Ухвала суду № 96264381, 12.04.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2590/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючої судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення пені, штрафу,

в с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» - Розумєй Д.Г. звернувся до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення пені, штрафу.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд: витребувати у

ОСОБА_1 , транспортний засіб марки Volkswagen, модель Polo sedan Comfortline,

2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов`язати ОСОБА_1 повернути ТОВ «Автосоюз» в належному стані, без пошкоджень транспортний засіб марки Volkswagen, модель Polo sedan Comfortline, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Автосоюз» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, що становить 215,67 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Автосоюз» штраф у розмірі 20% від загальної ціни Товару, що становить 76 225,54 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 22 лютого 2021 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

08 квітня 2021 року від директора ТОВ «Автосоюз» - Розумєй Д.Г. надійшла заява про відмову від позову, в якій представник просить прийняти дану заяву та закрити провадження у справі. Зазначив, що наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд, вивчивши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (ч. 3 ст.13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.

За змістом п.1 ч. 2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно положень п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до змісту ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи, що відмова від позову є безумовним правом позивача, заяву подано директором підприємства, який зазначив що правові наслідки відмови від позову зрозумілі, підстав для неприйняття відмови від позову не встановлено і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін, суд приходить до висновку про можливість прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі.

Відповідно до змісту ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно ч.2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства України та ту обставину, що представник позивача відмовився від позову, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 3 431,77 грн

(6 863,53 грн/2).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 185, 255, 256, 258, 260, 354 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд -

п о с т а н о в и в:

Прийняти відмову позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» від позову.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення пені, штрафу, у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» з державного бюджету судовий збір в сумі 3 431,77 грн, який сплачено на підставі платіжного доручення №1115215109 від 18 грудня 2020 року на рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача №38012871, отримувач УК у Дніпровському районі.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: