Рішення № 96263115, 13.04.2021, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2902/20

Провадження № 2/626/172/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

13.04.2021 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Гусара П.І.,

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Лобач Н.І.,

представника відповідача – адвоката Штеця В.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді, у відсутності сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину, з якою проживає дитина з інвалідністю,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 згідно уточненої позовної заяви, яка прийнята судом до розгляду в частині стягнення аліментів на утримання дружини, звернулась до суду з позовною заявою про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, так як з нею проживає дитина з інвалідністю.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона з 22.02.2002 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який 22.09.2016 року розірваний. Від шлюбу мають сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею. Їх син є дитиною з інвалідністю підгрупи «А». У зв`язку з хворобою дитини вона позбавлена можливості працювати і забезпечувати себе і дитину належним чином, а відповідач з урахування свого матеріального становища може надавати їй матеріальну підтримку, оскільки на даний час живе та працює в Польщі.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Штець В.М. подав до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачка у своєму позові до суду не вказала про те, що їх молодший син ОСОБА_4 з листопада 2019 року і по сьогоднішній день навчається в м. Харкові, у комунальному закладі «Харківська спеціальна школа №5» Харківської обласної ради. На сьогоднішній день навчається у п`ятому класі і знаходиться на неповному державному забезпеченні, а саме проживання та харчування повністю за рахунок держави, а одягом дітей забезпечують батьки, а відповідно до ст. 88 СК України право на аліменти має то й з подружжя, в тому числі і працездатний, який проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що дійсно син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в 5 класі в комунальному закладі «Харківська спеціальна школа №5» Харківська обласна рада, але їй необхідно щотижня дитину в понеділок відвозити на навчання та щочетверга забирати на вихідні. Крім того за останній рік дитина у зв`язку з карантином перебувала та навчалась вдома. А також вона дуже часто вимушена забирати дитину з школи додому, оскільки викладачі з нею не справляється, у зв`язку із станом її здоров`я. Дитина проживає тривалий час в дома, оскільки має багато пропусків занять.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Лобач Н.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала на задоволенні позову наполягала, а також пояснила суду, що син сторін ОСОБА_5 має ряд захворювань та йому встановлено статус дитини з інвалідністю з 12.12.2012 року по 06.03.2027 року. Дитина дійсно була прийнята до комунального закладу Харківської спеціальної школи №5 з січня 2019 року, але постійно в навчальному закладі не знаходилась, оскільки в силу ряду захворювань він потребує індивідуального підходу виховання, оскільки з дитиною поруч постійно повинен перебувати фахівець, який може допомагати їй у навчанні та обслуговуванні, але даний заклад освіти не має можливості забезпечити такі умови. На даний час закладом рекомендовано звернутися до Красноградського інклюзивного-ресурсного центру Красноградської міської ради Харківської області щодо визначення форми подальшого навчання, розвитку та отримання корекційних програм. Дитина в зв`язку з тим, що має ряд захворювань потребує постійного амбулаторного лікування та медичного догляду, потребує постійного контакту, спеціалізованих курсів реабілітації які за місцем проживання в м. Краснограді відсутні, курси лікування можна пройти в м. Одесі та м. Києві за власні кошти.

Представник відповідача – адвокат Штець В.М. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву зокрема посилався на ту обставину, що дитина не проживає з матір`ю та вона не опікується нею, оскільки син постійно навчається та проживає у відповідних закладах освіти.

Від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Лобач Н.І. 13.04.2021 року до суду надійшла письмова заява в якій просить 13.04.2021 справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Штеця В.М. 13.04.2021 року до суду надійшла телефонограма в якій просить розгляд справи здійснювати за його відсутності та відсутності відповідача.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Суд вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Так, ч.1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 22.09.2016 року розірваний, рішення набрало законної сили (а.с. 8).

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6), після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з матір`ю, відповідно до довідки Красноградської міської ради Харківської області від 15.12.2020 року входить до складу сім`ї позивачки (.а.с. 7).

Відповідно до копії довідки депутата Красноградської міської ради ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 44).

Малолітній син сторін, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною з інвалідністю підгрупи «А» (а.с. 11), та відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №9Б Комунального некомерційного підприємства «Красноградська районна центральна лікарня» хворий ОСОБА_5 інвалід І групи підгрупи «А» внаслідок психічного розгляду, переглянутої 16.12.2020 року - обмежений до самообслуговування, здатності до спілкування та здатності контролювати поведінку та потребує постійного стороннього догляду (а.с. 17).

Відповідно до довідки Комунального закладу «Харківська спеціальна шкода №5» Харківської обласної ради від 15.02.2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно навчається в даному комунальному закладі в п`ятому класі і знаходиться на неповному державному забезпеченні (а.с. 30).

З довідки-характеристики Комунального закладу «Харківська спеціальна школа №5» Харківської обласної ради від 15.03.2021 року вбачається, що ОСОБА_6 зарахований в заклад освіти з 21.01.2019 року. В даному закладі діти перебувають на неповному державному утриманні. Заклад освіти забезпечує надання освітніх послуг, проживання та надання п`ятиразового харчування з понеділка по п`ятницю. На батьків покладено обов`язки забезпечення одягом, засобами особистої гігієни, навчальним приладдям, проведення медичного обстеження та лікування. ОСОБА_6 має статус дитини з інвалідністю з 12.12.2012 року по 06.03.2027 року, у зв`язку із чим дитина потребує індивідуального підходу (особливості харчування, забезпечення гігієнічного догляду) повинен постійно перебувати фахівець, який може допомогти їй у навчанні та самообслуговуванні. Заклад освіти не має можливості забезпечити такі умови. Дитина має багато пропусків занять у 2020/2021 навчальному році. У зв`язку з чим матері дитини рекомендовано звернутися до Красноградської міської ради Харківської області (за місцем проживання) для отримання висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини щодо визначення форми подальшого навчання та розвитку й отримання корекційних програм (а.с. 39).

Відповідно до довідки комунального закладу «Зеленогайська спеціальна школа» Харківської обласної ради ОСОБА_6 навчався у закладі освіти з 31.01.2015 року по 06.09.2017 року та відповідно до довідки КУ Шевченківський дитячий будинок-інтернат №1 ОСОБА_6 був вихованцем установи з 31.08.2017 року по 10.02.2019 року (а.с. 53-54).

Також в матеріалах справи є медичні документи: виписка з історії хвороби №1455, консультативні висновки спеціаліста (а.с. 41-43).

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 02.11.2010 року №2-2467/10 стягнуті з ОСОБА_2 аліменти на утримання їх сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 21.10.2010 року і до їх повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 29).

Відповідно до довідки УСЗН Красноградської районної державної адміністрації ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує соціальну допомогу дітям з інвалідністю яка за період з червня 2020 року по листопад 2020 року склала 14042,60 грн. (а.с.12).

За загальним правилом, передбаченим статтею 75 СК України, встановлено, що дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

В той же час, Сімейним кодексом визначені особливості надання утримання тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю.

Відповідно до ст.88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Згідно з ч. 1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Отже, законом визначені підстави для надання подружжям матеріальної допомоги одне одному.

Так, право на утримання виникає у подружжя, що проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, та опікується цією дитиною, за наявності у другого подружжя можливості надавати матеріальну допомогу. Це право не залежить від того, чи працює подружжя, з яким проживає дитина, та від його матеріального становища.

Відповідно до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005р. N 2961-IV (з подальшими змінами): дитина з інвалідністю - особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.

Статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначення інвалідності дитини доповнено посиланням на те, що стійкий розлад функцій організму зумовлює обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.

Статтею 19 цього ж Закону визначено безпосередній причинний зв`язок інвалідності з потребою у сторонньому догляді, як форми додаткової соціальної допомоги та захисту.

Враховуючи вимоги вищезазначеного законодавства право на утримання в даному випадку триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Згідно з вимогами ст. ст. 77, 79, 80 СК України, утримання одному з подружжя за рішенням суду присуджується від дня подання позовної заяви, в грошовій формі та сплачуються щомісячно у частці від доходу другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.

Позивачка не працює, оскільки опікується сином, який є дитиною з інвалідністю та потребує постійного стороннього догляду. Потреба в такому догляді підтверджується характером захворювання та відповідними медичними документами. Зазначені обставини свідчать про наявність правових підстав щодо права позивачки на отримання допомоги.

При цьому суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що син ОСОБА_5 не проживає з матір`ю, так як навчається на неповному державному замовленні в школі в м. Харкові, оскільки це суперечить зібраним доказам по справі, так як місце проживання дитини визначено з матір`ю та саме вона опікується нею, зокрема возить на навчання в заклади освіти, які можуть надавати їй освітні послуги, здійснює медичний супровід, забезпечує матеріально, надає необхідну соціальну допомогу і захист.

З`ясувавши, що ОСОБА_1 проживає з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є дитиною з інвалідністю та потребує постійного стороннього догляду, і піклується про нього, суд вважає, що позивачка набула право на утримання від ОСОБА_2 , який в свою чергу за своїм майновим станом може надавати матеріальну допомогу, оскільки працює у Польщі, що не заперечувалось в судовому засіданні представником відповідача.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України суд, враховує те, що з відповідача на користь позивача стягнуті аліменти на утримання сина, відповідач є здоровою працездатною особою, має постійний заробіток, а тому спроможний платити аліменти на утримання дружини з якою проживає дитина з інвалідністю.

На думку суду, позивачем обґрунтовано та підтверджено в повній мірі аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від заробітку (доходів) відповідача.

З урахування встановлених обставин, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів відповідача, щомісячно, починаючи з 28.12.2020 року і протягом всього часу проживання з нею дитини з інвалідністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнення з відповідача підлягають судові витрати на користь держави, а саме судовий збір в розмірі 908,00 грн .

Керуючись ст. 198, 199, 200 СК України, ст. ст. 10, 11, 81, 84, 88, 174, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину, з якою проживає дитина з інвалідністю - задовольнити.

Стягувати аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 на її утримання в розмір 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 28.12.2020 року і протягом всього часу проживання з нею дитини з інвалідністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави, судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя