Рішення № 96261551, 14.04.2021, Барський районний суд Вінницької області

125/505/21

2-а/125/4/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2021 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Салдан Ю. О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гаврищук К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Відділення поліції № 1 Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Матвієнка Дмитра Юрійовича, Головного управління національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

У С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора СРПП Відділення поліції № 1 Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Матвієнка Дмитра Юрійовича, Головного управління національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 21.03.2021 року інспектором СРПП ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Матвієнком Дмитром Юрійовичем щодо нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 869413. Цією постановою позивача визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП. Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 керував т/з ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , був не пристебнутий паском безпеки. Постановою позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень.

ОСОБА_1 вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач при винесенні постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували вину позивача у скоєнні правопорушення, тобто скористався так званим «спрощеним» підходом, бездоказовим, що суперечить п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005. Оскаржувана постанова не містить відомостей як про докази, на підставі яких вона була винесена, так і про технічні засоби, за допомогою яких було зафіксовано порушення.

На підставі викладеного просив суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора СРПП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Матвієнка Дмитра Юрійовича серії БАА №869413 від 21.03.2021 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП просив закрити, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ГУНП у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про день та годину розгляду справи. Будь-яких доказів на спростування фактів, викладених в позовній заяві, суду не надав.

Відповідач інспектор СРПП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Матвієнко Д. Ю. в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату і час судового засідання.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких мотивів.

Судом встановлено, що 21.03.2021 о 10.40 ОСОБА_1 керував автомобілем на автодорозі с. Заможне – с. Митки.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 869413 від 21.03.2021, складеної інспектором СРПП ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Матвієнком Д. Ю., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 21.03.2021 о 10.40 на автодорозі с. Заможне – с. Митки, він керував автомобілем марки «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , був не пристебнутий паском безпеки, чим порушив п. 2.3 ПДР, за що передбачено відповідальність частиною 5 статті 121 КУпАП.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VII, встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 17.09.2020 (справа № 742/2298/17), при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені такого органу. Таким чином, працівник органів і підрозділів Національної поліції, який має спеціальне звання, не може виступати самостійним відповідачем у справах даної категорії, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, оскільки таким відповідачем є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Отже, відповідати за пред`явленим ОСОБА_1 позовом має саме орган поліції, а не посадова особа, яка перебуває з цим органом у відносинах публічної служби. Органом поліції – належним відповідачем є орган, який є юридичною особою, а саме Головне управління національної поліції у Вінницькій області. Тому у задоволенні позову до інспектора СРПП ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 слід відмовити повністю, оскільки він не є тією особою, яка має відповідати за цим позовом.

Вирішуючи позов в частині позовних вимог до Головного управління національної поліції у Вінницькій області суд керується таким.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частина 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, тягар доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається саме на орган, який прийняв таке рішення.

Відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху. Оскаржувана постанова не містить посилання на докази, на підставі яких встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Відповідачем не висловлено жодних заперечень проти викладених у позовній заяві обставин.

Виходячи із критеріїв оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які викладені в ч.3 ст.2 КАС України, суб`єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повинні діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі; прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Органом поліції не виконано обов`язку доказування правомірності свого рішення і прийняття такого рішення відповідно до критеріїв, описаних у статті 2 КАС України. З урахування цього, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП, у зв`язку із відсутністю належних доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові. Отже, оскаржувана постанова не може вважатися законною, тому підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що у задоволенні такої слід відмовити з таких мотивів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених частиною 5 статті 121 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.

Згідно з частиною 1 статті 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 статті 121 КУпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.

Отже, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства про оскарження рішень у справах про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у статті 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених статтею 284 КУпАП замість вказаного суб`єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього. Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі № 201/243/17, і враховується судом у цій справі.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині закриття провадження у справі не відповідають нормам матеріального та процесуального права, відтак у цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з цим, оскільки позов задоволено частково, і неможливо визначити пропорційність вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 50 відсотків судового збору, який сплачений позивачем при поданні позовної заяви до суду.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250,255, 286, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора СРПП ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Матвієнка Дмитра Юрійовича серії БАА №869413 від 21.03.2021 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП.

У задоволенні позовної вимоги до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про закриття справи про адміністративне правопорушення – відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора СРПП Відділення поліції № 1 Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Матвієнка Дмитра Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 232 (двісті тридцять дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 14.04.2021.

Суддя Ю. О. Салдан