Ухвала суду № 96272945, 14.04.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1кп-932-920-20

Справа № 932/14616/20

УХВАЛА

Іменем УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді Марущак С.Л.

при секретарі Бондаренко С.В.

за участю:

прокурора Чернявського Є.О.

захисника Ішханяна А.Р.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, який мешкає в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілих та свідків. Проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт заперечував.

Захисник Ішханян А.Р. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки клопотання аналогічне раніше поданому. ОСОБА_1 не має наміру переховуватися від суду, оскільки він має міцні соціальні зв`язки. Він не може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі речі і документи вилучені і долучені до матеріалів кримінального провадження. Він не має наміру впливати на потерпілих та свідків, оскільки він сам зацікавлений у встановленні істини по справі. ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, він позитивно характеризується за місцем проживання та останнім місцем роботи, він одружений, має дружину та неповнолітню дитину, він є військовозобов`язаним та перебував в районі проведення АТО. На підставі викладеного та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час перебуває під вартою, під час досудового розслідування до ОСОБА_1 застосовувався психологічний та фізичний тиск з боку працівників поліції, у зв`язку з чим порушено кримінальне провадження за ч.2 ст.365 КК України та Територіальним управлінням Державного бюро розслідування проводиться досудове розслідування, просить змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт в нічний період доби.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши надані матеріали, суд вважає необхідним клопотання захисника Ішханяна А.Р. залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали. Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачуються у вчинені особливо тяжкого умисного злочину проти життя та здоров`я іншої особи, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років і суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду. Також враховуючи стадію судового провадження, коли потерпілі та свідки сторони обвинувачення не допитані судом, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_1 впливу на свідків.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції та практиці ЄСПЛ, відповідно якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти загальносуспільних прав і інтересів.

Посилання захисту, що обвинувачений ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та останнім місцем роботи, він одружений, має дружину та неповнолітню дитину, він є військовозобов`язаним та перебував в районі проведення АТО, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду. При цьому, документи, які підтверджують факт перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в районі проведення АТО, стороною захисту суду не надано.

Посилання захисту на те, що під час досудового розслідування до ОСОБА_1 застосовувався психологічний та фізичний тиск з боку працівників поліції, у зв`язку з чим порушено кримінальне провадження за ч.2 ст.365 КК України та Територіальним управлінням Державного бюро розслідування проводиться досудове розслідування, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки судовий розгляд по кримінальному провадженню не розпочато, будь-які докази судом не досліджувались, а питання доведеності або недоведеності висунутого обвинувачення суд вирішує у нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.

Тривалий розгляд справи також не може бути підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки термін розгляду справи пов`язаний з її складністю та процесуальною поведінкою учасників процесу, в тому числі і сторони захисту.

З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли докази судом не досліджувались, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який не вбачається, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт у нічний час, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а обраний ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

На підставі викладеного суд вважає необхідним у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу відмовити, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання можливості обвинуваченого переховуватися від суду та впливати на потерпілих та свідків кримінального провадження.

Також, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило загибель людини, суд не вбачає підстав для визначення застави.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 315, 370, 372 КПК України, -

постановив:

Клопотання захисника Ішханяна А.Р. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в нічний період доби залишити без задоволення.

Клопотання прокурора задовольнити, продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 червня 2021 року, включно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя

Бабушкінського районного суду С.Л.Марущак

м.Дніпропетровська