Постанова № 9626765, 27.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 6/162

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27.04.2009 р. № 6/162

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Віятик Н.В. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавне підприємство "Київський ремонтно-механічний завод"

до Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м.Києва

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Представники:

від позивача: Горобчишин І.О. (довіреність №429 від 10.04.2009р.), Островська В.І. (довіреність від 10.04.2009р. №430)

від відповідача: Бурковська Н.Л. (довіреність №2 від 08.01.2009р.), Коваленко Л.Б. (довіреність № 12 від 10.01.09р.), Шульга Н.М. (довіреність №11 від 10.01.09р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 27.04.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Київський ремонтно-механічний завод»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 21.08.2008 р. № 00003382304/0/32171.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при проведенні перевірки, дійшов до помилкового висновку щодо порушення підприємством вимог п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.п. 5.12.2 порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166. Позивач вважає, що така позиція відповідача є неправомірною, оскільки позивач при визначені в податковій декларації суми, що підлягає до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, керувався вимогами наказу ДПАУ №166 та з додержанням Методики розрахунку показників Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, яка викладена в листі ДПА від 06.08.2008р. №15844/7/16-1117. А тому, прийняте податкове повідомлення рішення від 21.08.2007 р. №00003382304/0/32171 не відповідає діючому законодавству України.

Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що при здійсненні перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства в установі банку за січень, березень 2008 року встановлено, що позивач порушив вимоги п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за №168/97-ВР, внаслідок чого сума бюджетного відшкодування за січень 2008 року в сумі 206022 грн., березень 2008 року в сумі 280639 грн. були зменшені. На думку відповідача, сума податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати різниці значень податкового кредиту і податкових зобовязань окремого звітного періоду. А тому вважає, що податкове повідомлення рішення №00003382304/0/32171 від 21.08.2008р. в сумі 486661,00 грн. є правомірним та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод»з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства в установі банку за січень, березень 2008 року

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 20.08.2008 р. №3475/2304/14302667 та встановлено, що позивач порушив вимоги пп. 7.7.1, п.п 7.7.2 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.97р. за №250/2054.

В звязку з виявленим порушенням, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №00003382304/0/32171 від 21.08.2008 р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, березень 2008 року на загальну суму 486661,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Державне підприємство «Київський ремонтно-механічний завод»як платник податків взятий на облік у ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 01.09.2003р. та зареєстрований як платник податку на додану вартість від 23.09.2003р., перереєстроване 06.03.2007р.(свідоцтво №3881754, №100026588)

В ході перевірки було встановлено наступне, ДП «Київський ремонтно-механічний завод» до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було подано податкові декларації з податку на додану вартість ДП «Київський ремонтно-механічний завод» за:

- січень 2008 р. (вх. № 4809 від 19.02.2008), в якій заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі - 239122,00 грн., шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства в установі банку;

Згідно з даними декларації:

·залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 239122 грн.

·сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду) складає 1567259 грн.

·сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) складає 1448422 грн. (за грудень 2007 р.)

- березень 2008 р. (вх. № 25742 від 18.04.2007), в якій заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі - 333283,00 грн., шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства в установі банку.

Згідно з даними декларації:

·залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 333 283грн.

·частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) складає 340 325 грн.

Перевіркою встановлено порушення пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями, пп.5.12.2 „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" , затвердженого наказом ДПА України від 30.06.1997р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за №702/10982 із змінами та доповнення.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах) постачальникам таких товарів (послуг).

Тобто, сума податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати різниці значень податкового кредиту і податкових зобов'язань окремого звітного періоду. Декларування такої різниці відбувається у рядку 18.2 розділу III податкової декларації з ПДВ та є необхідною умовою для отримання права на бюджетне відшкодування.

При судовому розгляді справи було встановлено, що відповідач не заперечує права позивача на відшкодування сум з податку на додану вартість (правомірність заявлених сум), але за умови, що така сума буде перевищувати різницю значень податкового кредиту і податкових зобовязань окремого звітного періоду.

Згідно пп.5.12.2 „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.06.1997р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за №702/5.12.2. бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно пп.5.12.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, дана сума підлягає відображенню у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду, як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, враховуючи дані податкової декларації позивача, відповідачем вірно встановлено завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25, 25.1 Декларації) по податковій декларації з ПДВ за січень 2008 року в сумі 206022,00 грн. та березень 2008 року в сумі 280639,00 грн.

Отже, ДПІ у Деснянському районі м. Києва правомірно винесено податкове повідомлення - рішення форми «В1»від 21.08.2008р. № 00003382304/0/32171 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, березень 2008 р. в сумі 486661,00 грн.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, в задоволенні позовних вимогах відмовити повністю.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.