Постанова № 9626222, 19.05.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1001/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

при секретарі Кусайло Я.Г.,

за участю:

представника позивача - В'юницький С.І., Гузьова Т.О.,

представника відповідача - Серков Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріта-Полтава"до Державної податкової інспекції в м.Полтавіпро скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Іріта-Полтава"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Полтавіпро скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 11.11.2009 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві було винесено рішення №0004122306/0 про застосування до ТОВ «Іріта-Полтава» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 147,00 грн., яке вважає необґрунтованим і прийнятим в результаті неправильного застосування норм чинного законодавства. Позивач також зазначив, що проведена перевірка відноситься не до планових, а позапланових перевірок, при проведенні якої відповідачем було порушено вимоги статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме підприємству не було надано копію наказу за підписом начальника податкового органу, який видав направлення. Крім того, позивачем вказано на неправомірність здійснення відповідачем контрольної закупки, а також застосування ДПІ у м. Полтаві при оформлені матеріалів перевірки Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених Наказом ДПА України №534 від 12.08.2008 року, у звязку із тим, що зазначені рекомендації не були доведені до відома підприємства, як це передбачено статтею 57 Конституції України. Позивачем, також, зазначено про неправомірність надання відповідачем особі, що уповноважена здійснювати розрахункові операції з застосуванням РРО, для підпису опису грошових коштів у касі, у звязку із тим, що відповідно до статті 68 Конституції України це є посяганням на права і свободи, честь і гідність інших людей. Крім того, зроблено посилання на те, що акт перевірки від 29.10.2009 року №000438 складено без дотримання вимог чинного законодавства України, а саме в п.п. 3.2 не вказано час закінчення перевірки, а в п.п. 4.1 є виправлення. Представники позивача в судовому засідання позов підстримали, просили суд визнати перевірку недійсною, а податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 147,00 грн., скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на те, що здійснена працівниками ДПІ у м. Полтаві перевірка була проведена на підставі та в межах повноважень, передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іріта-Полтава" (код ЄДРПОУ 25717762) зареєстроване та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Полтаві.

Відповідно до положень пунктів 2, 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до статті 15 зазначеного закону, здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осі, які підпадають під дію цього Закону.

У межах повноважень, визначених зазначеними Законами та відповідно до пункту 3.1. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.08 № 355, працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операції купівлі-продажу іноземної валюти та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.

29 жовтня 2009 року працівниками ДПІ у м. Полтаві на підставі направлень №1050, №1051 від 29.10.2009 року, у присутності особи, що уповноважена здійснювати розрахунки ОСОБА_5, було проведено перевірку діяльності господарської одиниці - офісу, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Червонофлотська, 15, та належить субєкту господарської діяльності ТОВ «Іріта-Полтава», щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевірка проводилася на підставі додаткового плану перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на жовтень 2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем вимог статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у звязку із не направленням не пізніше ніж за десять днів письмового повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення перевірки, а також копії наказу про проведення перевірки, оскільки положення зазначеної статті регулюють підстави та порядок проведення органами ДПС планових і позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), тоді як проведена працівниками Державної податкової адміністрації у Полтавській області 29.10.2009 року перевірка стосувалася порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки та наявності торгових патентів і ліцензій.

З огляду на викладене, суд вважає, що при проведенні перевірки позивача працівниками ДПІ у м. Полтаві було дотримано встановлений законодавством порядок проведення перевірок субєктів господарської діяльності.

За результатами перевірки складено акт №0498/16/01/23-434/25717762 (№000438) від 29.10.2009 року, який підписано особою, в присутності якої проводилася перевірка ОСОБА_5, із відміткою про те, що заперечення будуть надані у строки, передбачені законодавством.

Так, 09.11.2009 року ОСОБА_5 до ДПІ у м. Полтаві подана заява, в якій було зазначено про відкликання підпису під описом грошових коштів від 29.10.2009 року у звязку із тим, що «опис грошових коштів» не передбачений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та іншими законодавчими актами та документами ДПА України.

Тобто, жодних заперечень в обґрунтування не згоди з висновками ДПІ у м. Полтаві, викладеними в акті перевірки, про надання яких ОСОБА_5 зазначалося в акті перевірки, надано не було.

Суд критично оцінює посилання позивача на неправомірність застосування ДПІ у м. Полтаві при оформлені матеріалів перевірки Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених Наказом ДПА України №534 від 12.08.2008 року, у звязку із тим, що зазначені рекомендації не були доведені до відома підприємства з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова служба України здійснює функцію щодо видання у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування, які підлягають обов'язковому опублікуванню.

Державні податкові інспекції у своїй роботі керуються вимогами Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 року №534, які було розроблено з метою поліпшення якості оформлення посадовими особами органів державної податкової служби матеріалів планових та позапланових перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), норм з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій та відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до розділу 7 Методичних рекомендацій, акт перевірки та інформативні додатки до акта перевірки (у разі їх складання) повинні містити підписи посадових осіб органу ДПС, які проводили перевірку, і підпис керівника субєкта господарювання або його представника, а у випадку їх відсутності особи, що уповноважена здійснювати розрахункові операції. Тобто, при наданні на підписання ОСОБА_5 опису грошових коштів, особа, що проводила перевірку, діяла в межах повноважень та у спосіб, встановлені законом.

Суд зазначає, що особою, у присутності якої проводилася перевірка, ОСОБА_5 власноручно, без морального та фізичного впливу з боку перевіряючи, було складено та підписано вказаний опис грошових коштів.

Як свідчать матеріали справи, проведеною перевіркою було встановлено факт порушення відповідачем пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій сума невідповідності склала 29,40 грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.006 року № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення»забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить субєкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режим) ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) па здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідації суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені ним Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 241 цього Кодексу адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджет) в разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

За результатами перевірки, на підставі акту №0498/16/01/23-434/25717762 (№000438) від 29.10.2009 року відповідачем було винесено рішення від 11.11.2009 р. №0004122306/0 про застосування до ТОВ «Іріта-Полтава» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 147,00 грн.

Відповідно до статті 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, що складає в даному випадку 29,40 х 5 = 147,00 грн.

Позивачем не надано суду жодних доказів, які б спростовували вчинення ним порушення пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».

Так, суд критично оцінює пояснення представника позивача стосовно помилки, допущеної особою, що здійснювала перерахунок та опис грошових коштів в касі підприємства внаслідок перешкоди працівником податкової слукжби у здійсненні зазначеного перерахунку, складанні опису. Адже ні в ході проведення перевірки (шляхом вчинення відповідного запису в акті перевірки) ні під час звернення до ДПІ в м. Полтаві із письмовою заявою від 06 листопада 2009 року ОСОБА_5 про такі обставини не зазначалося. Такі пояснення були надані тільки в ході судового розгляду справи і наявність таких обставин під час проведення перевірки позивачем не доведено.

Крім того, судом не приймаються в якості доказу про наявність на момент проведення ДПІ в м. Полтаві перевірки господарської одиниці, грошових коштів в касі підприємства в тому обсязі, який визначений в службовому чеку Х-звіт, документи, які свідчать про рух грошових коштів на протязі дня та передачу коштів за накладною під час інкасації. Зазначені документи підтверджують виключно ті обставини, що станом на кінець робочого дня сума виручки від здійснення господарської діяльності відповідала обсягам грошових коштів, рух яких оформлено первинними документами. Але зазначені документи не можуть беззаперечно свідчити про те що саме на момент здійснення перевірки сума грошових коштів в касі підприємства відповідала сумі грошових коштів, яка визначена була при роздрукуванні службового чека Х-звіт.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на неправомірність здійснення відповідачем контрольної закупки, а також складення акту перевірки з недотриманням вимог чинного законодавства України, оскільки зазначене не вплинуло на висновки, зроблені ДПІ у м. Полтаві в ході проведення перевірки, та на застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за встановлене порушення і не може бути підставою для скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ДПІ у м. Полтаві по проведенню перевірки ТОВ «Іріта Полтава» та нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства, а отже адміністративний позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріта-Полтава" до Державної податкової інспекції в м.Полтаві про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2010 року.

СуддяН.Ю. Алєксєєва