Ухвала суду № 96268824, 13.04.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4970/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряки Г.М.

позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Якових Є.В.

відповідача ОСОБА_2 та його представниці адвоката Македонської І.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Одеської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису про право власності та позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 до Дальницької сільської ради Одеської області, ОСОБА_2 , за участю позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису про право власності,

ВСТАНОВИВ :

06 жовтня 2020 року, представник позивачки ОСОБА_4 – адвокат Якових Є.В. звернувся до Овідіопольського райсуду Одеської області, із вищевказаною позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 27.05.2020 року № 1624-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)», що розташована за адресою : АДРЕСА_1 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий № 5123781300:03:001:2396 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2101406651237, номер запису 36905198, дата, час державної реєстрації 11.06.2020 року, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 .

2 лютого 2021 року представник третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 - адвокат Якових Є.В. звернувся до Овідіопольського райсуду із позовною заявою з аналогічними позовними вимогами до Дальницької сільради Одеської області, ОСОБА_2 , за участю позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , в якій просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 27.05.2020 року № 1624-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)» та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий № 5123781300:03:001:2396 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2101406651237, номер запису 36905198, дата, час державної реєстрації 11.06.2020 року, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 .

5 березня 2021 року відповідач ОСОБА_2 , надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, в якому просив суд визнати подану позовну заяву адвоката Якових Є.В., завідомо безпідставною, через її очевидно штучний характер, зловживання процесуальними правами 3-ої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат Якових Є.В. та застосувати заходи визначені ЦПК України, постановивши окрему ухвалу щодо адвоката Якових Є.В., у зв`язку із зловживання ним процесуальними правам та неналежним виконанням професійних обов`язків, відмовити в задоволенні позову третьої особи в повному обсязі, судові витрати понесені відповідачем стягнути в порядку встановленим ЦПК України.

В підготовчому судовому засіданні представник 3-ої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 , він же представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Якових Є.В. просив суд прийняти вказаний позов до розгляду разом з первісним позовом ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 та його представниця адвокат Македонська І.О. в підготовчому судовому засіданні заперечували проти прийняття вказаного позову 3-ої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 вважаючи його завідомо безпідставним позовом за відсутності предмета спору, який має очевидно штучний характер.

Представник відповідачів Дальницької сільради Одеської області в підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіславши до суду свої письмові пояснення з приводу спору, в яких просив суд відмовити у задоволенні як первісного позову ОСОБА_1 , так і у позові 3-ої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 , вважаючи їх безпідставними, без жодних документальних підтверджень позовних вимог останньої щодо спірної земельної ділянки площею 0,05 га, відносно якою, Дальницькою с/р було винесено законно та обґрунтоване оскаржуване рішення та проханням про слухання справи за його відсутності.

Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали позову 3-ої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 , суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За приписами ст.ст. 12,13 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст. ст 43, 49 ЦПК України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

В своїй Постанові від 11 квітня 2019 року (справа № 712/13263/17) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Право на доступ до суду повинно бути практичним і ефективним, що у світлі недопущення зловживання процесуальним правом також означає позитивнии? обов`язок держави, у тому числі суду, забезпечити ефективний розгляд справи після відкриття провадження у справі.

Принцип рівності сторін у процесі – у розумінні «справедливого балансу» між сторонами – вимагає, щоб кожніи? стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другоі? сторони, справи «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands», рішення ЄСПЛ від 27 жовтня1993 р., заява No 14448/88, п. 33, та «Ankerl v. Switzerland», рішення ЄСПЛ від 23 жовтня1996 р., заява No 17748/91, п. 38.

Обмеження права на доступ до правосуддя відповідатимуть п. 1 ст. 6 Конвенціі? за умови, що вони мають законну мету і що існує розумна співмірність між засобами, що використовуються, і поставленою метою, справа «Бруаль Гомес де ля Торре проти Іспаніі?» (рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року).

Як наголошує у своїх рішеннях ЄСПЛ – кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частинами 1,3,4 статті 44 ЦПК України передбачено - учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема : подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право - залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Право спадкоємців на спадкове майно підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, яке видається державним чи приватним нотаріусом за місцем відкриття спадщини після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини (ст.ст. 1296-1298 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в якості доказу наявності у неї прав на спадкове майно надає копію Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи від 21.09.2017 року.

Однак, постановою приватного нотаріуса ОМНО Одеської області Алєксєєвої О.О. від 12.03.2021 р. спадкоємцю ОСОБА_3 – відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - на земельну ділянку, площею 0,100 га, призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку (присадибна ділянка), що розташована за адресою : АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, ОСОБА_3 не є спадкоємцем вищевказаної земельної ділянки в розумінні норм Закону та на підставі наданих її представником суду документів, неможливо встановити наявність чи відсутність у ОСОБА_3 будь-яких прав на спірну земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .

З детального плану частини території с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області вбачається, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 - передбачена площею 0,100 га, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 - 0,0555 га. В той же час ОСОБА_2 відведено у власність земельну ділянку, площею 0,05 га у межах, менших, ніж визначені детальним планом території, таких, що жодним чином не стосуються земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

З документів, наданих представником ОСОБА_6 вбачається зміна конфігурації земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , що розроблялась КП «Центр інженерних досліджень» за договором № 8716/16.02.2018, проте у внесенні відомостей про яку було відмовлено Державним кадастровим реєстратором, та яким чином така зміна конфігурації стосується спірної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 - невідомо, з огляду на те, що ОСОБА_3 , на замовлення якої виготовлялась така документації не надала суду її копії, вбачається, що ненадання таких доказів вчинено штучно.

Отже, на думку суду, у 3-ої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 - не має жодного правовстановлюючого документу на садовий будинок, розташований за тією ж адресою : АДРЕСА_1 , ні на ім`я померлого ОСОБА_5 , ні на будь-яке інше ім`я, в якому проживає ОСОБА_3 , як і немає у неї будь-яких законних прав, які не порушені спірним рішенням Дальницької сільради на земельну ділянку, площею 0,05 га, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд вважає вказаний позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, є тотожним (аналогічним) із первісним позовом ОСОБА_1 , поданим одним і тим же представником адвокатом Якових Є.В. до одних і тих же відповідачів, та з одних і тих же надуманих підстав, що є неприпустимим.

Більш того суд звертає увагу, що представником 3-ої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 – адвокатом Якових Є.В. не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог 3-ої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 , викладених у позовній заяві щодо нібито порушення її прав на земельну ділянку, площею 0,05 га, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , яка по суті є штучним і безпідставним позовом за відсутності предмету спору, що в даному випадку судом розцінюється як зловживанням представником ОСОБА_6 своїми процесуальними правами та обов`язками учасника справи, передбаченими ст.ст. 43,44 ЦПК України, а тому суд вважає необхідним залишити безпідставний цивільний позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 за відсутністю предмету спору без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Підстав для застосування окремої ухвали відносно адвоката ОСОБА_6 , про що просив суд відповідач ОСОБА_2 – судом не вбачається.

Керуючись ст.ст. 43,44 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3 до Дальницької сільської ради Одеської області, ОСОБА_2 , за участю позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису про право власності - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачці її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення.

Суддя Гандзій Д.М.