Рішення № 96267005, 13.04.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1949/21

Провадження № 2/750/901/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Осовицької А.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

24.02.2021 року позивач звернулася до суду з позовом до Чернігівської міської ради про визнання за нею права власності в порядку спадкування на АДРЕСА_2 після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала.

Представник відповідача Чернігівської міської ради у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є батьком позивача ОСОБА_1 (а.с. 7, 8).

У встановлений законом строк позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Кезля В.І. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.09.2020 року № 114/02-31 відмовивши ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Причиною стало те, що померлий ОСОБА_2 не зареєстрував право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відомостей спадкової справи №14/2020 (щодо майна померлого ОСОБА_2 ) вбачається, що ОСОБА_3 18 травня 2020 року подала заяву про відмову від прийняття спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_2 на користь дочки спадкодавця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У встановлений чинним законодавством строк позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно довідки Об`єднання житлово-будівельних кооперативів від 13.05.2020 № 56, ОСОБА_2 був членом кооперативу з 1990 року та пайові внески повністю виплачені за квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в 1990 році (а.с. 12).

Частиною 3 ст. 384 ЦК України визначено, що у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження, оскільки інших спадкоємців не встановлено, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 14.04.2021.

Суддя Л.В. Карапута