Ухвала суду № 96263814, 14.04.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/666/21

1-кп/707/216/21

У Х В А Л А

про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу

у вигляді цілодобового домашнього арешту

14 квітня 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,

за участі:

секретаря судового засідання - Хандусь І.А.,

прокурора - Кочерги О.В.,

обвинувачених: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників обвинувачених: Ковтуна Ю.О., Сененко К.В.,

Лінніка М.С., Хворова В.В.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250000000147 від 04.05.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України;

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України;

ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 02 квітня 2021 року за цим провадженням було призначено підготовче судове засідання на 08 квітня 2021 року.

08 квітня 2021 року за клопотанням прокурора проведення підготовчого розгляду справи відкладено до 14 квітня 2021 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Кочерга О.В., відповідно до ст. 331 КПК України, заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначила, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, які є особливо тяжкими злочинами, є непрацевлаштованим, утриманців у розумінні закону не має, а, відтак, не має міцних соціальних зв`язків, тому, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, чинити тиск на недопитаних у судовому засіданні свідків.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Ліннік М.С. просили суд клопотання прокурора задовольнити частково та змінити ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби для надання змоги останньому працевлаштуватися. Також просили суд не застосовувати до обвинуваченого електронний засіб контролю.

Інші учасники судового провадження підтримали думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Лінніка М.С.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, вважає необхідним зазначити наступне:

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначено у частині другій ст. 181 КПК України та розширеному тлумаченню він не підлягає.

Так, за приписами частини першої, другої та шостої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Судом установлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання цілодобово та із застосуванням електронного засобу контролю відносно обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 20 квітня 2021 року.

Разом із цим, завершити судове провадження до спливу строку дії даного запобіжного заходу не можливо.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2011 від 11 жовтня 2011 року).

Суд погоджується з висновком прокурора про існування обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення саме цією особою інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21 квітня 2011 року, п. 175; яке вказує на те, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

До обґрунтувань, які згідно з практикою Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами (окрім наявності обґрунтованої підозри), належать такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого (рішення у справі «Корбан проти України» (заява № 26744/16) від 04 липня 2019 року, п. 155).

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку запобіжного заходу, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та зважає на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, покарання за які передбачає позбавлення волі на строк від 9 до 12 років.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочинів дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення покарання, здійснювати психічний або фізичний вплив на свідків, які на сьогодні не допитані судом.

Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Так, у рішенні у справі "Ілійков проти Болгарії" (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів", тобто тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, на обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченого ОСОБА_1 , який має молодий вік; тяжкими захворюваннями не страждає; є неодруженими; утриманців в розумінні закону не має; не працевлаштований; інших доходів не має, що впливає на його матеріальний стан і може спонукати до вчинення нових кримінальних правопорушень чи адміністративних проступків.

У зв`язку з вказаними обставинами можливо зробити висновок про те, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, які були б засобом превенції від можливої подальшої негативної і девіантної поведінки та ухилення від явки до суду.

Водночас, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання не гарантує усунення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд переконаний, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень (злочинів) та продовження існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, дають підстави суду для продовження строку дії запобіжного заходу щодо нього.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , а також запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.

Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також фактів, які б свідчили про те, що вказаний запобіжний захід, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Лінніка М.С. щодо заперечення проти продовження строку дії міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжного заходу.

Відтак, враховуючи, що судове провадження у даній справі Черкаським районним судом Черкаської області не закінчено, учасники провадження та свідки не допитані, не досліджені інші докази у справі, беручи до уваги необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, з метою запобігти спробам переховування від суду, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання цілодобово та із застосуванням електронного засобу контролю, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки наразі не змінилися та продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а тому у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час доби, слід відмовити.

Згідно з частиною шостої статті 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відтак, суд дійшов висновку, що підстав для зміни чи скасування міри обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу немає, а тому обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання цілодобово та із застосуванням електронного засобу контролю на 60 (шістдесят) діб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 177, 194, 181, 314-316, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури Кочерги Олени Василівни про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання цілодобово та із застосуванням електронного засобу контролю - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити попередній - домашній арешт із забороною залишати місце проживання цілодобово, із застосуванням електронного засобу контролю, та продовжити його дію на 60 (шістдесят) діб , до 13 червня 2021 року, включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- цілодобово не залишати житло за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на період дії ухвали, а саме до 13 червня 2021 року, включно, без дозволу суду;

- з`являтися на виклики до Черкаського районного суду Черкаської області за першою вимогою у встановлений ним час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками у кримінальному провадженні за винятком їх участі в суді.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Лінніка Миколи Сергійовича про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час доби - відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження, направити начальнику Черкаського районного відділу поліції ГУНП України в Черкаській області - для виконання, а також прокурору - для контролю.

Строк дії ухвали складає шістдесят днів з дня її проголошення та до 13 червня 2021 року, включно.

Ухвала підлягає до негайного виконання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у порядку та строки, передбачені діючим законодавством.

Суддя: Т. А. Миколаєнко