
Справа № 946/8285/19
Провадження № 2-а/946/9/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді – Бурнусуса О.О.,
за участю: секретаря судового засідання – Коробко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно – будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який згодом уточнила, та остаточно просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №217 від 15 жовтня 2019 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Кондратюком Андрієм Андрійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 гривень за порушення ч.1 ст.188-42 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 жовтня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Кондратюком Андрієм Андрійовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №217 від 15 жовтня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 гривень. Позивач зазначає, що вказану постанову отримала особисто 15.11.2019 року в Ізмаїльському міськрайонному відділі державної виконавчої служби голового територіального управління юстиції в Одеській області. Вказує на те, що постанову винесено без ії виклику та без ії присутності. Також, в постанові відсутня дата ії народження та місце роботи позивача. Вважає, що оскаржувана постанова №217 від 15 жовтня 2019 року року підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Позивач та його представник, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, позов підтримали у повному обсязі та наполягали на його задоволенні на підставі викладених у ньому доводів.
Представник відповідача, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав відзив, згідно з яким заперечував проти задоволення позову, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним. В обґрунтування заперечень пояснив, що в Єдиному Реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчіх та будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченіх будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відсутні відомості щодо реконструкції нежитлового приміщення під офісне приміщення (відділення банківської установи) за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Білгород-Дністровська, буд.160, прим. 3.
За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 самочинно, без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно- будівельного контролю – щодо об' єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідкамі (СС1), виконала будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення під офісне приміщення (відділення банківської установи) за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул.Білгород-Дністровська, буд.160, прим. 3, чим порушила ч. 1 ст.376 ЦК України та п.1 ч.1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідальність за встановлені правопорушення передбача ч.5 ст. 96 КУпАП.
За результатами проведеної позапланової перевірки головним інспектором були складені акт перевірки, протокол та припис про усунення порушень від 16.07.2019 року в якіх є відмітки про отримання довіреною особою Христенко О.А. В протоколі було зазначено дату та час розгляду справ про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень Постанови № 553, оскількі позивач або уповноважена належним чином особа, у зазначений час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, про які вони були повідомлені, не з`явились, зазначену справу було розглянуто за їх відсутності.
Представник відповідача також зазначає, що 26.07.2019 року посадовою особою Департаменту винесено у відношенні ОСОБА_1 постанову № 152 по справі про адміністративне правопорушення відносно об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та направлена позивачу засобами поштового зв`язку.
На підставі направлення для проведення позапланового заходу № ЯФПП-1309/3 від 13.09.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Грабовською Світланою Володімірівною було здійснено позапланову перевірку щодо виконання вимог припису про усунення порушення від 16.07.2019 року на об`єкті будівництва за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул.Бідгород-Дністровська, буд.160, прим. 3.
На момент проведення перевірки щодо виконання припису в Єдиному Реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчіх та будівельних робіт и засвідчують прийняття в експлуатацію закінченіх будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів були відсутні відомості щодо реконструкції нежитлового приміщення під офісне приміщення (відділення банківської установи) за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул.Бідгород-Дністровська. буд.160. прим. 3.
Під час проведення перевірки з виїздом на місце на об`єкт будівництва 01.10.2019 року не було надано жодного дозвільного документу, щодо початку виконання будівельних робіт, була відсутня проектна документація.
На момент проведення перевірки щодо виконання припису, встановлено, що ОСОБА_1 не виконала законних вимог припису від 16.07.2019 року, у зв`язку з чим, було складено акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення від 01.10.2019 року, від отримання та підписання якіх довірена особа ОСОБА_2 відмовився, про що в протоколі та акті зроблено відповідні записи. В протоколі було зазначено дату та час розгляду справ про адміністративне правопорушення.
15.10.2019 року посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області винесено у відношенні ОСОБА_1 постанову № 217 по справі про адміністративне правопорушення (невиконання вимог припису від 16.07.2019 року) щодо об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та вказана постанова направлена позивачу засобами поштового зв`язку.
В відзиві на позов представник відповідача зазначає, що від отримання та підписання документів, що були оформлені за результатами перевірки про виконання припису, довірена особа ОСОБА_2 відмовився, про що в протоколі та в акті зроблено відповідний запис. В протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Матеріали перевірки щодо виконання припису, в строк передбачений постановою №553, а саме 03.10.2019 р. були направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку з описом вкладеного (копія конверту поштового відправлення №6860101247865).
Таким чином, представник відповідача важає, що позивачу було достеменно відомо про проведення перевірки та вона була сповіщена про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. В свою чергу, оскаржувана постанова винесена обґрунтовано, у зв`язку з чим, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Під час розгляду справи повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, перш за все, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП України повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність […].
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду визначені ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Положенням про Державну архітектурно- будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабміну України за № 294 від 09.07.2014 року та Порядком здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року.
За правилами абз. 2 ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабміном України.
Відповідно до п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Положеннями ч.2-4 ст. 256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, і ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно зі ст.268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні встановлено, що за результатами проведеної позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Грабовською Світланою Володімірівною був складений припис про усунення порушень від 16.07.2019 року, в якому є відмітка про отримання довіреною особою ОСОБА_2 .
На підставі направлення для проведення позапланового заходу № ЯФПП-1309/3 від 13.09.2019 року, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Грабовською Світланою Володімірівною було здійснено позапланову перевірку щодо виконання вимог припису про усунення порушення від 16.07.2019 року на об`єкті будівництва за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Бідгород-Дністровська, буд.160, прим. 3.
За результатами проведеної позапланової перевірки інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Грабовською С.В. був складений акт перевірки №ТФПП-1309/3 від 01.10.2019 року, в якому є відмітка про відмову від підписання акту.
01.10.2019 року інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Грабовською С.В. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.188-42 КУпАП, в якому є відмітка про відмову від підписання протоколу. Протокол містить повідомлення про дату та час розгляд справи про адміністративне правопорушення - 15.10.2019 року об 11 годині 30 хвилин. Також зазначено у графі «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» та «Другий примірник протоколу отримав» - від підпису відмовився. Згідно з відміткою в протоколі, копію направлено засобами поштового зв`язку «Укрпошта» із зазначенням штрихового коду ідентифікатора № 6860161247865.
Однак, в матеріалах справи відсутнє підтвердження щодо отримання вказаного протоколу позивачем. Також, відповідачем не заперечується, що повідомлення про виклик про дату та час розгляд справи про адміністративне правопорушення, не надсилалось.
15 жовтня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Кондратюком Андрієм Андрійовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №217 від 15 жовтня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 гривень.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУпАП). Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (ст. 277-1 КУпАП). Аналіз наведених вище правових положень даєможливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.188-42 КУпАп розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими ст.268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними оргами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягається до відповідальності, знає (проінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обовязок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Неповідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду адміністративного матеріалу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, свідчить про порушення процедури розгляду зазначеного матеріалу, що має наслідком скасування прийнятих рішень.
Аналіз норм діючого законодавства дає підстави для висновку, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб`єкта владних повноважень в силу приписів ст.77 КАС України покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться у нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Отже, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Приймаючи до уваги, що в порушення ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 188-42 КУпАП, розглянута у відсутності ОСОБА_1 за відсутності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, суд дійшов до висновку про те, що інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не вправі був накладати штраф на позивача.
Доводи представника відповідача про те, що позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд до уваги не приймає, оскільки відсутні дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи.
Також, суд зазначає, що Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, була ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, та відповідно до ст.9 Конституції Україниє частиною національного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь- якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС Українита ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 року).
Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 року).
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно – будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 217 від 15.10.2019 року є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Також, враховуючи положення ч.2 ст.9, ч.3 ст.286 КАС України, суд вважає за необхідне провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 закрити на підставі пункту першого статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що місцевий загальний суд як адміністративний при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може прийняти лише одне з рішень, передбачених ч.3 ст.286 КАС України, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, суд приходить висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною постанови про накладення адміністративного стягнення, є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України та, відповідно, задоволенню не підлягають.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати мотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.
Суд вважає за можливе не давати оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони на висновки суду не впливають.
Керуючись статтями 2, 9, 73, 74, 77, 241-246, 286, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 08.02.1996 року, РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Департаменту державної архітектурно – будівельної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ – 37471912, місцезнаходження: м.Одеса, вул.Канатна, б.83) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.
Скасувати постанову № 217 від 15 жовтня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесену відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 188-42 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 13.04.2021 року.
Суддя: О.О.Бурнусус
Судове рішення № 96268336, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області було прийнято 13.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 946/8285/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: