Ухвала суду № 96256807, 14.04.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/1796/21

№ 1-кп/183/993/21

14 квітня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Олійника А.В., секретаря судового засідання Нейматової Я.О.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020040000000714 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Армавір Республіка Вірменія, громадянина Вірменії, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, який проживає в Республіці Вірменія,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Чадир-Лунга Республіки Молдова, громадянина Молдови, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця сел. Таромське Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Суми, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого опікуном, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

за участю прокурора - Кривцуна С.О.,

захисників - Бондаренка Є.Є., Ішханян А.Р.,

Опари С.В., Гулакова А.І.,

представника потерпілого - Кіріченко В.М.,

перекладачів - Капітули Л.В., Заднєвулиці О.В.,

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 23 березня 2021 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040000000714 за обвинуваченням ОСОБА_7 - громадянин Вірменії, ОСОБА_6 - громадянином Молдови, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.

Обвинуваченні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебувають під вартою, а на обвинуваченого ОСОБА_4 покладені певні обов`язки у зв`язку із внесенням застави.

Прокурор Кривцун С.О. вважає за необхідне призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки підстав для повернення обвинувального акту немає.

Захисник Бондаренко Є.Є. вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору, який такий, що не відповідає вимогам КПК України, про що подав відповідне клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку та клопотання свого захисника.

Захисник Ішханян А.Р. вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору, який такий, що не відповідає вимогам КПК України, про що подав відповідне клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку та клопотання свого захисника.

Захисник Гулаков А.І. вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору, який такий, що не відповідає вимогам КПК України, про що подав відповідне клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку та клопотання свого захисника.

Захисник Опара С.В. підтримав думку та клопотання захисників Бондаренка Є.Є., Ішханяна А.Р., Гулакова А.І., вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Представник потерпілого АТ «КредіАгріколь Банк» - надав заяву про розгляд провадження без їх участі.

Дослідивши обвинувальний акт, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку про повернення обвинувального акту прокурору в зв`язку з невідповідністю його вимогам КПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення - повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кодексу.

Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому і таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд приймає у тому випадку, якщо без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.

Частиною 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

До загальних засад кримінального провадження, згідно ст. 7 КПК України віднесено законність, якою встановлюється обов`язок слідчого, прокурора та суду неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК України, інших актів законодавства.

Той факт, що повернення обвинувального акту має здійснюватися не лише в разі невідповідності його вимогам ст. 291 КПК України, а й в інших випадках, передбачених КПК України, підтверджується і висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України № 5-111кс15 від 25.06.2015 р.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Так в обвинувальному акті відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зазначено, що кримінальним порушенням завдана шкода ТОВ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», в той же час, в тексті цього ж обвинувального акту зазначено, що обвинувачені спричинили шкоду ПАТ «КредіАгріколь Банк», та, разом з тим, до суду надійшли клопотання від представника потерпілого, в яких потерпілим зазначений АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Вказані абревіатури мають різні значення форм суб`єктів господарювання.

Оскільки в обвинувальному акті зазначені відомості про представника потерпілого, та не зазначено жодної ідентифікуючої інформації с приводу потерпілого - юридичної особи, таких як: код ЄДРПО, повна назва юридичної особи, її юридична адреса, та код реєстрації в Національному Банку України - МФО, які можливо ідентифікувати із загальних джерел - Єдиного Державного Реєстру фізичних та юридичних осіб.

Суд приходить до висновку, що органами досудового розслідування не визначено однозначно потерпілого по даному кримінальному провадженню, що є порушенням вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В своїй постанові Верховний Суд України від 24.11.2016 справа № 5-328кс16, висловив правову позицію щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, так, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Що стосується обвинувального акта відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , то наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності не дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, не дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Об`єктивна сторона складу злочину - це зовнішній прояв злочинного посягання, що включає суспільно небезпечне і протиправне діяння, вчинене у певний час, визначеним способом, із застосуванням конкретних засобів, з настанням суспільно небезпечних наслідків. Особливе значення об`єктивної сторони складу злочину в теорії та судовій практиці обумовлене тим, що вона структурно входить в основу кримінальної відповідальності, визначає її межі, є умовою правильної кваліфікації та розмежування суміжних складів злочинів, а також елементи об`єктивної сторони складу злочину конструюють диспозицію кримінально-правової норми.

Так, в тексті обвинувального акту зазначено, що «… ОСОБА_3 , спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, таємно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, відповідно до раніше розподілених ролей …».

В той же час обвинувальний акт не містить опису ролей, які визначили для себе обвинувачені, так само як і правова кваліфікація дій останніх не містить посилань на статтю 27 КК України.

Крім того, в тексті обвинувального акту зазначено, що «… ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, діючи умисно, не маючи передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбав пістолет…».

Тобто, фактичні обставини кримінального правопорушення органами досудового розслідування не те, що не конкретизовані, вони навіть не встановлені.

Необхідно також зазначити, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, в обвинувальному акті відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по кожному обвинуваченому є ідентичними.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34).

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання, у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Таким чином суд, не оцінюючи доведеність обвинувачення, а лише перевіряючи його з приводу виконання вимог ст. 291 КПК України, вважає, що обвинувальний акт не містить повного викладу фактичних обставин справи щодо події злочину, які прокурор вважає встановленими, а саме форми вини, мотиву та способу вчинення злочину, тобто не містить конкретного формулювання обвинувачення, від якого мають захищатись обвинуваченні.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України складений 22 березня 2021 року слідчим слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Коваліхіним Євгеном Юрійовичем та затверджений 22 березня 2021 року прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Кривцуном Сергієм Олександровичем.

Згідно з пунктом 8 розділом II Реєстру матеріалів досудового розслідування, який є невід`ємною частиною обвинувального акту, постанова про визначення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні була складена 25.09.2020 року, посилань на визначення іншого складу групи прокурорів, чи зміну вже створеної групи прокурорів ані обвинувальний акт, ані реєстр матеріалів досудового розслідування не містить.

Так, відповідно до наказу Генерального прокурора № 39 від 17.02.2021 року затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур та відповідно до якого, крім інших було створено Правобережну окружну прокуратуру міста Дніпра, яка розпочала свою роботу 15.03.2021 року.

Тобто, можливо дійти висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 затверджений прокурором, який не мав відповідних на те повноважень, оскільки повноваження прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_9 не підтвердженні відповідною постановою керівника прокуратури.

Оскільки діючим кримінальним процесуальним законодавством не передбачено повернення обвинувального акту прокурору з причин невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування (далі - Реєстр) вимогам КПК України, суд вважає за необхідне також зазначити, що реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом, тобто є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

В розділі III Реєстру «Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані в ході досудового розслідування» зазначені, в тому числі, заходи забезпечення кримінального провадження у виді запобіжних заходів, обраних обвинуваченим.

Строк застосування останнього, зазначеного у Реєстрі, заходу забезпечення кримінального провадження вказаний 23.11.2020 року, інформації про інші заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті після 23.11.2020 року Реєстр не містить, що вказує на неповному Реєстру та суперечливість відомостей, зазначених у розділі II та III цього ж Реєстру.

Також пункт 36, 37 розділу II Реєстру містить посилання на виділення та об`єднання матеріалів досудового розслідування, однак не містить жодної інформації з приводу того, які саме матеріали були виділені, а які об`єднані, в рамках якого кримінального провадження та відносно кого виділялися матеріали.

З огляду на зазначене, суд переконаний в необхідності повернення обвинувального акту прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, в зв`язку з невідповідністю його вимогам КПК України.

До таких висновків суд прийшов не вдаючись до оцінки доказів, а лише посилаючись на ті, обставини, які зазначені в обвинувальному акті, які в свою чергу є суперечними між собою, та на підставі яких, у разі призначення обвинувального акту до розгляду, суд позбавлений можливості виконати свій обов`язок, передбачений ст. 348 КПК України - роз`яснити суть обвинувачення, оскільки вона є не зрозумілою, неоднозначною і сумнівною, що призводить до можливості різного трактування та розуміння сутті обвинувачення.

Суд вважає також неприпустимим покладатись на ймовірне використання прокурором свого права зміни обвинувачення, оскільки це є безпосереднім волевиявленням сторони обвинувачення, вплив на яке може вказувати на упередженість суду.

Представником потерпілого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» подано до суду клопотання, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в порядку ст. 336 КПК України.

Також, останнє клопотання з яким звернувся представник потерпілого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до суду було про проведення розгляду справи за відсутності представника потерпілого, тому суд не вирішував клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Крім того, у зв`язку з тим, що суд прийшов до висновку про повернення обвинувального акту прокурору, суд також не вирішував клопотання представника потерпілого про скасування арешту та повернення майна в порядку ст. 174 КПК України, тому вважає за необхідне повернути зазначене клопотання представнику потерпілого.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про повернення обвинувального акту прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд не може перейти до наступної стадії розгляду та вирішити, в тому числі, питання запобіжних заходів.

Необхідно зазначити, що незважаючи на те, що судом в попередніх ухвалах від 25.03.2021 року зверталася увага керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на неналежне виконання своїх посадових обов`язків процесуальним керівником по даному кримінальному провадженню при зверненні до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу, прокурор знову звернувся до суду з клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів обвинуваченим, при цьому, в порушення ч. 2 ст. 184 КПК України, взагалі не вручив їх обвинуваченим.

Крім того, клопотання про продовження строків дії запобіжних заходів обвинуваченим були подані прокурором до суду лише 13.04.2021 року о 13:02 годині, 13:03 годині, 13:04 годині та 13:06 годині, хоча про те, що судовий розгляд по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України відбудеться 13.04.2021 року о 13.05 годині прокурору було відомо ще 25.03.2021 року.

Між іншим, прокурором до своїх клопотань були долучені копії матеріалів, якими він обґрунтовує свої клопотання, які не засвідчені належним чином.

У зв`язку із зазначеними обставинами та великою кількістю недоліків, допущених прокурором при зверненні до суду з клопотаннями про продовження строку запобіжних заходів, суд позбавлений об`єктивної можливості розглянути зазначені клопотання та прийняти по ним відповідні рішення, а тому вважає за необхідне повернути клопотання прокурору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 291, 314 КПК України, суддя,

п о с т а н о в и в :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040000000714 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України – повернути керівнику Дніпропетровської обласної прокуратури, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Клопотання представника потерпілого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про скасування арешту та повернення майна в порядку ст. 174 КПК України – повернути представнику АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 , клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 – повернути прокурору.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя А.В. Олійник