Ухвала суду № 96270732, 14.04.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5908/21

н/п 2-о/766/420/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Мороз Анжела Іванівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа – виконавчий комітет Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 04059958, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

встановив:

14 квітня 2021 року представник заявника звернулася до суду з вказаною заявою, у якій просила встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва № НОМЕР_2 про право власності на житло від 28 березня 1995 року виданого Фондом комунального майна м. Херсона на квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021 року передано судді Булах Є.М. 14.04.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Пунктом першим частини четвертої статті 185 ЦПК України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже, однією із підстав для повернення позовної заяви, у т.ч. заяви про встановлення факту що має юридичне значення є факт її не підписання заявником або представником заявника.

Особистий підпис це власноручно виконаний зразок почерку, що дозволяє ідентифікувати особу, що його виконала. У той же час, відсутність особистого підпису не дає можливості встановити вираження справжньої волі особи на настання відповідних правових наслідків у зв`язку з подачею відповідної заяви. Наведене вказує на те, що письмові звернення особи, які не містять підпису, можуть бути подані поза волею такої особи, а отже не мають юридичної сили.

Суд звертає увагу, що частинами 6-8 ст. 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені ст. 175 ЦПК України, відповідно до частини другої якої позовна заява подається у письмовій формі. Наказом Державної судової адміністрації України (ДСА) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (Положення).

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу).

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Подібний правовий висновок висловив КАС у складі ВС у постанові від 06.08.2019 року у справі №2340/4648/18.

Із поданої заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, така заява не підписана ні заявником ні її представником, зокрема на ній відсутній підпис представника заявника за ордером Мороз А.І., що свідчить про недотримання заявником вимог процесуального закону при зверненні до суду.

Крім того, долучений до позову ордер серії ВТ №1003054 від 12.04.2021 року не підписаний адвокатом, як того передбачає ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та не може свідчити про наявність визначених ст. ст. 60, 62 ЦПК України підстав ОСОБА_2 діяти в інтересах та від імені ОСОБА_1 , зокрема подавати та/ або підписувати заяви.

Отже, відсутність особистого підпису заявника на заяві про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, цілком обґрунтовано дає підстави суду стверджувати про недотримання вимог, які є необхідними для реалізації права на звернення до суду, що згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України є підставою для повернення заяви.

Відтак, заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно повернути особі, яка її подала та роз`яснити, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Мороз Анжела Іванівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа – виконавчий комітет Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 04059958, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, з доданими матеріалами – повернути особі, яка її подала.

Копію заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Є.М. Булах