Рішення № 96263831, 14.04.2021, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/270/21

Номер провадження №2/708/124/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді - Івахненко О.Г.,

при секретарі - Тендітній Л.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чигирині Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чигиринської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими спорудами в порядку спадкування за законом та встановлення факту родинних відносин між спадкоємцем і спадкодавцем,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суд уз вказаним позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його троюрідна баба ОСОБА_3 .

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з надвірними спорудами, розташований у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 за свого життя заповіту не складала, тому спадкування належного їй майна відбувалося за законом у порядку, визначеному главою 86 ЦК України.

Оскільки позивач є троюрідним онуком спадкодавця та достеменно знаючи, що інших осіб, які б були спадкоємцями за законом вищої за нього черги або таких, які б мали бажання прийняли спадщину не було, він у визначеному ч. ч. 1 і 2 ст. 1269 ЦК України порядку і у встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк подав заяву про прийняття спадщини до Чигиринської державної нотаріальної контори, де нотаріусом було заведено спадкову справу № 149/2018.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1298 ЦК України позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказане вище спадкове майно, однак нотаріусом було відмовлено у цьому та видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.11.2020 р. № 986/02-31 з тих підстав, що спадкоємцем не надано правовстановлюючого документа на житловий будинок та у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували родинні відносини спадкоємця і спадкодавця.

А тому йому необхідно встановити факт родинних відносин між ним і померлою ОСОБА_3 , як між троюрідним внуком і троюрідною бабою.

Так, спільними для спадкодавця і спадкоємця є подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які уклади шлюб у с. Галаганівці (нині Чигиринського району) 1900 року будучи обоє у віці 19-ти років. Вказані особи є дідом і бабою для спадкодавця ОСОБА_3 та прапрадідом і прапрабабою для спадкоємця ОСОБА_2 .

Те, що спадкодавець ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (копія додається).

В той же час, у позивача відсутні документи на підтвердження того, що мати спадкодавця - ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , і, відповідно, що вона є рідною сестрою прадіда спадкоємця - ОСОБА_9 .

Лінія родинності спадкоємця ОСОБА_2 і його прадіда ОСОБА_9 (який є рідним братом матері спадкодавця) прослідковується документально: від ОСОБА_9 (1904 р.нар.- дата смерті невідома) до його сина ОСОБА_10 (1928 - 2002 р.р.) - діда спадкоємця, - свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 , виданим Чигиринським райбюро ЗАГС 29 листопада 1954 р.; від ОСОБА_10 (1928 - 2002 р.р.) до його дочки ОСОБА_11 (1952 - 2013 р.р.) - матері спадкоємця, - свідоцтвом про народження ОСОБА_12 серії НОМЕР_3 , виданим Чигиринським райбюро ЗАГС 04 жовтня 1952 р.; свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 , виданим Стецівським сільЗАГС Чигиринського району 05 серпня 1972 р.; від ОСОБА_11 (1952 - 2013 р.р.) до її сина ОСОБА_2 - свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим виданим Стецівським сільЗАГС Чигиринського району 31 січня 1981 р.

Всі особи, ближчого рівня споріднення, які могли б претендувати на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померли раніше неї, а саме, ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 ; ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 .

Документальне підтвердження смерті ОСОБА_4 і його сина ОСОБА_9 в архіві Чигиринського районного відділу ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відсутнє, що підтверджується відповіддю від 29.10.2020 року, так само відсутні дані про дату смерті вказаних осіб у архівах Галаганівської сільської ради та Стецівської сільської ради, до якої адміністративно входило с. Галаганівка до 1993 р., що підтверджується даними старост Галаганівського і Стецівського старостинських округів від 11.02.2021 р. №14/12-05 і 25.02.2021 р. 66-12-05.

В той же час, у позивача відсутні документи на підтвердження того, що його прадід ОСОБА_9 є сином ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , і, відповідно, що ОСОБА_9 є рідним братом матері спадкодавця - ОСОБА_6 ,оскільки з відповідей Чигиринського РВ ДРАЦС від 29 жовтня 2020 р. і Державного архіву Черкаської області від 10 серпня 2020 р. вбачається, що актові записи про народження ОСОБА_9 і ОСОБА_6 , які б містили інформацію про їхніх батьків, в даних відділах відсутні. Так само відсутній актовий запис про реєстрацію шлюбу ОСОБА_6 , наслідком чого стала зміна її дошлюбного прізвища на нове - « ОСОБА_6 ».

Також, Стецівським старостинським округом Чигиринської міської ради було надано фотокопію сторінки погосподарської книги по с. Галаганівка за 1961 - 1963 р.р. згідно якого в домоволодінні № НОМЕР_11 , головою якого була ОСОБА_5 , проживали: дочка ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та внучка ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

А в книзі обліку членів колгоспу «Більшовицький сігнал» і членів їх сімей по с. Галаганівка під № 38 бригади № 6 значаться ті самі особи, що доводить родинні відносини між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , як між матір`ю і дочкою.

За наведених обставни, позивач встановити факт родинних відносин між ним і померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , як між троюрідним внуком і троюрідною бабою.

На дату смерті спадкодавцю ОСОБА_3 належав житловий будинок АДРЕСА_1 .

Згідно довідки від 17.11.2020 р. № 678/0, виданої КП «ЧООБТІ» право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 01.01.2013 року не зареєстровано.

В той же час право померлої на це майно підтверджується довідкою №272/12-05, виданою 09.10.2020 р. виконкомом Чигиринської міської ради, згідно якої житловий будинок обліковувався за ОСОБА_3 , в якому вона жила на дату своєї смерті, технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленим КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації».

Згідно інформації з технічного паспорта від 17.11.2020 року, житловий будинок і господарсько-побутові споруди було споруджено в період із 1917 по 1985 роки.

Відповідно до частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Разом з тим, до 05.08.1992 р. в Україні не існувало нормативного документа, який би вимагав обов`язкове введення приватної будівлі в експлуатацію. Саме 05.08.1992 р. було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність), яке зробило введення в експлуатацію обов`язковим для всіх забудовників. Інспекція ДАБК у своєму листі від 01.09.2011 р. №40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року» також підтверджує відсутність необхідності введення в експлуатацію будівель, закінчених до 05.08.1992 року.

Тому позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на зазначене домоволодіння.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, пояснивши суду, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла троюрідна баба позивача по лінії матері, після смерті якої на території Чигиринської міської ради залишилась спадщина. у вигляді житлового будинку. Спадщину після смерті баби прийняв позивач шляхом звернення до нотаріальної контори.

Під час звернення до нотаріальної контори позивачу пояснили, що він не може оформити спадщину через відсутність документів, які б слугували підтвердженням їх родинних зв`язків, а також через відсутність правовстановлюючих документів на будинок.

У зв`язку з цим просить встановити факт родинних відносин та визнати за позивачем право власності на житловий будинок, що належав ОСОБА_3 .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіславши до суду листа про розгляд справи без участі представника міської ради та про визнання позову.

Свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 та ОСОБА_8 пояснили суду, що, оскільки вони знали сім'ю позивача, то їм відомо, що ОСОБА_2 є троюрідним онуком ОСОБА_3 . по лінії його матері ОСОБА_11 .

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_8 ), що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого у АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 272/12-05 від 09.10.2020 року, виданої виконавчим комітетом Чигиринської міської ради Черкаської області, за ОСОБА_3 рахується житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги № 1 за 2016-2020 роки, номер об`єкта погосподарського обліку 72.

Як вбачається з технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 17.11.2020 року, характеристика будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , включає в себе: житловий будинок (А-1), прибудова (а), погріб (Б), літня кухня (В), прибудова (в), вбиральня (Г), огорожа (№ 1), ворота з хвірткою (№ 2), огорожа (№ 3), огорожа (№ 4), колодязь (№ 5).

Згідно з довідкою КП "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" № 678/0 від 17.11.2020 року станом на 01.01.2013 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрований в КП "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації".

Відповідно до частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Разом з тим, до 05.08.1992 р. в Україні не існувало нормативного документа, який би вимагав обов`язкове введення приватної будівлі в експлуатацію. Саме 05.08.1992 р. було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність), яке зробило введення в експлуатацію обов`язковим для всіх забудовників. Інспекція ДАБК у своєму листі від 01.09.2011 р. №40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року» також підтверджує відсутність необхідності введення в експлуатацію будівель, закінчених до 05.08.1992 року.

Аналогічний висновок було зроблено Верховним Судом України у постанові від 15.10.2020 року у справі № 623/214/17, де зазначено, що порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність). Тому, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Виходячи з цього, та беручи до уваги, що згідно з даними з технічного паспорта від 17.11.2020 року, житловий будинок і господарсько-побутові споруди було споруджено в період із 1917 по 1985 роки, а тому документи, підтверджуючі введення об`єкта нерухомості в експлуатацію, не вимагаються.

З огляду на те, що спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася та була прийнята після 01 січня 2004 року, то правовідносини, що виникли, регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Судом встановлено, що спільними для спадкодавця і спадкоємця є подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які уклади шлюб у с. Галаганівці (нині Чигиринського району) 1900 року будучи обоє у віці 19-ти років, що підтверджується архівною довідкою від 24 грудня 2020 р. №С-87/05-08, виданою Державним архівом Черкаської області.

Зазначені особи є дідом і бабою для спадкодавця ОСОБА_3 та прапрадідом і прапрабабою для спадкоємця ОСОБА_2 .

Той факт, що спадкодавець ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 .

В той же час, у позивача відсутнє документальне підтвердження того, що мати спадкодавця - ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , і, відповідно, що вона є рідною сестрою прадіда спадкоємця - ОСОБА_9 .

З досліджених судом доказів вбачається, що родинні відносини спадкоємця ОСОБА_2 і його прадіда ОСОБА_9 (який є рідним братом матері спадкодавця) прослідковується наступним чином: від ОСОБА_9 (1904 р.нар.- дата смерті невідома) до його сина ОСОБА_10 (1928 - 2002 р.р.) - діда спадкоємця, - свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Чигиринським райбюро ЗАГС 29 листопада 1954 р.; від ОСОБА_10 (1928 - 2002 р.р.) до його дочки ОСОБА_11 (1952 - 2013 р.р.), матері спадкоємця, - свідоцтвом про народження ОСОБА_12 серії НОМЕР_3 , виданим Чигиринським райбюро ЗАГС 04 жовтня 1952 р., та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 , виданим Стецівським сільЗАГС Чигиринського району 05 серпня 1972 року, щодо зміни дошлюбного прізвища; від ОСОБА_11 (1952 - 2013 р.р.) до її сина ОСОБА_2 (позивача по справі) - свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим виданим Стецівським сільЗАГС Чигиринського району 31 січня 1981 року.

Судом також встановлено, що інші спадкоємці, ближчого ступеня споріднення, які б могли претендувати на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померли раніше неї, а саме, ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 .

Відомості на підтвердження смерті ОСОБА_4 і його сина ОСОБА_9 в архіві Чигиринського районного відділу ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - відсутні, що встановлено з листа-відповіді від 29.10.2020 року, та відсутні в архівах Галаганівської сільської ради і Стецівської сільської ради, до якої адміністративно входило с. Галаганівка до 1993 року, що підтверджується відповідями старост Галаганівського і Стецівського старостинських округів від 11.02.2021 року № 14/12-05 і 25.02.2021 року НОМЕР_9 , відповідно.

З актового запису про смерть № 00030196958 від 02.04.2021 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_5 , а згідно з актовим записом про смерть № 00030196306 від 02.04.2021 року ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_6 .

З відповідей Чигиринського РВ ДРАЦС від 29 жовтня 2020 року і Державного архіву Черкаської області від 10 серпня 2020 року встановлено, що актові записи про народження ОСОБА_9 і ОСОБА_6 в названих установах відсутні, як і відсутній актовий запис про реєстрацію шлюбу ОСОБА_6 , наслідком чого стала зміна її дошлюбного прізвища на нове - « ОСОБА_6 ».

Тобто, відсутні актові записи, які б дозволили встановити родинні відносини між ОСОБА_6 та її батьками - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та між ОСОБА_9 і його батьками - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

З фотокопії сторінки погосподарської книги по с. Галаганівка за 1961 - 1963 р.р., наданої Стецівським старостинським округом Чигиринської міської ради, вбачається, що в домоволодінні № НОМЕР_11 , головою якого була ОСОБА_5 , проживали: дочка ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 народження ) та внучка ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Також, в книзі обліку членів колгоспу «Більшовицький сігнал» і членів їх сімей по с. Галаганівка під № 38 бригади № 6 значаться ті самі особи.

Зазначене доводить родинні відносини між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , як між матір`ю і дочкою.

Окрім того, згідно з даними словника-довідника «Власні імена людей» ОСОБА_6 є тією самою особою, що і ОСОБА_6 , яка зазначена як мати у свідоцтві про народження спадкодавця, оскільки жіночі імена « ОСОБА_6 » і « ОСОБА_6 » є синонімічними, а ОСОБА_5 є тією самою особою, що і ОСОБА_5 , яка згідно архівної довідки Державного архіву Черкаської області (від 24 грудня 2020 р. №С-87/05-08) починаючи із 1900 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_4 (в оригіналі - « ОСОБА_4 »), який, відповідно, був батьком ОСОБА_6 - матері спадкодавця ОСОБА_3 , оскільки жіночі імена « ОСОБА_5 » і « ОСОБА_5 » є синонімічними, чоловіче ім`я « ОСОБА_5 » і « ОСОБА_5 » є синонімічними, а чоловіче ім`я « ОСОБА_4 » є застарілим варіантом більш вживаного імені « ОСОБА_4 »/» ОСОБА_4 ».

Виходячи з цього, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт родинних відносин між ОСОБА_6 та її батьками ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

Що стосується родинних відносин між ОСОБА_9 та його батьками ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , то документальне підтвердження цьому відсутнє, що підтверджується відповідями Чигиринського РВ ДРАЦС, Державного архіву Черкаської області і Стецівського старостинського округу.

З наведеного випливає, що позивач ОСОБА_2 є троюрідним внуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 по лінії його матері ОСОБА_11 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , що, окрім документального підтвердження, підтвердили суду і свідки.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , як спадкоємець п`ятої черги спадкування за законом, прийняв спадщину після смерті своєї троюрідної баби ОСОБА_3 и шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою, що підтверджується даними матеріалів спадкової справи № 149/2018 від 13.06.2018 року, заведеної в Чигиринській державній нотаріальній конторі, інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріальної контори не зверталися.

У зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих родинні зв`язки, та відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 986/02-31 від 12.11.2020 року.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, суд, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, враховуючи відсутність інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, вважає можливим встановити факт родинних відносин і визнати за позивачем право власності на вище вказане спадкове майно в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 1217, 1261,1265,1269,1270 ЦК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. 10, 81, 89, 263- 265, 315, 316, 319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Чигиринської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими спорудами в порядку спадкування за законом та встановлення факту родинних відносин між спадкоємцем і спадкодавцем - задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_10 ) є троюрідним онуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_10 ) в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який включає в себе: житловий будинок (А-1), прибудова (а), погріб (Б), літня кухня (В), прибудова (в), вбиральня (Г), огорожа (№ 1), ворота з хвірткою (№ 2), огорожа (№ 3), огорожа (№ 4), колодязь (№ 5).

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Г. Івахненко