Ухвала суду № 96254873, 13.04.2021, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 419/1612/20

Провадження № 2-о/433/91/21

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

"13" квітня 2021 р.

Суддя Троїцького районного суду Луганської області Певна О.С., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , яку представляє ОСОБА_2 , заінтересована особа: Кам`янобрідська районна у м. Луганська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

До Троїцького районного суду Луганської області надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , яку представляє ОСОБА_2 , заінтересована особа: Кам`янобрідська районна у м. Луганська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, крім іншого, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження.

Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом частин першої-другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц).

Як убачається зі змісту заяви, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявника ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина. На час смерті ОСОБА_3 з ним мешкала, але не була зареєстрована його дружина - заявник. Інших спадкоємців немає. З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.03.2020, виданою приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , з підстави того, що ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

З поданої заяви слідує, що встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту постійного сумісного проживання ОСОБА_1 разом з її чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_3 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідне заявнику для оформлення документів про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, з огляду на підставу відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд пропонував звернути увагу заявника на спосіб захисту його прав, яким в цьому випадку є звернення до суду з вимогою про поновлення пропущеного строку прийняття спадщини (за наявності поважних причин). Більш того, без поновлення вказаного строку, пред`явлені вимоги про встановлення факту, можуть бути недоцільними.

Заявник ОСОБА_1 дії нотаріуса щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка не оскаржувала, із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не зверталась.

Проте, положеннями ст. 1217, 1218 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Положеннями ч. 1 ст. 1270, ст. 1272 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_3 на момент смерті проживав в Кам`янобрідському районі м. Луганська. На час смерті ОСОБА_3 з ним мешкала, однак не була зареєстрована його жінка - заявник ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні. Таким чином, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право (Постанова Верховного Суду № 61-18462ск18 від 15.11.2018 року, Постанова Верховного Суду № 61-34884св18 від 14.11.2018 року).

Перевіривши матеріали заяви, суд уважає, що з даної заяви вбачається спір про право, оскільки встановлення факту постійного сумісного проживання ОСОБА_1 разом з її чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_3 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідне заявнику для підтвердження факту прийняття спадщини, як такої, що проживала з ним на момент смерті, що давало б підставу для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Підставою даної заяви є намагання у судовому порядку підтвердити факт прийняття спадщини не у визначеному законом порядку, а тому належним способом захисту є подання позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд зазначає, що вимога даної заяви є для тих, хто не має прямого права на спадкування (як правило четверта черга), а спадкодавець із заявником є чоловіком та дружиною і спадкують один за одним у першу чергу.

Тобто, ОСОБА_1 фактично просить суд вирішити спір про право на спадщину, який повинен розглядатися в порядку позовного, а не окремого провадження.

Крім того, заявником не оскаржено правомірність дій приватного нотаріуса щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 у судовому порядку.

Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

За таких обставин, приходжу до висновку про те, що існує спір про право, дана справа не може бути розглянута в порядку окремого провадження, тому у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись 258, 260-261, 293, 315 ЦПК України

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , яку представляє ОСОБА_2 , заінтересована особа: Кам`янобрідська районна у м. Луганська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.С.Певна