Рішення № 96261893, 14.04.2021, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/126/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2021 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

за участю секретаря Огородник Н.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди в порядку спадкування за заповітом,-

Встановив:

08 лютого 2021 року позивачка звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок позначений літерою «А» з верандою позначеною літерою «а», загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 15,6 кв.м., літню кухню позначену літерою «Б», веранду позначену літерою «б», сарай позначений літерою «В», погріб позначений літерою «п/В», сарай позначений літерою «Г», криницю позначену за номером 1, огорожу позначену за номером 2, ворота з хвірткою позначені за номером 3, ворота позначені за номером АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 10.

До дня смерті спадкодавець ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в с. Очеретня, Погребищенського району, Вінницької області, що підтверджується довідкою Очеретнянської сільської ради, Погребищенського району, Вінницької області.

За життя спадкодавець, користуючись своїм правом, передбаченим статтею 1234 ЦК України, зробила заповітне розпорядження, яким заповіла їй, ОСОБА_1 , все майно, що належало їй на праві власності, заповіт посвідчений 01 квітня 2019 року секретарем виконкому Очеретнянської сільської ради, Погребищенського району, Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 81.

Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав ОСОБА_2 згідно запису погосподарської книги Очеретнянської сільської ради №3, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Житловий будинок, господарські будівлі та споруди розташований на земельній ділянці, яка була передана спадкодавцю для їх будівництва та обслуговування згідно записів погосподарської книги № 3.

Вона, як спадкоємець за заповітом на спадкове майно спадкодавця, має право на успадкування майна, зазначеного в заповіті.

Заява до нотаріального органу про прийняття спадщини нею була подана у передбачений законодавством строк ( спадкова справа № 193/2019 ).

Після її звернення до нотаріального органу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину державним нотаріусом було оформлено право власності на її ім`я на земельну ділянку, цільове призначення якої є для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також на грошові вклади.

В частині видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, господарські будівлі та споруди їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, свідоцтва про право власності на будинковолодіння та його реєстрації у Вінницькому обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації.

Також нотаріусом їй було роз`яснено, що згідно підпункту 4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Державним нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Правовстановлюючий документ, який підтверджував би право власності на житловий будинок ( свідоцтво про право власності ), за життя ОСОБА_2 в КП «Вінницьке об`єднане бюро технічної інвентаризації» не був зареєстрований, а на померлих дані документи не реєструються.

У зв`язку з тим, що будинок не зареєстрований в органах БТІ, вона в даний час не може оформити на себе право власності через нотаріальний орган, така можливість оформити свої спадкові права в нотаріальному органі втрачена.

За таких обставин, з метою захисту своїх спадкових прав, вона змушена звернутися із цим позовом до суду.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, проте через канцелярію суду подала заяву, в якій просить позовну заяву розглянути без її участі та задовольнити позовні вимоги (а.с. 33).

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, проте направив до суду телефонограму, в якій просить розгляд справи провести без участі представника міської ради, позовні вимоги визнає та судовий збір просить залишити за позивачем (а.с. 76).

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову слід прийняти, а позов задовольнити, виходячи із наступного.

За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться у технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами від 28.05.2019 року, вищезазначені об`єкти нерухомості побудовані в період з 1941 по 1975 роки ( а.с. 11-14).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 10 (а.с. 7). На день смерті вона постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 (а.с. 17).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_2 , та які належали померлій, що підтверджується технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виданим приватним підприємцем ОСОБА_4 від 28.05.2019 року (а.с. 11-14).

За життя ОСОБА_2 на випадок своєї смерті залишила заповіт, посвідчений 01.04.2019 року секретарем виконкому Очеретнянської сільської ради, Погребищенського району Вінницької області, за реєстровим № 81, згідно із яким ОСОБА_2 заповідала позивачці -ОСОБА_1 все своє майно ( а.с. 8).

Позивачка у встановлений законом строк спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла, подавши відповідну заяву про прийняття спадщини до Погребищенської державної нотаріальної контори, що підтверджується копіями матеріалів спадкової справи № 193/2019 щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 40-74).

Однак, нотаріусом після відкриття спадкової справи позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями, які розташовані по АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.10).

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В роз`ясненнях, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Інформаційному листі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», зазначено, що Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

В ч. 1 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Частиною.1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права чи інтересу.

Згідно із ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

В контексті обставин справи суд вважає, що визнання позову представником відповідача, який як орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями розпоряджатися майном територіальної громади, до якої може перейти право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 у разі визнання його судом відумерлою спадщиною, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 протягом встановленого законом строку прийняла спадщину, однак у неї існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд приходить до висновку, що з метою захисту майнових прав позивачки за нею необхідно визнати право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, які розташовані по АДРЕСА_2 .

Ураховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, та беручи до уваги те, що позивачка бажає судові витрати, пов`язані з розглядом справи, залишити за собою, суд не вбачає підстав стягувати із відповідача на користь позивачки сплачений нею судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок позначений літерою «А» з верандою позначеною літерою «а», загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 15,6 кв.м., літню кухню позначену літерою «Б», веранду позначену літерою «б», сарай позначений літерою «В», погріб позначений літерою «п/В», сарай позначений літерою «Г», криницю позначену за номером 1, огорожу позначену за номером 2, ворота з хвірткою позначені за номером 3, ворота позначені за номером АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Погребищенська міська рада (Вінницька область, Вінницький район, м.Погребище, вул.Б.Хмельницького,77), ідентифікаційний код 03772654, 22200.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя