Рішення № 96253090, 13.04.2021, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/42/21

Провадження № 2/288/104/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_10,

представника Попільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - Горбатюк К.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Попільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально -Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання батьківства та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа: Попільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально -Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання батьківства та стягнення аліментів, в якому вказує, що з жовтня 2010 року вона почала проживати разом однією сім`єю, як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, та вести спільне господарство із ОСОБА_2 . Спочатку вони проживали в місті Києві, а потім переїхали в будинок до матері позивача в АДРЕСА_1 , де продовжували проживати однією сім`єю та перебували у фактичних шлюбних відносинах. Вони вели спільне господарство, мали єдиний бюджет і взаємні права та обов`язки.

Реєструвати шлюб сторони не поспішали, оскільки у цьому не було потреби. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Оскільки позивач не перебувала у шлюбі з відповідачем при народженні дитини і тому запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводився в порядку, передбаченому ст. 135 СК України, тобто за прізвищем та громадянством позивача, а ім`я та по батькові батька дитини записано за вказівкою позивача на біологічного батька дитини. У свідоцтві про народження дитини батьком було записано ОСОБА_4 . Відповідача це влаштовувало, він визнавав сина ОСОБА_3 , як свою дитину, піклувався про нього та всім розповідав що це його дитина. Спочатку відповідач надавав допомогу на утримання сина та займався його вихованням. На хрестини сина відповідач запросив своїх родичів, які проживають у селі Гончарівка, Золочівського району, Львівської області. До них в гості приїжджала мати та сестра відповідача.

Дитина схожа на відповідача зовнішнім виглядом та характером.

На даний час відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, з ними не проживає та рідко спілкується, позивач не має змоги утримувати дитину. Відповідач допомагає дуже рідко, і то потрібно його попросити. Утримання дітей та надання їм матеріальної допомоги є природним обов`язком обох батьків.

Відповідач працездатна особа, на утриманні інших дітей не має, крім їх спільного сина, офіційно не працевлаштований.

Позивач просить визнати відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження дитини № 12 від 06 квітня 2012 року, складений Корнинською селищною радою, Попільнянського району, Житомирської області. Внести зміни до актового запису про народження дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини вказати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття починаючи з дня пред`явлення позову. Стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач та її представник в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій вказує, що позовні вимоги в частині визнання батьківства він визнає та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 він визнає як свого сина, але аліменти сплачувати він не має можливості. Справу просить розглядати без його участі.

Представник Попільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Горбатюк К.О. в підготовчому судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вислухавши позивача та її представника, представника Попільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Горбатюк К.О., дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 06 квітня 2012 року Корнинською селищною радою Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , про що складено відповідний актовий запис № 12 /а.с. 6/.

Відповідно до актового запису про народження № 12 від 06 квітня 2012 року відомості про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані на підставі заяви матері дитини від 06.04.2012 року № 2. Батьком записаний ОСОБА_4 /а.с. 27/.

Довідкою № 32 від 11 січня 2021 року Виконавчого комітету Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області визначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , її діти: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дійсно проживають разом з нею і знаходяться на її утриманні /а.с. 32/.

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 33 від 11 січня 2021 року Виконавчого комітету Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 , до складу сім`ї зареєстрованих входять: дочки: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , брати: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 /а.с. 8/.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Як вбачається з частини 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до положень статті 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 1 ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Як вбачається з свідоцтва про народження дитини, його батьком зазначено за вказівкою матері, відповідно до вимог ст. 135 СК України.

Згідно частини 4 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 року № 3, справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо: - дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК України).

Частина 5 вказаної постанови визначає, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Як вбачається з пункту 9 даної постанови питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

За положеннями статті 134 Сімейного Кодексу України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п. 20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно частин 8, 9 статті 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Пунктами 15, 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 передбачено, що відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно статті 180, частини першої статті 183 СК України, батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

У відповідності до статті 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно статті 183 Сімейного Кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до статті 191 Сімейного Кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно положень статей 141, 180-182 Сімейного Кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Зазначені обставини у їх системному зв`язку свідчать, що є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3; Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована поставною Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року); ст. ст. 125, 128, 134, 135, 180, 182, 183, 191, СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 200, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Попільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально -Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання батьківства та стягнення аліментів - задовольнити.

Визнати батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Внести зміни до актового запису про народження № 12 від 06 квітня 2012 року складеного виконавчим комітетом Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, зазначивши батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає в АДРЕСА_1 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 12 січня 2021 року.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає в АДРЕСА_1 , 908 гривень 00 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , 908 гривень 00 копійок судового збору, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник