Рішення № 96257485, 14.04.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/448/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 квітня 2021 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Мруць І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Бардійовської І.Р.,

справа №462/448/21

учасники справи:

позивач - Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за позовною заявою представника Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» - Станько Юрія Петровича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

встановив:

позивач ЛКП «Залізничнетеплоенерго» 27.01.2021 року звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з останніх заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2016 року по 31.03.2019 року у розмірі 13 977, 37 грн., вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позову покликається на те, що позивач є виробником та виконавцем послуг з постачання теплової енергії споживачам житлового будинку АДРЕСА_1 , у якому в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають відповідачі та отримують такі послуги. Відповідачі, в порушення своїх обов`язків, не вносять плату за надані та спожиті комунальні послуги, у зв`язку із чим виникла заборгованість у спірному розмірі, яку просить стягнути з них.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 16.02.2021 року позовну заяву залишено без руху, визначено недоліки, які в подальшому представником позивача усунено.

18.02.2021 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився. 16.03.2021 року до суду надійшла заява від представника позивача Станько Ю.П. , якій він просить розглянути справу у відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, просить позов задоволити (а.с. 65-67).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися судовими повістками за адресами, вказаними у позовній заяві. Рекомендовані повідомлення повернулися до суду із відмітками центру поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання», а також через оголошення на офіційному сайті судової влади.

Відповідачі відзиву на позов не подали, жодних заяв чи клопотань в межах цього провадження від них до суду не надходило.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися у судове засідання, про причини неявки не повідомили, не подали відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Порядок надання та споживання житлово-комунальних послуг, порядок укладення, зміни та припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг до 01.05.2019 року встановлювався Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.04.2004 року.

Відповідно до ч.4 ст.19 цього Закону, виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація), якою є Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго».

Аналогічна норма закріплена у п. 3-4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який набрав чинності з 01.05.2019 року.

Суд установив, що в квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані: власник квартири - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є чоловіком власниці житла, що підтверджено довідкою ОСББ «Жовто-Блакитне» від 14.03.2019 № 00000000293 (а.с.25).

Таким чином, відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг та користуються, зокрема послугами з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 17.05.2019 року у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовлено (а.с.48,49).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавицями і споживачами, а також їхні права і обов`язки на час виникнення спірних відносин, регулювалися Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.04.2004 року, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносини, передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У позовній заяві зазначено, що ЛКП «Залізничнетеплоенерго» 01.07.2014 року опубліковало умови договору приєднання в друкованому місцевому виданні «Високий Замок» №92 ( 5156 ) та запропонувало усім своїм споживачам укласти такий договір.

Однак, сама по собі відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, іншими актами цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначені послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлено договором.

Суд зауважує, що відповідачі користувалися послугами з централізованого опалення, проте не здійснювались плати за їх утримання, у зв`язку із чим виникла заборгованість за період з 01.11.2016 року по 31.03.2019 року за послуги за спожиту теплову енергію (центральне опалення) у розмірі 13 977, 37 грн. (а.с.26).

До позову додано копії актів зняття показів засобів обліку теплової енергії за період з 29.11.2016 року до 29.03.2019 року (а.с.30-46).

На час звернення позивача до суду із позовною заявою, відповідачем заборгованість не оплачена.

Розрахунки заборгованості стороною відповідача не оспорювались, будь-яких інших розрахунків суду не подано, а відтак такі беруться судом до уваги.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, шо між сторонами існують фактичні договірні відносини. Відповідачі неналежним чином виконували свої обов`язки з оплати житлово-комунальних послуг у зв`язку із чим утворилась заборгованість за спірний період, яка підтверджена позивачем належними та допустимими доказами.

Отже, суд приходить висновку, що солідарно з відповідачів в користь позивача необхідно стягнути заборгованість за послуги за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2016 року по 31.03.2019 року у розмірі 13 977, 37 грн., а позов задовольнити.

Будь-яких інших фактичних даних та підтвердження їх доказами, що має значення для правильного вирішення справи, суд не встановив.

Суд застосовує спеціальні норми, які регулюють спірні правовідносини та містяться у Законі України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, та Цивільному кодексі України.

Згідно з ч. 1 ст.141 цього Кодексу судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При поданні заяви до суду позивач сплачено судовий збір у розмірі 1 909,90 грн (а.с.10), а також доплачено на виконання ухвали суду - 168, 00 грн., а всього 2 077, 90 грн. що підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 264, 265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

позов представника Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» - Станько Юрія Петровича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію за період з 01 листопада 2016 року по 31 березня 2019 року у розмірі 13 977 (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім) гривень 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» судовий збір в сумі 2077 (дві тисячі сімдесят сім) гривень 90 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» (місце знаходження - місто Львів, вулиця Симона Петлюри, будинок № 4А, код ЄДРПОУ 20784943);

відповідач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_4 );

відповідач ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_4 ).

Судове рішення складено 14 квітня 2021 року.

Суддя: І.С. Мруць