Рішення № 96254324, 12.04.2021, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/649/21

381/510/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Томашівської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області про визнання права власності на спадщину,-

ВСТАНОВИВ:

16.02.2021 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Томашівської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області про визнання права власності на спадщину. Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , заповіту після своєї смерті не залишила. На момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала у будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Позивач проживала за іншою адресою та із заявою про прийняття спадщини не зверталася, тому спадщину прийняли тільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 і на момент його смерті у вищевказаному будинку проживав та був зареєстрований ОСОБА_4 , позивач проживала за іншою адресою, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась. ОСОБА_5 одружений не був та дітей в нього не було, заповіту після себе не залишив, спадкоємцем після його смерті був ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, на момент смерті був зареєстрований та проживав у вказаному будинку. За життя заповіту на залишив. Позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4 , проте у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

На підставі зазначеного, представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 .

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В підготовче судове засідання позивач та її представник не з`явилися, через канцелярію суду представник позивача подав клопотання, в якому позовні вимоги позивача підтримав та просив їх задовольнити, просив справу розглянути в їх відсутність, проти винесення рішення в підготовчому судовому засіданні не заперечував.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про слухання справи у її відсутність, проти позову не заперечує.

Відповідно дост. 200 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем, суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.10.2002 року виданим Виконкомом Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №20.

Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

У відповідності до ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Статтею 549 Цивільного кодексу Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Спадкодавець заповіту не залишила, спадщину фактично прийняли її сини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки проживали та були зареєстровані в житловому будинку з спадкодавцем на день її смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 . Заповіту за життя ОСОБА_5 не залишив. Спадкоємців які б належали до першої черги не було. ОСОБА_4 на момент його смерті був зареєстрований та проживав разом з спадкодавцем.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим Виконавчим комітетом Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №4.

Спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ст.1258 ЦК України).

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України).

Позивач є сестрою спадкодавця, що підтверджується наданими письмовими доказами, зокрема, свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , відповідно до якого ОСОБА_6 було присвоєне прізвище « ОСОБА_7 », наданою Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) інформацією, згідно якої батьками ОСОБА_4 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Позивач, реалізуючи своє право на спадщину, звернулася з заявою до державного нотаріуса Фастівської районної державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_4 , однак отримала постанову від 02.12.2020 року про відмову у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом на житловий будинок, що розташований на території АДРЕСА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Виходячи з умов Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст. 49 Закону України «Про нотаріат» відмова нотаріуса є обґрунтованою.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду, що було зроблено позивачем.

Перевіряючи доводи позивача судом встановлено, що до складу спадкового майна увійшов житловий будинок АДРЕСА_2 , який, як зазначає представник позивача, належав матері позивача та спадкодавця - ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Фастівське бюро технічної інвентаризації» житловий будинок АДРЕСА_2 станом на 01.01.2013 року по праву приватної власності не зареєстрований. Первинна інвентаризація домоволодіння була проведена на ім`я ОСОБА_3 станом на 21.07.1993 року.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно - правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.

Право власності на збудоване до набрання чинності вказаним Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення`було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва (втратила чинність), якою не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 5 серпня 1992 року.

У листі Державної архітектурно-будівельної інспекція України від 30 липня 2012, № 40-19-5376 «Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів» визначено, що документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних жилих будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Враховуючи те, що в технічному паспорті на спірний будинок «Характеристика будинку, господарських будівель та споруд» у графі «рік побудови» зазначено «1965», тобто, спірний будинок з господарськими будівлями та спорудами побудовано до 05 серпня 1992 року, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 набула за життя право власності, яке переходить у порядку спадкування, відповідно до вимог ст. 6, 524-525, 549 ЦК УРСР.

Крім того, згідно довідки Дідівщинського старостинського округу Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області від 07.12.2020 року № 12-06/105 ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала в житловому будинку АДРЕСА_2 . На момент її смерті в будинку був зареєстрований її син ОСОБА_5 та син ОСОБА_4 . Відповідно до запису погосподарської книги № 4 на 2001-2005 роки - форма № 1 сільрадівського обліку, затвердженого наказом Держкомстату України 17.07.200 № 234 ОСОБА_3 записана головою домоволодіння за вищевказаною адресою. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав в спадковому будинку до дня своєї смерті до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідності до законодавства, яке діяло на момент закінчення будівництва житлового будинку та регулювало відносини пов`язані із виникненням права власності на споруджений житловий будинок - право власності на спадковий будинок виникло у ОСОБА_3 .

Суд вважає доведеним, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 був її син ОСОБА_5 , а після смерті ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , так як вони фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, як передбачає законодавство.

В свою чергу позивач є спадкоємцем за законом після смерті брата ОСОБА_4 та має право на спадкування житлового будинку, тому у суду є всі підстави для визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом, оскільки іншого порядку визнання права власності в порядку спадкування при підтвердження факту прийняття спадщини не існує.

За нормами ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зважаючи на викладене та враховуючи з`ясовані обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були надані сторонами та досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.4,12,13,76-82,133,141,258,259,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст.220-1222, 1258, 1261,1262, 1268-1270,1272 ЦК України, ст.548, 549 ЦК України (в ред.1963 року),суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідент.номер - НОМЕР_4 , прож.: АДРЕСА_4 , до Томашівської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04359991, місцезнах.: Київська область, Фастівський район, с. Томашівка, вул. 30-річчя Перемоги, 9, про визнання права власності на спадщину задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей