Постанова № 9626956, 06.07.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12:28

06.07.2009 р.                                                                                 № 16/34

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Шейко Т.І. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

проскасування рішення На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06.07.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача про скасування рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001332202/0 від 24 листопада 2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 163020,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки відповідачем до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 263519,0 грн. Позивач частково не погоджується з таким рішенням з огляду на те, що ДПІ було встановлено порушення вимог ст.ст. 1 та 2 Закону України від 23.09.1994 р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»при виконанні ТОВ «Фактор Капітал»низки зовнішньоекономічних контрактів, - з посиланням на вимоги ст. 4 цього ж Закону посадовою особою ДПІ була нарахована пеня за порушення термінів надходження валютної виручки (імпортної частини контракту) в Україну. Проте, проведений позивачем аналіз розрахунку пені свідчить, що нарахування зазначених штрафних (фінансових) санкцій проводилось без врахування приписів ст. 250 Господарського кодексу України. Тому просить скасувати рішення в частині застосування штрафних санкцій на суму 163020,00 грн.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, вважає нарахування пені правомірним та просив суд у задоволенні позову відмовити.

За результатами розгляду матеріалів справи, пояснень сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва –встановив:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»(код ЄДРПОУ 31871186) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.06.2008 р., за результатами якої складено Акт № 502/1/23-06-31871186 від 13.11.08.

Перевіркою встановлено порушення ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесла рішення № 0001332202/0 від 24.11.2008 р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 263519,00 грн.

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням ДПІ в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 163020,00 грн. і просить скасувати його в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Фактор Капітал»та компанією Gardner Denver Limited (Великобританія) було укладено контракт на купівлю обладнання для АГНКС від 18.05.2007 р. № 575-06/СІ. Граничний термін надходження імпортної частини контракту був визначений: - на суму 20104,80 ЄВРО –20.12.2007р.; - на суму 80419,20 ЄВРО –28.12.2007 р. Імпортна частина контракту надійшла в Україну 03.02.2008 р. Факт надходження валютних цінностей засвідчено відтиском штампу Західної регіональної митниці «Під митним контролем», що проставлений на бланках CMR та комерційному інвойсі компанії постачальника. Процедура митного оформлення була завершена 08.02.2008 р. (оформлена ВМД № 100000008/8/354461).

Штрафні санкції відповідачем були застосовані за цим контрактом по 08.02.2008 р.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в редакції від 23.09.1994 р. визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991 р. № 959-XII моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 2 ст.1 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України –сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 ст.1 Кодексу визначено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях –переміщення товарів через митний кордон України при здійснені експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов’язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщення їх митною територією України транзитом.

Відповідно до ч.1 ст. 43 МК України товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

Відповідно до ч.2 цієї статті у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Виходячи з наведеного, в межах контракту від 18.05.2007 р. № 575-06/СІ, імпорт товарів відбувся 03.02.2008 р. Таким чином, суд погоджується з позивачем, що за період з 04.02.2008 р. по 08.02.2008 р. штрафні санкції в розмірі 11135,27 грн. застосовані неправомірно.

27.04.2007 р. між ТОВ «Фактор Капітал»та компанією FORNOVO GAS LLC (Італія) було укладено контракт № 27-04/07.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в редакції від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР та з урахуванням положень ч. 1 та 5 ст. 6 цього Закону граничним терміном надходження імпортної частини контракту було 31.08.2007р.

Імпортна частина контракту надійшла в Україну 30.08.2007р. Факт надходження валютних цінностей засвідчено відтиском штампу Ужгородської митниці. Процедура митного оформлення була завершена 03.09.2007р. (ВМД № 100000008/7/149949).

З огляду на наведене, застосування відповідачем за період з 01.09.2007 р. по 03.09.2007 р. штрафних санкцій до позивача у розмірі 1292,82 грн. суд, також вважає безпідставним.

З огляду на вищезазначене, штрафні санкції ДПІ були застосовані без врахування часу фактичного надходження товару.

07.05.2007 р. між ТОВ «Фактор Капітал»та компанією MARK M.V.E KFT (Угорщина) було укладено контракт на поставку дизпалива № 07/05/07.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку з порушенням нерезидентом умов договору щодо строків поставки палива, ТОВ «Фактор капітал»06.08.2007 р. звернулось з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. 08.08.2007р. судом справа була прийнята до провадження. На підставі заяви товариства від 10.08.2007 про збільшення позовних вимог, судом 13.08.2007 р. внесені зміни до постанови від 08.08.2007 р.

ДПІ в межах даного контракту нараховувала штрафні санкції на суму 2521389,17 доларів США по дату прийняття справи до провадження (08.08.2007), на суму 161440,03 дол. США –по 13.08.2007 р.

Як було зазначено вище, відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Частиною першою та частиною 2 статті 4 цього Закону, в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 15.05.2003 р. № 762-IV, визначено, що порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Таким чином, штрафні санкції в розмірі 115290,41 грн., суд вважає, застосовані відповідачем до позивача в межах даного контракту не правомірно, без врахування юридичного факту, який встановлює процесуальні відносини між сторонами спору та судом.

Крім того, суд звертає увагу на те, що податковою інспекцією застосовані штрафні санкції за контрактами з компаніями LIMITED LIABILITI PARTNERSHIP KONTER CONSULT від 15.01.2007 р. –застосована санкція 24.11.2008 р. на суму 8490,00 грн., FARNOVO GAS L.L.C від 27.04.2007 р. –санкція 24.11.2008 р. на суму 1292,82 грн. (сума, що застосована без врахування дати фактичного імпорту (наведена вище), International Petroleum Services від 23.03.2007 р. –санкція 24.11.2008 р. на суму 17028,60 грн. та компанією MARK M.V.E KFT від 7.05.2007 р. –санкція 24.11.2008 р. на суму 125073,67 грн.( в т.ч. сума 115290,41 грн., що застосована без урахування юридичного факту, що встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, та наведена вище), - нарахована пеня за порушення термінів надходження валютної виручки (імпортної частини контракту) в Україну без урахування приписів статті 250 Господарського кодексу України.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності –з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Статтею 2 цього Закону визначені терміни відстрочення поставки. Порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ст. 4 Закону).

Виходячи з системного аналізу цих норм, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є адміністративно-господарською санкцією у вигляді штрафу.

Згідно із ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановлених ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено ст. 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності законодавством встановлена адміністративно-господарська санкція у вигляді пені, то до такого порушення не можуть застосовуватися законодавчі акти, що регулюють питання оподаткування та встановлюють відповідальність за їх порушення.

Суд погоджується з позивачем, що пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за своєю суттю не відповідає визначенню штрафної санкції в розумінні п.1.5 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки розраховується не від суми податкового зобов’язання. Крім того, пеня нараховується не за порушення норм законодавства про оподаткування, а за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності; пеня не є податковим зобов’язанням; строк давності, встановлений п.п.15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не може бути застосований при нарахування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки початок його перебігу не пов’язаний з граничним строком подання податкової декларації або днем її фактичного подання.

Таким чином, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва безпідставно застосувала до товариства «Фактор Капітал» штрафні санкції на суму 151885,09 грн. за вищенаведеними контрактами з компаніями LIMITED LIABILITI PARTNERSHIP KONTER CONSULT від 15.01.2007 р., FARNOVO GAS L.L.C від 27.04.2007 р., International Petroleum Services від 23.03.2007 р. та компанією MARK M.V.E KFT від 7.05.2007 р.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про безпідставність нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 163020,36 грн. (151885,09 грн. - за контрактами з компаніями LIMITED LIABILITI PARTNERSHIP KONTER CONSULT від 15.01.2007 р., FARNOVO GAS L.L.C від 27.04.2007 р., International Petroleum Services від 23.03.2007 р. та компанією MARK M.V.E KFT від 7.05.2007 р. + 11135,27 грн. за контрактом від 18.08.2007 р. з компанією Gardner Denver Limited (Великобританія)).

Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

                              Позов задоволити.

                              Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001332202/0 від 24.11.2008 р. в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 163020,36 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –09.07.200