Рішення № 96273845, 12.04.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/2501/20

№ провадження 2/646/449/2021

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Шелест І.М., за участю секретаря Коммунарової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 641/2501/20 в спрощеному порядку за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,буд.50, фактичне місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх, 4 до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1711935348 від 07.07.2017 у розмірі 49 256, 47 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу – 20 027, 68 грн., заборгованості за відсотками - 3201, 76 грн., заборгованості за платою за управління кредитом – 15 473, 79 грн., заборгованості за пенею – 10 553, 24 грн., а також сплаченого судового збору в сумі 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.06.2019 ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі ТОВ «ФК «ЦФР») надано ОСОБА_1 кредит по його заяві про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг та заяві на отримання кредиту та інших послуг, підписанням яких підтвердив згоду, що заява № 1711935348 від 07.07.2017 разом із Умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» становлять кредитний договір між відповідачем та ТОВ «ФК «ЦФР», а також, що відповідач отримав примірник Кредитного договору та погодив отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умови отримання кредитів від ТОВ «ФК «ЦФР».

26.06.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «ЦФР» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги №20190626, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами, вказаними у реєстрі, у тому числі і укладеному з ОСОБА_1 .

На виконання даного договору на адресу відповідача від імені ТОВ «Фінансова компанія «ЦФР» направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості після відступлення позивачу права грошової вимоги і має заборгованість у загальній сумі 49 256, 47 грн.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.04.2020 року дану цивільну справу за позовною заявоюТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано для розгляду за підсудністю до Червонозаводського районного суду міста Харкова.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2020, розгляд вказаної справи визначено суддю Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест І.М.

Ухвалою судді від 10.07.2020 справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача у заяві від 20.01.2021 зазначив, що в разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про слухання справи повідомлявся, шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, відзив на позов не надав. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала і представник позивача по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з наступних обставин.

Суд, дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, дійшов висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

07.07.2017 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР», заяву № 1711935348 на отримання кредиту від ТОВ №ФК «ЦФР» з графіком платежів. У заяві на отримання кредиту містяться умови надання кредиту, а саме дату надання, суму – 49 256, 47 грн., строк повернення - 36 місяців, щомісячні, річні проценти, пеня. У графіку платежів зазначена сума щомісячних платежів - 1696,86 грн., до складу яких включені суми повернення кредиту, річних процентів, щомісячних процентів. Крім того, ОСОБА_1 доручено ТОВ «ФК «ЦФР» перерахувати отриманий кредит в сумі 20000,00 грн. на його поточний рахунок ( а.с. 5-8).

На підтвердження виконання зазначеного у заяві доручення, позивачем надані засвідчені копії платіжних доручень Центрального відділення ПАТ Банк «Траст», з призначенням платежу надання кредиту ( а.с. 9).

До червня 2017 ОСОБА_1 свої зобов`язання виконував, що випливає з графіку руху коштів по кредиту та розрахунку заборгованості щомісячно. Станом на 15.03.2018 виникла заборгованість у загальному розмірі 49 256, 47 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 20 027, 68 грн., заборгованості за відсотками - 3201, 76 грн., заборгованості за платою за управління кредитом – 15 473, 79 грн., заборгованості за пенею – 10 553, 24 грн. ( а.с. 17,18).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як випливає з наданого позивачем договору № 20190626 від 26.06.2019 ТОВ «Фінансова компанія «ЦФР» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1711935348 від 07.07.2017 у загальній сумі 49 256, 47 грн. (а.с. 21-24).

На виконання п. 6.6 Договору відступлення права вимоги, на адресу відповідача ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ЦФР» направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», однак позивач не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження відправлення на адресу відповідача зазначених повідомлень( а.с. 19-20).

Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) ( ч.1 ст. 1078 ЦК України).

З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку про доведеність вимог щодо стягнення суми заборгованості за кредитом – 20 027, 68 грн. та заборгованості за відсотками – 3 201, 76 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 10 553, 24 грн. підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Згідно з умовами договору ОСОБА_1 зобов`язаний здійснювати повернення коштів частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором.

З червня 2017 відповідач не вносить кошти на погашення заборгованості, тому починаючи з 26.12.2017 нараховується пеня, яка станом на 26.06.2019 становить 10 553, 24 грн. Оскільки річний строк позовної давності включає період з 26.06.2018 по 26.06.2019, виходячи з довідки про розрахунок та строк подачі позову поштовим відправленням 08.07.2020, сума пені, що підлягає стягненню, складає 8 187, 49 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією по управління кредитом в сумі 15 473,79 грн. суд вважає, що вони не підлягають задоволенню.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені також і Законом України «Про захист прав споживачів».

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно з абзацами другим та третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Суд також зазначає, що у розділі « умови надання кредиту» заяви на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР», а також у графіку платежів, графіку руху коштів по кредиту не передбачено щомісячної комісії за управління кредитом.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку або іншої фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку або іншої фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку або фінансової установи, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Таким чином, суд відмовляє у позові в частині стягнення заборгованості за управління кредитом у сумі 15 473,79 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про доведеність вимог щодо стягнення суми заборгованості за кредитом – 20 027, 68 грн. та заборгованості за відсотками – 3 201, 76 грн., а також пені у сумі 8 187,49 грн за період з 26.06.2018 по 26.06.2019.

За правилами ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 264, 265 , 274 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 31 416 (тридцять одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. 93 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 20 027, 68 грн., заборгованості по відсоткам-3 201, 76 грн., пені за період з 26.06.2018 по 26.06.2019 – 8 187, 49 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30., код ЄДРПОУ - 35625014, п/р. № IBAN № НОМЕР_1 , в ПАТ «ТАСкомбанк»,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений 14.04.2021 року.

Суддя: І.М. Шелест