Постанова № 9625738, 10.03.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року <Текст >Справа № 2а-538/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.В.,

за участю:

представника позивача Баранової Т.А. (довіреність від 10.09.2009 № 3638/10);

відповідача не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Вільнянськ Запорізької області.

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області (далі - Вільнянська МДПІ Запорізької області, позивач) звернулась до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 955,11грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на закони України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон №2181-ІІІ) та «Про державну податкову службу в Україні», від 04.12.1990 № 509-XII (далі Закон №509-XII) і зазначає, що відповідач має податкову заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 955,11 грн.

Відповідач проти позову заперечує із підстав, викладених у надісланому на адресу суду запереченнях. Вказує, що позивач не повідомив її про розмір щомісячної ставки єдиного податку, вважає дій податкового органу неправомірними та зверталася зі скаргою до прокурора м. Вільнянська Запорізької області. Крім того пояснює, що є матірю-одиначкою і не має коштів на сплату єдиного податку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі із підстав, викладених у позовній заяві та просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.02.2010 № 10023805 та витяг з реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції від 25.02.2010. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області 25.03.2009, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію № 380658.

Відповідач з 01.04.2009 перебуває на спрощеній системі оподаткування зі сплатою щомісячної ставки у розмірі 200,00грн., про що свідчить видане свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.04.2009 № 896106.

Заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач до податкового органу до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу) не надавав.

Згідно із даних облікової картки станом на 29.12.2009 відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 955,11грн., яка виникла внаслідок несплати встановленої ставки єдиного податку у розмірі 200,00грн. за період з березня по серпень 2009 року.

У звязку із несплатою існуючої заборгованості відповідачу нарахована пеня у розмірі 5,11 грн.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості, позивачем прийняті податкові вимоги: перша від 27.04.2009 № 1/127, друга від 17.08.2009 № 2/253. Перша податкова вимога відповідачу вручена не була та повернулася на адресу відповідача із відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання», про що позивачем складений акт від 14.07.2009 № 24-058/129 про розміщення податкової вимоги на дошці оголошень Вільнянської МДПІ Запорізької області. Друга податкова вимога отримана особисто відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.08.2009 № 722359.

Оскільки відповідачем існуюча заборгованість погашена не була, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII (далі Закон №509-XII), податкові органи, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 (далі Указ №727/98), передбачено право субєктів малого підприємництва-фізичних осіб, самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку, шляхом подачі письмової заяви до органу державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, користуючись наданим йому Указом № 727/98 правом обрання способу оподаткування шляхом сплати єдиного податку, 31.03.2009 надав до Вільнянської МДПІ Запорізької області заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з квітня 2009 року.

Згідно із ст. 4 Указу № 727/98 відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Відповідна заява про відмову від спрощеної системи оподаткування відповідачем до податкового органу не подавалась.

У відповідності до приписів чинного законодавства, платники податку, які в установленому порядку перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобовязані сплачувати в установлений Указом №727/98 термін єдиний податок за ставками, визначеними місцевою радою.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач, в порушення приписів ст. 4 Указу №727/98 має заборгованість зі сплати єдиного податку, яка на час розгляду справи у суді є не сплаченою.

Твердження відповідача щодо його необізнаності обовязку сплачувати єдиний податок у розмірі 200,00грн. є необґрунтованим, оскільки у свідоцтві про право сплати єдиного податку вказаний розмір щомісячної ставки єдиного податку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, яким регулюється порядок погашення податкових зобовязань, визначається механізм нарахування і сплати пені та штрафних санкцій є Закон №2181-ІІІ.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону №2181-ІІІ, є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 5.1. ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем податкове зобовязання з єдиного податку у добровільному порядку не сплачено.

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Як свідчать матеріали справи, податкові вимоги відповідачем не оскаржувались, а отже є узгодженними.

Згідно із приписами пп. 16.1.2 та пп. 16.4.1 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ нарахування пені при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами починається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Таким чином, позивач правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України нарахував відповідачу пеню у розмірі 5,11грн.

Згідно п.5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. При цьому, пеня нарахована на суму податкового зобов'язання та не сплачена у встановлений строк, згідно із п. 1.3 ст. 1 цього Закону, вважається податковим боргом.

Як вбачається із приписів п. 1.7 ст. 1 Закону №2181-ІІІ, активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п. п. 3.1.1 ст. 3 Закону №2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Ураховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Вільнянської МДПІ Запорізької області такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 955,11 грн. (девятсот пятдесят пять грн. 11 коп.) на користь місцевого бюджету Вільнянського району Запорізької області (р/р 34213379700080, код одержувача 34677061, ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код бюджетної класифікації 16050201). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 24.03.2010

Суддя О.С.Янюк