Рішення № 96270994, 05.04.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7019/20

н/п 2/953/284/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Губської Я.В.,

при секретарі Мордухович К.Г.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Шепетівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення заборгованості та неустойки за прострочку сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

04.05.2020 ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м.Харкова з позовом, який в процесі розгляду справи уточнила, до відповідача ОСОБА_3 , в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментам за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року в розмірі 111 634,00 грн., пеню за прострочення сплати аліментів за період з 2017 року по 2019 рік та складає станом на 01 червня 2020 року в розмірі 111 634,00 грн.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 06.05.2020 року позовну заяву залишено без руху та наданий час для усунення недоліків.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 02.07.2020 року відкрито провадження по даний справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 24.07.2020 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 04.09.2020 року задоволено клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 25.09.2020 року задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01.10.2020 року постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 26.11.2020 року задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.12.2020 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду в судовому засіданні по суті позовних вимог.

Ухвалами Київського районного суду м.Харкова від 03.12.2020 року, 05.01.2021 року, 08.02.2021 року задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Свої вимоги позивач ОСОБА_1 вмотивовує тим, що рішенням Київського районного суду м.Харкова від 20 серпня 2008 року у справі №2-3350/08/16 встановлений обов`язок відповідача ОСОБА_3 по сплаті аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини всіх видів доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.06.2008 року до досягнення дитиною повноліття. З 2012 року виконавчий лист №2-3350/08/16, виданий 22.09.2008 року знаходився на виконанні в Шепетівському ВДВС ГТУЮ в Хмельницькій області, АСВП №33706488. Зазначила, що постанову про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала. В січні 2020 року вона отримала відповідь на своє звернення з Шепетівського ВДВС, в якій йшлося про те, що з 03.08.2012 року по 19.10.2016 року боржник проходив службу у ВЧ А 3730 м.Шепетівка та повідомлено про відсутність заборгованості станом на 19.10.2016 року. Зазначила, що розрахунок заборгованості має суперечливий характер, а за деякі місяці аліменти не були сплачені взагалі. Вказала, що згідно її розрахунку заборгованість по аліментам за період з 2017-2019 р.р. складає 111 634,00 грн. У зв`язку з несплатою заборгованості по аліментам вважає, що відповідач повинен сплатити на її користь пеню за період з 2017 по 2019 р.р. складає станом на 01.06.2020 року 111 634,00 грн.

12.10.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що твердження відповідач у відсутності вини з приводу несплати аліментів є неприйнятними, оскільки боржник самостійно відповідає та повинен контролювати та виконувати судове рішення. Твердження про відсутність заборгованості по сплаті аліментів за 2015-2016 р.р. та відсутність заборгованості станом на 19.10.2016 року відповідачем не доведено доказами. Надана довідка про доходи №440 від 29.09.2020 року видана ВЧ А 4291 не є належним та допустимим доказом, оскільки не відповідає формі. З приводу зазначення її дівочого прізвища в рапорті командиру ВЧ А 4291 від 28.09.2020 року це на її думку штучне створення відповідачем незручностей в отриманні аліментів на пошті.

02.11.2020 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник зазначив, що у позовній заяві позивач не довів, вину відповідача у виникненні заборгованості. В період з 03.08.2012 року по 19.10.2016 року відповідач проходив службу в ВЧ А 3730 м.Шепетівка, де і проводились стягнення з доходів боржника, а тому станом на 19.10.2016 року заборгованість по аліментам відсутня. З 19.10.2016 року відповідач проходить службу в ВЧ А4291 в м.Дніпро. Але справа була передана до Шевченківського ВДВС м.Дніпра ГТУЮ в Дніпропетровській області лише 13.12.2019 року. Вказав, що відповідач звернувся в бухгалтерію ВЧ з рапортом, щоб з нього стягувались аліменти в розмірі 33% з доходів, поки не прийде виконавчий лист. 33% з доходів замість ј як зазначено в рішенні відповідач зазначив, щоб уникнути боргу. Відповідно до довідки про доходи з квітня 2017 року по вересень 207 року з відповідача стягувались аліменти в розмірі 33 % від доходу. Надалі з жовтня 2017 року по лютий 2018 року з відповідача бухгалтерія не стягувала аліменти, з підстав, що виконавчий лист так і не надійшов. Потім відповідач дізнався, що виконавчий лист не дійшов та знову написав рапорт про стягнення аліментів і з нього знову стягувались аліменти. З листопада 2018 року по лютий 2019 року відповідач знаходився з зоні АТО і ВЧ не стягувала з нього аліментів, виконавчий лист так і не надійшов. Вини відповідача у ненадходженні виконавчого листа не має.

06.11.2020 року до суду надійшли заперечення представника відповідача на відповідь на відзив. Зазначили, що аліменти стягуються на підставі рапорту відповідача, а не на підставі виконавчого листа. Крім того відповідач не несе відповідальності за складання довідки про доходи, наданої військовою частиною.

В судовому засіданні позивач підтримала позов в уточненій редакції та просила його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Шепетівського управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області просив суд розглянути справу за їх відсутності.

Представник третьої особи Шепетівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, при прийнятті рішення покладались на розсуд суду.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Як визначено ч.3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Положеннями ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами дослідження матеріалів справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення учасників справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 71 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.

Згідно із ч.ч.1, 3, 4, 8 статті 71 цього Закону виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що згідно рішення Київського районного суду м.Харкова від 20 серпня 2008 року у справі №2-3350/08/16 стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини всіх видів доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.06.2008 року до досягнення дитиною повноліття. (т. 1 а.с. 109 ).

Також, судом встановлено, що згідно відповіді Шепетівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.12.2019 року зазначено, що 03.08.2012 року державним виконавцем відкрито ВП, яке зареєстровано в АСВП за №33706488. З 03.08.2012 року по 19.10.2016 року боржник проходив службу в ВЧ А 3730 м.Шепетівка, де проводилось стягнення з доходів боржника. Станом на 19.10.2016 року заборгованість відсутня. З 19.10.2016 року боржник проходить службу в ВЧ А 4291 м.Дніпро, тому 19.10.2016 року була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату та направлена на виконання до ВЧ А 4291 м.Дніпро. Постановою від 13.12.2019 ргоку ВП №33706488 було передано до Шевченківського ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (т.1 а.с.31-33).

Згідно відповіді Шевченківського ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.04.2020 року встановлено, що до відділу виконавче провадження №33706488 надійшло 24.01.2020 року та 27.01.2020 року державним виконавцем винесено постанову про прийняття ВП до виконання.

Згідно розрахунку заборгованості, проведеного державним виконавцем Шепетівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.12.2019 року складає 62 991,62 грн. Державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості, яка станом на 01.04.2020 року складає 74 402,37 грн. Зазначено, що вказана заборгованість буде перерахована після надання звітів про здійснення відрахувань з заробітної плати виданої ВЧ А4291 та надання інформації про доходи боржника від ПФУ та ДФС.

Згідно остаточного розрахунку заборгованості, виданого Шевченківським ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.03.2021 року ОСОБА_3 за період з листопада 2016 року по лютий 2021 року має заборгованість по аліментам станом на 26.02.2021 року у розмірі 53265,11 грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивачка стверджує, що відповідач не сплачує аліменти та існує заборгованість по сплаті аліментів, розрахувала заборгованість по пені за період з 2017 року по 2019 рік у розмірі 111634,00 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує, що він добровільно сплачував позивачці аліменти, незважаючи на ненадходження виконавчого листа до Шевченківського ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у зв`язку зі зміною місце проходження ним військової служби понад 3 роки.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по сплаті аліментів суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину.

Згідно із ч. 1 ст. 187 цього Кодексу один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

За положеннями ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред`явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв`язку з розшуком платника аліментів або у зв`язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Указана норма матеріального права визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України.

Згідно з ч. 1 ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом (ч.3 ст.195 СК України).

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним або приватним виконавцем розміром заборгованості за аліментами спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

З розрахунку заборгованості, проведеного старшим державним виконавцем Шевченківським ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.03.2021 року ОСОБА_3 за період з листопада 2016 року по лютий 2021 року має заборгованість по аліментам, яка станом на 26.02.2021 року становить 53265,11 грн. Даних про закінчення виконавчого провадження за змістом цієї інформації відсутні. Постанову про закінчення виконавчого провадження матеріали справи не містять.

Згідно із частиною 3 статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до частини 8 цієї статті питання заборгованості вирішується судом лише у разі спору про її розмір (чинний на час закінчення виконавчого провадження).

Таким чином законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року в справі №756/13754/14-ц і від 7 жовтня 2019 року у справі №760/22598/15ц, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року при розгляді справи №572/1762/15ц.

Пунктом 7 частиною 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначається, що виконавче провадження може бути закінчено за закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.

Відтак, наявність заборгованості за аліментами виключає можливість закінчення виконавчого провадження у зв`язку із досягненням дитиною повноліття та стягнення щомісячних платежів на її утримання.

Таким чином з вищевикладеного вбачається, що оскільки нарахування заборгованості за аліментами здійснено за виконавчим листом, вказана заборгованість підлягає стягненню державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за аліментами задоволенню не підлягають.

Також суд не вбачає вини відповідача у несвоєчасному ненадходженні виконавчого листа до Шевченківського ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, більш того відповідач, незважаючи на ненадходження виконавчого листа продовжував вчиняти всі дії, направлені на відрахування з його заробітної плати аліментів на утримання дитини.

При вирішенні питання щодо розрахунку пені по аліментах, суд виходить з наступного.

В постанові від 25 квітня 2018 року по справі 572/1762/15-ц (провадження 14-37цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку: «Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Сума пені за прострочення сплати аліментів обрахована за наступною формулою: ?p=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.»

В постанові по справі № 333/6020/16-ц (Провадження № 14-616цс18) від 03 квітня 2019року Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку: «Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %».

Сума пені за прострочення сплати аліментів розрахована позивачкою за період з 2017 року по 2020 рік і станом на 01 червня 2020 року складає 111634,00 грн. Однак, оскільки дана сума перевищує 100 % розміру заборгованості по аліментах, позивач в позовній заяві просить стягнути суму пені, що дорівнює за її розрахунком сумі розміру заборгованості по аліментах – 111634,00 грн.

З даною сумою суд погоджується частково та при обчисленні розміру пені за аліментами виходить з наданого державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розрахунку заборгованості по аліментах ОСОБА_3 за період з жовтня 2016 року по 28 лютого 2021 року та визначає суму пені у розмірі 63584,07 грн., тобто в сумі розміру заборгованості по аліментах за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року ( в межах позовних вимог), згідно розрахунку державного виконавця в остаточній редакції.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що відповідач своєчасно не виконував свій обов`язок по сплаті аліментів в повному обсязі, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення на її користь пені по аліментах, та вважає за можливе позов задовольнити в цій частині частково.

При вирішені суми пені за прострочення аліментів, суд виходить з того, що вимогами ст.196 СК України передбачено, що розмір неустойки (пені) не може бути більше 100 відсотків заборгованості, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача пеню за прострочення аліментів за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 63584,07 грн.

Судові витрати вирішити у відповідності до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) суму пені за прострочення аліментів за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 63584,07 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Шепетівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції –30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Герїв Небесної Сотні, 46

Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції – 49101, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56

Суддя: