Рішення № 96257299, 13.04.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2351/21

Провадження №2/442/723/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Крамара О.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом АТ КМ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

25.03.2021 позивач, в особі представника ОСОБА_2 , звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором б/н від 22.06.2016 у розмірі 181694,74 грн. та судові витрати в розмірі 2725,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 22.06.2016 АТ КБ «Приватбанк» відповідно до заяви відповідача відкрив йому кредитний рахунок із встановленням кредитного ліміту у розмірі, 150000,00 грн. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. Невиконання відповідачем належним чином своїх зобов`язань, призвело до утворення заборгованості, в сумі 181694,74 грн., а саме заборгованість за тілом кредиту - 146447,05 грн та заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі - 35247,69 грн.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.03.2021 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 13.04.2021, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дана ухвала надсилалась сторонам по справі.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

13.04.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, а розгляд справи проводити за участю сторін.

Відповідно до ч.6 ст.252 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З матеріалів справи не вбачається наявність підстав для розгляду справи за участю сторін, а тому клопотання представника відповідача не підлягає до задоволення, справу належить розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

22.06.2017 відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. У даній заяві зазначено прізвище, ім`я та по-батькові відповідача, його дата народження, РНОКПП, паспортні дані, адреса проживання та номери телефонів.

Крім цього, перед підписом відповідача в анкеті-заяві зазначено: "Я згідний з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, складають між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомлений з договором про надання банківських послуг до його укладення з його умовами. Копію договору про надання банківських послуг згідний отримати методом роздруківки з офіційного сайту http://privatbank.com.ua і Правила надання банківських послуг, зобов`язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку www.privatbank.com.ua."

При цьому, Анкета-заява, копія якої додана позивачем до позовної заяви, не містить посилань на розмір кредиту, умови користування кредитом та його погашення, порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом, порядок нарахування та сплати штрафу і пені за невиконання умов договору.

Позивач надав суду копії Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку, які не підписані відповідачем.

До позовної заяви долучено довідку про видачу відповідачу кредитних карток, відповідно до якої відповідачу було видано дві кредитні картки, 05.01.2018 та 14.06.2019.

Відповідно до розрахунку заборгованості, який проведений позивачем, за договором від 22.06.2017 №б/н станом на 04.03.2021 заборгованість відповідача складає 181694,74 грн., з яких: 146447,05 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 35247,69 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на відповідача: кредитний ліміт неодноразово змінювався.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами спору виникли кредитні правовідносини, що врегульовані ЦК України.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що підписана відповідачем анкета-заява та використання останнім кредитного ліміту, що стверджується випискою по картковому рахунку та довідки про зміну кредитного ліміту та видану відповідачу кредитну картку, є належними і допустимими доказами на підтвердження наявності між сторонами укладеного кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем.

Разом з тим, що стосується стягнення з відповідача заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, суд вважає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила, а також Тарифи були надані для ознайомлення відповідачу з якими він погодився підписуючи Анкету-заяву. Тому суд приходить до висновку, що ці документи не можна вважати такими, що є невід`ємною частиною кредитного договору та містять його умови.

Крім того, інформація, що знаходиться на сайті позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися позивачем, тобто позивач міг додати до позовної заяви саме ті редакції документів, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені за несвоєчасне погашення кредиту, суд не може встановити факти виникнення між сторонами правовідносин, які виникли у зв`язку з укладенням кредитного договору.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви у тексті якої немає жодної умови про надання кредиту та умов користування кредитом.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду та з позицією Верховного Суду у справі №703/3063/18 (постанова від 27.03.2020).

Враховуючи те, що відповідач скористався встановленим банком кредитним лімітом, що підтверджується наявною в нього сумою заборгованості за тілом кредиту в розмірі 146447,05 грн., а також те, що Анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг не містить та будь-якої інформації щодо кредитування, зокрема, розміру % за користування кредитними коштами, крім особистих даних та підпису відповідача; у матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують згоду відповідача на такі умови кредитування, тому позов слід задоволити частково та стягнути з відповідача суму боргу в розмірі заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на загальну суму 146447,05 грн. Відтак на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме 1464.47 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,81,264,280-281 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 146447,05 гривень заборгованості за кредитним договором та 1464 грн. 47 коп. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2021року

Суддя Крамар О.В.