Постанова № 9626365, 19.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1519/10/2370 19.04.2010 р. м. Черкаси

14 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

секретар Кузнецов В.С.,

за участю представника позивача державної податкової інспекції у м. Черкаси Долецького А.І. за довіреністю № 7972/26-910 від 26.03.2010р.,

представника відповідача приватного підприємства «Інтерагро-Форум»Гричаненка О.М. згідно ордеру від 16.04.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до приватного підприємства «Інтерагро-Форум»про продовження терміну дії повного адміністративного арешту активів платника податків та прийняття заяви про арешт коштів на рахунках платника податків до розгляду,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м. Черкаси, в якому просить продовжити термін дії повного адміністративного арешту активів платника податків приватного підприємства «Інтерагро-Форум»строком на 8760 годин, а також прийняти до розгляду заяву про арешт коштів на рахунках платника податків приватного підприємства «Інтерагро-Форум»(код ЄДРПОУ 35579534, м. Черкаси, вул. Котовського, 9, кв. 2), з підстав відмови останнім надати первинні документи бухгалтерського та податкового обліку для проведення планової документальної перевірки, що згідно статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є підставою для застосування повного адміністративного арешту активів платника податків.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що у позивача, по-перше, не було законних підстав для проведення відповідної планової перевірки приватного підприємства «Інтерагро-Форум», а, по-друге, станом на час розгляду справи у відповідача відсутній податковий борг, що з огляду на положення статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»виключає застосування адміністративного арешту активів платника податків як виключного способу забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III(надалі по тексту Закон № 2181).

Поняття адміністративного арешту, а також процедуру застосування арешту активів платника податків передбачено статтею 9 цього Закону, згідно п.п. 9.1.1 п. 9.1 якої адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Відповідно до пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону № 2181 арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку. Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

При цьому п.п. 9.1.2 п. 9.1 статті 9 Закону № 2181 визначено вичерпний перелік обставин, за яких може бути застосований арешт активів. До таких обставин належать випадки коли, зокрема платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування тощо.

В той же час, застосування адміністративного арешту з підстав відмови платника податків від проведення документальної перевірки можливе лише у випадку наявності законних підстав для проведення такої перевірки.

Так, підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок встановлені статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990р., згідно якого плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

За приписами статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990р. посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що 04 грудня 2009 року директору приватного підприємства «Інтерагро-Форум»було вручене письмове повідомлення про проведення планової виїзної перевірки платника податків з питань дотримання останнім податкового, валютного та іншого законодавства.

На підставі направлення № 556/23-0 від 18 грудня 2009 року посадові особи державної податкової інспекції у м. Черкаси мали провести планову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства приватного підприємства «Інтерагро-Форум». Однак перевірку проведено не було з підстав ненадання керівником підприємства, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, про що 18 грудня 2009 року був складений акт про неможливість проведення перевірки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відмова від проведення перевірки може виразитися не лише у формі прямої протидії посадовим особам державної податкової служби з метою перешкоджання здійсненню ними перевірки, а й шляхом не надання необхідних документів, без наявності яких вчинення таких дій неможливе.

Разом з тим, з урахуванням наданих керівником приватного підприємства «Інтерагро-Форум»пояснень, згідно яких надання первинних бухгалтерських документів вважається за неможливе у звязку з їх викраденням, листом № 11366/23-215 від 18.12.2009р. державна податкова інспекція у м. Черкаси повідомила керівництво приватного підприємства «Інтерагро-Форум»про необхідність в місячний термін відновити бухгалтерські документи та податковий облік і надати їх для перевірки до управління податкового контролю юридичних осіб державної податкової інспекції у м. Черкаси в термін до 18.01.2010р.

Після закінчення зазначеного строку, посадовцями державної податкової інспекції у м.Черкаси було надано платнику податків направлення на перевірку від 04.02.2009р., згідно якого відповідна перевірка мала відбутися в період з 04.02.2010р. по 16.02.2010р.

Проте і цього разу перевірка не відбулась у звязку з тим, що підприємство не відновило документи, про що було складено акт від 04.02.2010р.

За таких обставин, начальник державної податкової інспекції у м. Черкаси прийняв рішення № 286/26-908 від 13.04.2009р. про застосування повного адміністративного арешту активів платника податків приватного підприємства «Інтерагро-Форум»строком на 96 годин.

Як вбачається з вищевикладеного та не заперечується представниками обох сторін планова виїзна перевірка з питань дотримання платником податків приватним підприємством «Інтерагро-Форум»податкового, валютного та іншого законодавства згідно повідомлення № 216/23-215 від 16.11.2009р. мала бути проведена з 30 листопада 2009 року по 11 грудня 2009 року.

Разом з тим, фактично посадовці державної податкової служби приступили до проведення перевірки 18 грудня 2009 року, про що свідчить вищезазначений акт № 214/23-2/35579534 про неможливість розпочати перевірку складений у цей день. За таких обставин суд вважає, що у співробітників державної податкової інспекції не було законних підстав для проведення означеної перевірки.

Підставою ж для застосування арешту активів платника податків, як зазначалось вище, може бути відмова від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Більше того, суд зауважує, що саме по собі ненадання документів податкового обліку не може бути достатньою підставою для застосування адміністративного арешту активів платника податку, оскільки Закон № 2181-ІІІ визначає такий арешт, як зазначалось вище, як виключний спосіб забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Разом з тим, державною податковою інспекцією у м. Черкаси в підтвердження наявності податкового боргу приватного підприємства «Інтерагро-Форум»з податку на додану вартість надано службову записку № 529/24-137 від 19.04.2010р. та довідку про взаєморозрахунки з бюджетом, складені в довільній формі та не скріплені печаткою даної установи. Однак, за змістом статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Враховуючи заперечення представника відповідача в частині наявності в приватного підприємства «Інтерагро-Форум»податкового боргу, що свідчить про спірність останнього, доказами, що мали б підтверджувати наявність податкового боргу з податку на додану вартість є податкова декларація з податку на додану вартість, облікова картка платника податків з даного виду податку тощо. Як наслідок, податковим органом не доведено наявність документально підтверджених відомостей щодо податкового боргу приватного підприємства «Інтерагро-Форум».

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити також те, що посилання представника позивача на наявність факту недопущення до перевірки як підстави застосування адміністративного арешту платника податків, в той же час, не виключає обовязку податкового органу довести факт того, що звільнення активів з-під адміністративного арешту платника податків може загрожувати їх зникненням або знищенням. Доказів, які свідчили б про те, що існують достатні підстави вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, представником позивача під час розгляду справи не надано. Не містить відповідного обґрунтування й мотивувальна частина наданого суду адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність вимоги про застосування адміністративного арешту активів платника податків з підстав відсутності мети, яку переслідує сам арешт, тобто погашення податкового боргу, а отже вважає, що позовна заява державної податкової інспекції у м.Черкаси про продовження терміну дії повного адміністративного арешту активів платника податків та прийняття заяви про арешт коштів на рахунках платника податків, що є однією зі складових арешту активів платника податків, до розгляду задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження не була подана, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяТ.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 23 квітня 2010 року.