Рішення № 96262884, 13.04.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1485/21

провадження №2-а/619/142/21

Рішення

іменем України

13 квітня 2021 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 619/1485/21,

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: інспектор взводу № 2 роти 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Сухоносенко Євгеній Михайлович, Департамент патрульної поліції,

вимоги позивача: про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову від 11.03.2021 серії ДП18 №630436 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 121 КУпАП та закрити справи про адміністративне правопорушення посилаючись на те, що з вищезазначеною постановою не згоден. Підставою для складення протоколу за ч. 8 ст. 121 КУпАП інспектор патрульної поліції вказав використання інформації з митних баз даних. Однак інформація з митних баз даних, яка, зокрема, містить інформацію стосовно ввезення транспортних засобів, митного режиму ввезення транспортних засобів, осіб, відповідальних за дотримання митного режиму ввезення транспортних засобів, є інформацією з обмеженим доступом. Співробітники Національної поліції не мають доступу до митних баз даних відповідно до чинного законодавства України, вони керуються ЗУ «Про національну поліцію», а не Митним кодексом. Окрім того, відсутній встановлений законодавством порядок використання митної бази співробітниками поліції та відсутній порядок захисту вказаної інформації під час такого використання співробітниками поліції. Отже, інформація з митних баз даних, яка, зокрема, містить інформацію стосовно ввезення транспортних засобів, митного режиму ввезення транспортних засобів, осіб, відповідальних за дотримання митного режиму ввезення транспортних засобів, є інформацією з обмеженим доступом, її використання, навіть співробітниками правоохоронних органів, є таким, що порушує норми Конституції України, вимоги законодавства про захист персональних даних та законодавства України про інформацію. Відносно порушення ст. 122 КУпАП, то він виїжджав з ринку «Автоград», виконуючи всі правила дорожнього руху, без порушення швидкісного режиму. Стосовно притягнення його за ст. 126 КУпАП, то якщо поліцейський належними чином не зафіксував факту порушення особою ПДР, вимоги про пред`явлення водієм документів є неправомірними.

08.04.2021 представник Департаменту патрульної поліції Іващенко О.О. подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого повністю заперечує проти задоволення позовних вимог на тій підставі, що 11.03.2021 приблизно о 12 год 17 хв поблизу будинку 1/1 на пр-кті Льва Ландау у м. Харкові за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС 000755 виявлений рух транспортного засобу BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 (зареєстрований в Республіці Литва), зі швидкістю 78 км/год, що є перевищенням встановленого обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 28 км/год та порушенням пункту 12.4 Правил дорожнього руху. Поліцейські одразу підійшли до водія, повідомили підстави застосування превентивних поліцейських заходів, роз`яснили суть правопорушення, продемонстрували відеозапис, здійснений лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 JV« ТС 000755.Позивач на вимогу поліцейських надав для перевірки свідоцтво про його реєстрацію на транспортний засіб та посвідчення водія серії НОМЕР_2 , які видані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з цим, фотокартка на водійських не відповідала зовнішнім ознакам чоловіка, який знаходився за кермом зазначеного автомобіля. Під час перевірки відомостей щодо посвідчення водія серії НОМЕР_2 за інформаційно-телекомунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП) поліцейським встановлено, що вони не дійсні, а їх статус «ЗАГУБЛЕНІ». У подальшому водій надав закордонний паспорт серії НОМЕР_3 , виданий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перевіркою поліцейські встановили, що саме цей чоловік керував зазначеним транспортним засобом. Відповідно до відомостей ІПНП ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 21.08.2018 видане посвідчення водія серії НОМЕР_4 , термін дії якого закінчився21.08.2020. Інших документів, які б надавали право позивачеві на керування автомобілем відповідної категорії він не отримував після 21.08.2020. Порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами встановлює, що особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами, (ст. ст. 1, 2 Порядку). Посвідчення водія, видане особі вперше, дійсне протягом двох років з дня його видачі з обмеженим правом керування транспортним засобом. Отже, станом на 11.03.2021 позивач не мав права керування BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 взагалі, що є складом адміністративного правопорушення, визначеного ч. 2 ст. 126 КУпАП. За результатами перевірки відомостей щодо транспортного засобу BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 поліцейськими встановлено, що цей автомобіль було тимчасово ввезено на територію України 25.03.2018 терміном до 1 року, громадянином JORDAN MAXIM. В свою чергу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не ввозив це авто на митну територію України і не поміщував цей транспортний засіб у митний режим тимчасового ввезення. Ці відомості об`єктивно свідчать про порушення позивачем ст. 380 Митного кодексу України та ст.ст. 16, 31 ЗУ «Про дорожній рух», що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП. Позивачеві в повному обсязі роз`ясненні його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що підтверджується особистим підписом останнього в п. 7 оскаржуваної постанови. Жодних клопотань останній не заявляв. За результатом розгляду справи, з згідно з вимогами ст. ст. 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, поліцейським встановлений факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 та ч. 8 ст. 121 КУПАП, тому була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване - не в автоматичному режимі серії ДП18 № 630436 (далі - постанова). Твердження позивача щодо порушення його прав є безпідставними і таким яке не відповідає дійсності. У постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне. Щодо доказів вчинення позивачем правопорушення, то основною та обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, час, місце вчинення якого підтверджено медіафайлами з пристрою ТruСam № ТС 000755, відеозаписом зі службового портативного відеореєстратора 002436 та відомостями з бази даних Національної поліції ІПНП, відсутність яких б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення. Фото та відео здійснені приладом TruCam № ТС 000755 і службовим відеореєстратором 002436 містять відомості, які підтверджують факт використання позивачем 11.03.2021 транспортного засобу BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 та порушення встановлених обмежень швидкості руху авто у м. Харкові. Чітко зафіксовано, як позивач перебуває за кермом цього авто, та надає поліцейським посвідчення водія, яке не належить йому. Прилад TruCam правомірно використовується працівниками поліції для забезпечення контролю за дотриманням швидкісних обмежень в межах населених пунктів. Використання приладів TruCam поліцейськими у службовій діяльності належить до повноважень поліцейських визначених ЗУ «Про Національну поліцію». Факт фіксації перевищення дозволеної швидкості руху прилад підтверджує створенням відповідної фотокартки. TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати модель, марку та номерний знак транспортного засобу. Прилад автоматично визначає координати кожного виміру перевищення встановленої швидкості руху. На відповідній фотокартці (1615465030_рВ000_0311_121710) зафіксовано, що вимірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача відбулося за координатами 49°55’42.70"N 36° 16'15.816”Е, які об`єктивно засвідчують, що вимірювання відбулося на проспекті Льва Ландау у м. Харкові. Точність вимірювань цього приладу підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданого Мінекономрозвитку ДП «Укрметртестстандарт». Разом з цим, на відеозаписі оптичний приціл, чітко вказує на транспортний засіб BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Зафіксована швидкість руху цього автомобіля в межах населеного пункту становила 78 км/год.

Заяви, клопотання учасників справи.

У судове засідання інспектор взводу № 2 роти 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Сухоносенко Євгеній Михайлович та представник Департаменту патрульної поліції не з`явилися, причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надавши до суду заяву, у якій просить справу розглядати без його участі, позов підтримує.

Частиною 3 ст. 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явилися, потреби заслухати свідка чи експерта не має, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 19.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 31.03.2021, залучено до участі у справі другого відповідача – Департамент патрульної поліції та витребувано в Управлінні патрульної поліції Харківської області відеозапис з поліцейської нагрудної камери, за допомогою якого інспектором взводу № 2, роти 2, батальйому № 3 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Сухоносенко Євгенієм Михайловичем, 11 березня 2021 року о 12 год 17 хв відбувалася фіксація подій за адресою: АДРЕСА_1 за участю водія ОСОБА_1 , яке відкладено на 08.04.2021 за клопотанням позивача.

08.04.2021 у зв`язку з неявкою позивача розгляд справи відкладено на 13.04.2021.

Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права, які застосовує суд, мотиви суду.

Згідно постанови серії ДП18 №630436 від 11.03.2021 водій ОСОБА_1 , 11.03.2021 о 12 год 17 хв у м. Харків, пр-кт Льва Ландау, 1/1, керуючи транспортним засобом BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 78 км/год, при цьому перевищив обмеження швидкості руху на 28 км/год, швидкість руху вимірювалась приладом TruCam TS 000755, та не мав права керування даним транспортним засобом, керував транспортним засобом BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , щодо якого порушене обмеження, встановлені Митним Кодексом України: порушено строки його тимчасового ввезення на митну територію України строком до одного року. Згідно ІПНП транспортний засіб ввезено 25.03.2018 особою JORDAN MAXIM та транспортний засіб використовувався ОСОБА_1 , який не ввозив на митну територію України, чим порушено вимоги ст. 380 МКУ та ст. ст. 16, 31 ЗУ «Про дорожній рух», вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн.

Відповідно до інформації Слобожанської митниці Держмитслужби, доданої до відзиву, згідно автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», транспортний засіб BMW Х5, VIN: НОМЕР_5 , з реєстраційним номером НОМЕР_6 був ввезений на митну територію України 25.03.2018 громадянином JORDAN MAXIM (паспорт НОМЕР_7 , адреса: Молдова, Каоарашський район, Темеліуц) в зоні діяльності Одеської митниці ДФС у митному режимі «тимчасове ввезення» терміном до 1 року з метою особистого використання.

Зазначений вище документ підтверджує встановлені інспектором під час розгляду адміністративної справи обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дорожній рух" (далі – Закон) цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Стаття 14 Закону зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Так, згідно зі ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Статтею 31 Закону передбачено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Згідно з ч. 8 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частинами 1, 5 статті 380 Митного кодексу України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Суд зазначає, що аналіз наведених норм у сукупності та в контексті запровадження заборони керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, та цілей Закону України "Про дорожній рух", свідчить, що порушення вказаної заборони, посягає на безпеку дорожнього руху, отже адміністративне правопорушення передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У силу ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

На підтвердження обставин щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідачем надано медіафайли з пристрою ТruСam № ТС 000755 (сертифікат серії НОМЕР_8 , свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01-20579, яке чинне до 01.12.2021, експертний висновок від 27.09.2018), яким здійснено вимірювання процесу порушення швидкісного режиму з ідентифікацією моделі, марки та номерного знаку транспортного засобу, відеозапис зі службового портативного відеореєстратора 002436 та відомості з бази даних Національної поліції ІПНП, які підтверджують порушення встановлених обмежень швидкості руху автомобіля в м. Харків та надання поліцейському посвідчення водія, яке не належить позивачу.

Згідно даних ІПНП посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 мають статус «загублений»; посвідчення водія НОМЕР_4 , що видане 21.08.2018 на ім`я ОСОБА_1 строком дії до 21.08.2020.

За змістом частин 1, 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності. Статтею 245 визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в т.ч. передбачені частиною восьмою статті 121, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 цього Кодексу.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Нормами ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доводи позивача щодо використання працівниками поліції інформації з митних баз даних, яка є інформацією з обмеженим доступом, а тому її використання порушує права позивача на захист персональних даних, є неспроможними, з огляду на таке.

Згідно з ч. 7 ст. 318 Митного кодексу України, для забезпечення здійснення митного контролю митними органами використовується єдина автоматизована інформаційна система митних органів України.

Відповідно до Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби України, затвердженого наказом ДМС України від 04.11.10 № 1341, ЄАIС створюється з метою забезпечення реалізації державної політики у митній справі.

Згідно з п.п.2 п. 2 Положення, основними завданнями ЄАIС Держмитслужби є: збирання, оброблення, створення, накопичення, аналіз, передавання та зберігання інформації у сфері митної справи шляхом об`єднання відповідних інформаційних ресурсів митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, а також інформаційних ресурсів центральних органів виконавчої влади, інформаційних ресурсів інших недержавних установ (організацій, підприємств) — суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних та правоохоронних органів інших країн; контроль за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем, як через митний кордон України, так і в її межах; забезпечення інформаційної взаємодії з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та недержавними установами — суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, митними та правоохоронними органами інших країн.

За змістом статті 25 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених цим Законом та в рамках інформаційно-аналітичної діяльності , в т.ч. користується базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади; здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу; здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями. Діяльність поліції, пов`язана із захистом і обробкою персональних даних, здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України "Про захист персональних даних", іншими законами України. Поліція зобов`язана письмово інформувати митні органи про виявлення нецільового використання та/або передачі транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, а також про виявлення розкомплектування таких транспортних засобів.

Стаття 27 цього ж Закону визначає, що поліція має безпосередній оперативний доступ до інформації та інформаційних ресурсів інших органів державної влади за обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Інформаційна взаємодія між митними органами та Національною поліцією України здійснюється відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України та Міністра фінансів України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України від 13 травня 2020 року № 386/208, зареєстрованим у Мін`юсті 15 травня 2020 року за № 446/34729.

Отже, працівники поліції мають право на отримання відомостей, які знаходяться в базах даних державних органів влади і які стосуються обставин ввезення, митного оформлення та перебування на території України транспортних засобів, враховуючи детально описані повноваження працівників поліції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржувана постанова містить усі необхідні реквізити, передбачені статтею 283 КУпАП, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зібрані посадовою особою докази про вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч. 8 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і у своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даних адміністративних правопорушень, та винуватість в них позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд, надавши правову оцінку змісту обґрунтування складу адміністративного правопорушення, викладеного в оскаржуваній постанові, з урахуванням вимог ст.ст. 256, 280 КпАП України, вважає, що посадовою особою повністю були з`ясовані усі обставини, які підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, отже правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Оскільки у позові відмовляється, судові витрати, пов`язані зі сплатою позивачем судового збору з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 241-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін, їх місцезнаходження, проживання чи перебування:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідачі:

Інспектор взводу № 2 роти 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Сухоносенко Євгеній Михайлович, місцезнаходження: м. Харків вул. Шевченка, 315-А;

Департамент патрульної поліції, ідентифікаційний код юридичної особи: 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя І. М. Нечипоренко