Ухвала суду № 96256653, 14.04.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2667/21

Провадження № 2/204/1303/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 квітня 2021 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 46» Дніпровської міської ради в особі директора Міроненко Олени Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» в особах директора Авілко Ганни Олексіївни та заступника директора ОСОБА_2 про порушення прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2021 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 46» Дніпровської міської ради в особі директора Міроненко Олени Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» в особах директора Авілко Ганни Олексіївни та заступника директора ОСОБА_2 про порушення прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів. Вказана позовна заява була передана судді канцелярією суду 13 квітня 2021 року.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Так, зазначену позовну заяву про порушення прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів було направлено в електронному вигляді.

Пунктом 15.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Відповідно до п.15.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У номері «Голос України» (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Станом на квітень 2021 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у повноцінному режимі не функціонує, а тому відсутня можливість зареєструвати офіційні електронні адреси в цій системі та подати процесуальні документи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», що передбачено ч. 8 ст. 14 ЦПК України.

Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.

З огляду на викладене вважаю, що позовна заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі позовної заяви, оскільки не підписана позивачем або його представником.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

За таких обставин, позивач має надати до суду копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.

Також, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач до позовної заяви не додала документи, що підтверджують сплату судового збору, та у доданому до позовної заяви клопотанні про звільнення від сплати судового збору просила звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на статтю 22 Закону України «Про захист прав споживачів», на те, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір (навіть частково), вона не працевлаштована, а також має дитину з інвалідністю.

Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майнове положення сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У частині 3 статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У частині 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, позивачем перед судом не доведено та належним чином не обґрунтовано наявності обставин, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», для звільнення позивача від сплати судового збору.

З наданого позивачем Корінця медичного висновку № 10 на дитину (підлітка) – інваліда з дитинства в віці до 18 років від 14 квітня 2015 року, виданого на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що він дійсний до 14 квітня 2020 року, а тому судом до уваги не береться.

Достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що позивач знаходиться в скрутному матеріальному становищі матеріали справи не містять, як не доведено і того, що позивач інших доходів, крім соціальної допомоги на дитину інваліда, не має.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про судовий збір», який є визначальним при вирішенні питання щодо сплати та звільнення від сплати судового збору, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, з 01 вересня 2015 року виключено положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

За змістом Закону України «Про судовий збір» зі змінами, які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», вбачається, що з 01 вересня 2015 року споживачі за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання позивача на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги.

Таким чином, за першим (часовим) критерієм перевагу в застосуванні має стаття 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки її остання редакція ухвалена пізніше останньої редакції статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». У зв`язку з викладеним позивач має сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Отже, ознайомившись з вищезазначеним клопотанням позивача про звільнення від сплати судового збору та враховуючи, що позивачем необґрунтовано та не доведено підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить – 2 270,00 грн.

У позовній заяві позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру та дві позовні вимоги немайнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за кожну позовну вимогу немайнового характеру (заявлено три позовні вимоги немайнового характеру) позивач має сплатити судовий збір у розмірі по 908,00 грн. за кожну вимогу, а за позовними вимогами майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням ціни позову за цими позовними вимогами, також становить 908,00 грн.

Отже, загальний розмір судового збору, який має сплатити позивач за звернення до суду з даним позовом, становить 3 632,00 грн. (908,00 грн. + 908,00 грн. + 908,00 грн. = 2 724,00 грн.).

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів – ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37988155, Банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) – 899998, Рахунок отримувача – UA658999980313141206000004632, Код класифікації доходів бюджету – 22030101, Призначення платежу: *;101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)».

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про захист справ споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

З пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюютьсяЗаконом України «Про захист прав споживачів». Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів». Проте, в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Однак, позивач у своїй позовні заяві взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, вважаю за необхідне надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, з метою приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: надати до суду копії позовної заяви підписаної позивачем або його представником та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи; надати суду оригінали відповідних документів, що підтверджують сплату позивачем судового збору на розрахунковий рахунок суду у встановленому законом розмірі; зазначити відомості: про те, яке право споживача порушено, коли і в чому це виявилося, про способи захисту, які належить вжити суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», –

У х в а л и В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 46» Дніпровської міської ради в особі директора Міроненко Олени Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» в особах директора Авілко Ганни Олексіївни та заступника директора ОСОБА_2 про порушення прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків – п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.

У випадку не усунення недоліків у встановлений строк заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Л. Черкез