Рішення № 96255824, 13.04.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/65/21

Провадження № 2/323/258/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2021 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді Гуцал О.П.,при секретаріЧубир Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт Фінанс», третя особа - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт Фінанс», в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 17.11.2020 року та зареєстрований в реєстрі за № 92764 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, яким запропоновано стягнути заборгованість з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт Фінанс» у розмірі 13923,75 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в грудні 2020 року позивачу стало відомо про існування відкритого виконавчого провадження про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Лайт Фінанс» заборгованості за кредитним договором. Підставою для відкриття виконавчого провадження був виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. від 17.11.2020 року. Позивач вказує, що він не укладав жодних кредитних договорів із відповідачем. Крім цього позивач зазначає, що приватний нотаріус взагалі не мав права вчиняти вказаний виконавчий напис по стягненню заборгованості за споживчим кредитом, оскільки це заборонено законодавством. Також позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 15.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в сьогоднішнє судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надано.

Третя особа в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до вимог ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач не повідомив про причини своєї неявки, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, у суду наявні відомості про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце цього засідання, то причини для відкладення розгляду справи, які зазначені в ч.2 ст.223 ЦПК України, відсутні.

Тому суд вважає, що справу можливо розглянути в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинений виконавчий напис №92764 від 17.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт Фінанс» заборгованості за кредитним договором №24119 від 24.09.2019 року за період з 14.10.2019 року по 10.11.2020 року в розмірі 13923,75 грн., з них: заборгованість за сумою кредиту в розмірі 1500,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 10473,75 грн., пені в розмірі 750,00 грн. та витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису в розмірі 1200,00 грн.

На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. відкрито виконавче провадження № 63984911 щодо стягнення з позивача вищезазначеної суми.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, залишено без змін, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема:

«п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язати Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили».

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №158/2157/17.

Згідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскаржений виконавчий напис, вчинений нотаріусом 17.11.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Лайт Фінанс» та позивачем кредитний договір №24119 від 24.09.2019 року, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно до вимог ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 137 ЦПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено адвокату Лобаченку О.В. вартість наданої правової допомоги в розмірі 7500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат представником позивача було надано договір про надання правової допомоги від 11.01.2021 року, укладений з адвокатом Лобаченком О.В., ордер, виданий адвокатом Лобаченком О.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 11.01.2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордера від 12.01.2021 року про сплату позивачем послуг адвоката в розмірі 7500,00 грн., та розрахунок суми гонорару.

Заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн. на думку суду становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу, а тому саме таку суму суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

Крім цього, понесені позивачем судові витрати в розмірі 908,00 грн. на сплату судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, згідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

ПозовОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт Фінанс», третя особа - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Виконавчий напис, вчинений 17.11.2020 року та зареєстрований в реєстрі за № 92764 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, яким запропоновано стягнути заборгованість з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт Фінанс» у розмірі 13923,75 грн. - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 908,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.П. Гуцал