходу від орендної плати за землю.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/583/20, постановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.10.2020 постановлено направити матеріали справи № 917/583/20 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2020 матеріали справи № 917/583/20 передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.

При прийнятті справи до свого провадження суд визначив вірне повне найменування позивача - Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу позивача (ідентифікаційний код 24388300).

Суд визначив вірне місцезнаходження відповідача (Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк) - Україна, 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу відповідача (ідентифікаційний код 00039002).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 прийнято справу № 917/583/20 до провадження судді Гумеги О.В., призначено підготовче засідання у справі на 18.01.2021 о 10:20 год.

17.12.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не визнав позовні вимоги та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

21.12.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо розрахунку річної суми орендної плати за спірний період.

04.01.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач не погодився з доводами відповідача у відзиві на позовну заяву.

Підготовче засідання, призначене на 18.01.2021, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.

З 16.01.2021 по 22.02.2021 суддя Гумега О.В. перебувала на лікарняному.

Після виходу судді Гумеги О.В. з лікарняного суд дійшов висновку при призначення розгляду даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та призначено підготовче засідання у справі на 11.03.2021 о 10:40 год.

10.03.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача, позивач також повідомив, що у повному обсязі підтримує позовну заяву та відповідь на відзив.

У підготовче засідання, призначене на 11.03.2021, з`явився представник відповідача. Представник позивача у підготовче засідання, призначене на 11.03.2021, не з`явився, подав клопотання про проведення підготовчого засідання без участі уповноваженого представника.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у підготовчому засіданні 11.03.2021 за відсутності позивача (його представника).

У підготовчому засіданні 11.03.2021 суд долучив до матеріалів справи додаткові пояснення представника позивача від 21.12.2020 щодо розрахунку річної суми орендної плати за спірний період та відповідь на відзив від 04.01.2021, згідно якої позивач не погодився з доводами відповідача у відзиві на позовну заяву.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.03.2021 суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.04.2021 о 11:20 год.

26.03.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 05.04.2021 в режимі відеоконференції, відповідно до якої просив суд постановити ухвалу про участь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у судових засіданнях у справі №917/583/20 в режимі відеоконференції, проведення судового засідання в режимі відеоконференції доручити Крюківському районному суду м. Кременчука Полтавської області (адреса: вул. Троїцька, 37/49, м. Кременчук, Полтавської області, 39600).

02.04.2021 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.04.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання, направлене засобами поштового та електронного зв`язку, про проведення судового засідання, призначеного на 05.04.2021, без участі представника позивача, позивач також повідомив, що у повному обсязі підтримує позовну заяву та відповідь на відзив.

У судове засідання, призначене на 05.04.2021, представники сторін не з`явились, разом з цим представник позивача подав клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача.

У судовому засіданні 05.04.2021 судом розглянуто та відхилено заяву позивача про участь у судовому засіданні 05.04.2021 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 05.04.2021 судом розглянуто та відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 явка учасників справи у судове засідання не визнана обов`язковою.

У судовому засіданні 05.04.2021, в нарадчій кімнаті суд прийняв, склав та підписав вступну та резолютивну частини ухвали про передачу справи за підсудністю.

Дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

14.08.2017 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (відповідач) на підставі свідоцтва серія та номер: 1768, виданого 14.08.2017, набуло право власності на будівлю міської автозаводської поліклініки, яка складається з будівлі міської автозаводської поліклініки літ.А, Ап, а, а1, аг загальною площею 7121 кв.м (далі - Нерухоме майно) та яка розташована в Полтавській області, м. Кременчук, проїзд Ярославський, будинок 1.

До набуття відповідачем права власності на Нерухоме майно, воно перебувало у власності ПАТ «АвтоКРАЗ» і було передане в іпотеку відповідачу.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25.02.2014 «Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці» ПАТ «АвтоКРАЗ» надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 11676 кв.м для експлуатації та обслуговування будівлі міської автозаводської поліклініки по проїзду Ярославському, 1.

В подальшому, рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 09.08.2018 «Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці» відповідачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 11676 кв.м. для експлуатації та обслуговування будівлі міської автозаводської поліклініки по проїзду Ярославському, 1.

13.11.2019 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22.10.2019, що була розроблена на замовлення відповідача, була сформована земельна ділянка площею 11676 кв.м, яка розташована у м. Кременчук, проїзд Ярославський, 1, дана земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, кадастровий номер 5310436100:04:001:0036, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0004735122020 від 12.03.2020 (а.с. 17 т. 1).

08.07.2020 представниками Кременчуцької міської ради Полтавської області проведено обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 5310436100:04:001:0036, за результатами чого складено Акт обстеження земельної ділянки (а.с. 133-136 т. 1), згідно якого земельна ділянка за кадастровим номером 5310436100:04:001:0036 є сформованою, відповідачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 11676 кв.м для експлуатації та обслуговування будівлі міської автозаводської поліклініки по проїзду Ярославському, 1.

13.08.2020 земельна ділянка площею 11676 кв.м, кадастровий номер 5310436100:04:001:0036, яка розташована за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Ярославський, 1 (далі - Земельна ділянка) на праві власності зареєстрована за Кременчуцькою міською радою Полтавської області, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 237511758 від 17.12.2020) (а.с. 26-27 т. 2).

26.10.2020 Кременчуцька міська рада Полтавської області змінила назву на Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (позивач).

У зв`язку з тим, що відповідач не уклав із позивачем договір оренди Земельної ділянки, орендна плата за користування відповідачем Земельною ділянкою не сплачувалася з моменту набуття відповідачем права власності на Нерухоме майно.

За таких обставин, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Полтавської області з вимогами про стягнення з відповідача на підставі ст. 1212-1214 ЦК України безпідставно отриманих відповідачем коштів за рахунок не сплачених позивачу кошів за оренду Земельної ділянки за період з 14.08.2017 по 06.04.2020 (включно).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/583/20.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.10.2020 постановлено направити матеріали справи № 917/583/20 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Господарський суд Полтавської області згідно наведеної ухвали дійшов висновку, що оскільки предметом спору в даній справі є рухоме майно, а саме грошові кошти в сумі 202 570,00 грн, то до такого позову застосовуються загальні правила підсудності, а не правило виключної підсудності, закріплене в ч. 3 ст. 30 ГПК України; матеріали справи підлягають направленню за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки місцезнаходженням відповідача згідно відомостей з ЄДР є пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001.

При постановленні ухвали про направлення матеріалів справи № 917/583/20 за територіальною підсудністю, Господарським судом Полтавської області враховано, що в ухвалі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №910/10647/18 вказано, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про необхідність відступити від правових висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 462/7217/18 та від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17, де колегія суддів у подібних правовідносинах, на підставі частини першої статті 30 Цивільного процесуального кодексу України, дійшла висновку про застосування правил виключної підсудності щодо позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо так і опосередковано, тобто на спори, які виникають з приводу нерухомого майна. Аналогічне правило щодо виключної підсудності закріплено в частині третій статті 30 ГПК України, однак до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, які безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна.

Крім того, Господарським судом Полтавської області враховано правову позицію Верховного Суду у постанові від 17.10.2019 у справі №905/1732/18, згідно якої правила виключної підсудності (ч. 3 ст. 30 ГПК України) не поширюються на позови, що виникають із зобов`язань щодо прав на нерухоме майно (найм, оренда, застава, іпотека тощо). До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 (оприлюднена 18.03.2021) дійшла висновку, що до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з огляду на наступне:

У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Приписами цивільного судочинства (частина перша статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, частина перша статті 30 ЦПК України в чинній редакції) передбачено виключну підсудність позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або його основної частини.

Забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства, суди цивільної юрисдикції стало застосовували це положення таким чином, що у цьому випадку виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (така позиція викладена, наприклад, у пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», а також в подальшому Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 426/7217/18).

На відміну від регулювання, наведеного у ЦПК України, у положеннях частини третьої статті 16 ГПК України в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.

Щодо інших спорів, які виникали в межах зобов`язальних відносин стосовно нерухомого майна, діяли такі ж правила визначення територіальної підсудності справ господарському суду як і у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні господарських договорів чи визнання їх недійсними, або у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів, наведені в частині першій та другій статті 15 ГПК України в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року.

В подальшому Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин від 18 лютого 2010 року» № 1914-VI вносились зміни до статей 12 та 16 ГПК України, визначивши виключну підсудність справ у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, господарським судам за місцезнаходженням об`єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У чинній редакції ГПК України частина третя статті 30 цього Кодексу вказує на виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини, що відповідає змісту частини першої статті 30 ЦПК України.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду не вважає за необхідне відступати від висновку, викладеного Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц, про те, що позов про стягнення орендної плати за користування нерухомим майном належить до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми справа до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 30.01.2019 №755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Отже, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 є визначальною для застосування норми частини третьої статті 30 ГПК України (виключної підсудності) до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо користування нерухомим майном.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Ярославський, 1, без належних на те правових підстав у розмірі орендної плати в сумі 202 570,00 грн.

З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, до спору у даній справі застосовуються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Таким чином, оскільки нерухоме майно в спірному випадку розташоване у Полтавській області, то позовна заява Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення 202 570,00 грн підлягає розгляду Господарським судом Полтавської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 ГПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 31 ГПК України).

Суд звертає увагу також на те, що ст. 279 ГПК України передбачено скасування судового рішення, яким закінчено розгляд справи у випадку прийняття такого рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції.

Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

Окрім того, суд зазначає, що згідно із статтею 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 року (заява № 7360/76), висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи № 917/583/20 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення 202 570,00 грн підлягають передачі на розгляд Господарського суду Полтавської області.

У судовому засіданні, призначеному на 05.04.2021, в нарадчій кімнаті суд прийняв, склав та підписав вступну та резолютивну частини ухвали про передачу справи за встановленою підсудністю на розгляд Господарського суду Полтавської області.

Керуючись ст. 30, 31, 232- 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали справи № 917/583/20 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення 202 570,00 грн передати за встановленою підсудністю на розгляд Господарського суду Полтавської області (Україна, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1).

Повний текст ухвали складено та підписано 12.04.2021.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України

Суддя О.В.Гумега