Рішення № 96268991, 14.04.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23622/20

Провадження № 2/522/1537/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на його користь 4 780, 00 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу, а також судовий збір.

Позовні вимоги мотивує тим, що 07.04.2016 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» (далі Позивач) та ОСОБА_1 (далі Відповідач) укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9546375, забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль «TOYOTA RAV 4» номерний знак НОМЕР_1 .

08 березня 2017 року близько 15 год. 00 хв. на вул. Академічній у м. Одеса Відповідач, керуючи транспортним засобом «TOYOTA RAV 4» номерний знак НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з транспортним засобом «CHEVROLET Lacetti» номерний знак НОМЕР_2 , після чого самовільно залишив місце події. Факт та обставини події підтверджуються постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2018 року у справі №522/8276/18 провадження №3/522/3866/17 (додаток 2) та постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2018 року у справі №522/8276/18 провадження №3/522/3867/17. На підставі вищезазначених документів та: - повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_2 від 09.03.2017 року (додаток 4); - протоколу огляду транспортного засобу від 09.03.2017 року (додаток 5); - заяви ОСОБА_3 про виплату матеріального збитку від 26.06.2017 року (додаток 6); - ремонтної калькуляції №00219343 від 04.12.2017 року системи AUDATEX (ліцензований програмно-технічний комплекс з розрахунків вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів з використанням рекомендованих нормативів заводу виробника та цін на запасні частини, рекомендованих імпортером) (додаток 7); - акту узгодження розміру страхового відшкодування (угода про відшкодування матеріальної шкоди) №00219343 від 05.12.2017 року (додаток 8) - страхового акту №00219343 від 24.01.2018 року (додаток 9); - наказу №00219343 від 07.02.2018 року (додаток 10), Позивачем сплачено страхове відшкодування в розмірі 4 780,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №006624 від 12.02.2018 року (додаток 11).

Вважають, що відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 статті 38 Закону №1961-IV та ч. 1 статті 1191 ЦК України Позивач набув права зворотної вимоги (регресу) до Відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування 4 780,00 грн. (Чотири тисячі вісімсот сімдесят гривень 00 копійок). 03.10.2019 року за вих. №21608/1 на адресу Відповідача було направлено претензію про відшкодування матеріальної шкоди (додаток 12), що підтверджується фіскальним чеком ПАТ «УКРПОШТА» №6504410073234 від 03.10.2019 року (додаток 13). Зазначену претензію було отримано Відповідачем особисто 06.11.2019 року, що підтверджується витягом з сайту ПАТ "УКРПОШТА" за послугою "Пошук поштових відправлень" за відправленням трек-номер №6504410073234 від 08.11.2019 року (додаток 14), проте було залишено без відповіді, а тому вимушені звернутись до суду з дійсним позовом.

Ухвалою суду від 26.02.2021 року провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 09.03.2021 року.

Через неявку сторін 09.03.2021 року розгляд справи був відкладений на 12.04.2021 року.

У судове засідання 12.04.2021 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

Представник позивача направив на адресу суду клопотання, в якому просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовну заяву підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач поважність причин неявки суду не повідомив та заяв по суті справи не подавав.

Україна Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обізнаність сторін про існування відповідного спору, суд вважає за можливе вирішити спір по суті за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складення цього судового рішення 14.04.2021р..

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.04.2016 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» ОСОБА_1 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9546375, забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль «TOYOTA RAV 4» номерний знак НОМЕР_1 .

08 березня 2017 року близько 15 год. 00 хв. на вул. Академічній у м. Одеса Відповідач, керуючи транспортним засобом «TOYOTA RAV 4» номерний знак НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з транспортним засобом «CHEVROLET Lacetti» номерний знак НОМЕР_2 , після чого самовільно залишив місце події.

Факт та обставини події, а також вина відповідача в ДТП, підтверджуються постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2018 року у справі №522/8276/18 провадження №3/522/3866/17 та постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2018 року у справі №522/8276/18 провадження №3/522/3867/17 (а.с.8-11).

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

На підставі вищезазначених документів (постанов суду) та: - повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_2 від 09.03.2017 року; - протоколу огляду транспортного засобу від 09.03.2017 року; - заяви ОСОБА_3 про виплату матеріального збитку від 26.06.2017 року; - ремонтної калькуляції №00219343 від 04.12.2017 року системи AUDATEX (ліцензований програмно-технічний комплекс з розрахунків вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів з використанням рекомендованих нормативів заводу виробника та цін на запасні частини, рекомендованих імпортером); - акту узгодження розміру страхового відшкодування (угода про відшкодування матеріальної шкоди) №00219343 від 05.12.2017 року - страхового акту №00219343 від 24.01.2018 року ; - наказу №00219343 від 07.02.2018 року, Позивачем сплачено страхове відшкодування на користь ОСОБА_3 у розмірі 4 780,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №006624 від 12.02.2018 року (а.с.21).

Статтею 993 ЦК України встановлено, що, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до абзацу «в» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування);

У відповідності з ч. 1 ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,позивач після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до до особи, визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, яка причетна до дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо вона відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та/або вжила алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), та/або вона керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, та/або самовільно залишила місце пригоди.

Таким чином, враховуючи, що ДТП була скоєна з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого на момент скоєння пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «УНІКА», яким здійснено виплату страхового відшкодування страховій компанії потерпілого, останній залишив місце ДТП та не повідомив про обставини ДТП страхову компанію, відтак до позивача перейшло право вимоги до відповідача в межах фактичних витрат.

Суд вбачає, що у добровільному порядку, згідно направленої позивачем претензії від 03.10.2019 року, відповідач вимоги страхової компанії не виконав.

Отже, оцінюючи належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 4 780, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір, а також витрати на оплату судової експертизи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За таких обстави, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 36, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 23, 993 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 223, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (код ЄДРПОУ 20033533, місцезнаходження м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6-В) матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 4780, 00 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 00 копійок) та судовий збір в сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 14.04.2021 року.

Суддя Л.В. Домусчі