
Справа № 617/508/21
Провадження № 3/617/113/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2021 року суддя Вовчанського районного суду Харківської області Петрова Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Вовчанську Харківської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділу поліції №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанська, Харківської області, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
06 квітня 2021 року до Вовчанського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 445707 від 04 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Також, 06 квітня 2021 року до Вовчанського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 445706 від 04 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 07 квітня 2021 року справи були об`єднані в одне провадження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 445706 від 04 квітня 2021 року, водій ОСОБА_1 04 квітня 2021 року о 07-00 год. в м. Вовчанську по вул.Шевченка керував транспортним засобом – автомобілем ІЖ 412, реєстраційний номер НОМЕР_3 та здійснюючи маневр повороту не впорався з керуванням, не вибравши безпечної швидкості руху та допустив зіткнення з автомобілем «Renault Kangoo» реєстраційний номер НОМЕР_4 , який був припаркований на узбіччі. Внаслідок ДТП постраждалих немає, автомобілі зазнали механічних пошкоджень.Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.1, 10.5,12.1Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 445707 від 04 квітня 2021 року, водій ОСОБА_1 04 квітня 2021 року о 07-00 год. в м. Вовчанську по вул.Шевченка керував транспортним засобом – автомобілем ІЖ 412, реєстраційний номер НОМЕР_3 та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.10а, 2.10вПравил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, завчасно та належним чином повідомлявся про місце і час розгляду справи. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, поважні причини неявки суду не повідомив.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 445707 від 04.04.2021 року ОСОБА_1 визнав свою провину та зазначив, що скоїв ДТП та залишив місце пригоди.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року (заява №3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно положень ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративні правопорушення за ст.122-4 та ст. 124 КУпАП не відносяться до правопорушення, по якому присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою, у зв`язку з чим суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.
Крім повного визнання своєї провини правопорушником ОСОБА_1 його вина підтверджується наступним:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 445707 від 04 квітня 2021 року;
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 445706 від 04 квітня 2021 року;
-рапортом від 04 квітня 2021 року, щодо повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду;
-протоколом від 04 квітня 2021 року про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію;
-схемою дорожньо-транспортної пригоди від 04 квітня 2021 року та фотознімками до неї;
-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 ;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
-письмовими поясненнями водія автомобіля «Renault Kangoo» ОСОБА_3 ;
Аналізуючи зазначені докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог 2.10а, 2.10в, 10.1, 10.5,12.1ПДР України доведена належними та допустимими доказами у справі.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до положень ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи,честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При кваліфікації дій ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 2.10 а ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до п. 2.10 в ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 10.5 ПДР України, поворот необхідно виконувати так, щоб під час виїзду з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини. Виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух, може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Враховуючи викладене, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративних правопорушень, передбачених ст ст. 124, 122-4 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП визнається – щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст.35 КУпАП – не встановлено.
Україна як Висока Договірна Сторона Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, право на справедливий суд, закріплене в статті 6 цієї Конвенції, згідно з пунктом першим якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерело права.
Вимога пункту першого статті 6 Конвенції щодо обгрунтування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року; Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року ). Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови у прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень тазастосування практики Європейського судуз прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантіїст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумніві щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Частинами 1 та 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчинених правопорушень, особу винного, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності за скоєні адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 122-4, 124 КУпАП
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 9, 122-4, 124, 245, 247 п.1, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення:
- за ст.122-4 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
- за ст.124 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста сорок) грн. 00 коп. (Одержувач ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300 Банк одержувача Казначейство України (ЕАП) Код одержувача 37874947 Рахунок одержувача UA168999980313020149000020001).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири грн.).
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяця.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Вовчанський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н.М.Петрова
Судове рішення № 96260860, Вовчанський районний суд Харківської області було прийнято 14.04.2021. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 617/508/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: