Постанова № 9625808, 29.03.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2010 р. Справа № 2а-2931/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

прокурора - не з'явився,

представника позивача - Моженюк І.І.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокурора міста Коломия в інтересах управління Пенсійного фонду України у м. Коломиї, вул. І.Мазепи, 4, м. Коломия, Івано-Франківська область,

до відповідача: ВАТ "Коломийський деревообробний завод", вул. Симоненка, 2, м. Коломия, Івано-Франківська область,

про стягнення заборгованості в сумі 14503,30 гривень.,-

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2009 року прокурор міста Коломиї в інтересах управління Пенсійного фонду України в місті Коломия звернувся в суд з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Коломийський деревообробний завод»(далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 14503,30 гривень.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення частини 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»не відшкодував виплачені його працівникам суми пільгових пенсій за вересень 2009 року, призначені відповідно до п. «а»та "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в розмірі 14503,30 гривень.

Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про час, місце та дату був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, місце та дату був повідомлений належним чином. Своїм правом на подання заперечення на позовну заяву не скористався.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Виключно Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону, його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом або в частині, що йому не суперечить.

Згідно частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обовязок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Коломийською районною державною адміністрацією, як субєкт підприємницької діяльності та зареєстрованою в управлінні Пенсійного фонду України в Коломийському районі як платник страхових внесків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обовязок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобовязаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне стр ахування»в 2008 - 2009 році, які відповідачем отримано, що підтверджується матеріалами справи. Згідно вищевказаного розрахунку, фактичному щомісячному відшкодуванню підлягала сума 14503,30 гривень.

Як встановлено судовому засіданні, згідно інформації наданої позивачем, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату пенсій призначених на пільгових умовах за вересень 2009 року в сумі 14503,30 гривень, яка на момент розгляду справи відповідачем не погашена.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що несплата відкритим акціонерним товариством «Коломийський деревообробний завод»понесених управлінням Пенсійного фонду України в місті Коломия витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»за період вересня 2009 року в розмірі 14503,30 гривень вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, внаслідок чого позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коломийський деревообробний завод", вул. Симоненка, 2, м. Коломия, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 02500238, на користь Пенсійного фонду України заборгованість в сумі 14503,30 гривень (чотирнадцять тисяч п'ятсот три гривні тридцять копійок).

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:/підпис/Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 06.04.2010 року.