
239/575/17
2/239/10/2021
РІШЕННЯ
Іменем України
08 квітня 2021 року Новогродівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Пригоди О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Новогродівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Спутник» м. Новогродівка, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати відповідач таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_2 , в якій, окрім інших осіб, зареєстрований її колишній зять ОСОБА_2 . Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 21.04.2017 розірвано шлюб між дочкою позивача та ОСОБА_2 . Зазначає, що відповідач у вказаній квартирі не проживає, не несе витрат по утриманню спірної квартири, не сплачує комунальні послуги. Реєстрація відповідача у зазначеній квартирі перешкоджає позивачу розпоряджатись квартирою.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позовних вимог. Зазначає, що з літа 2016 року позивач чинить йому перешкоди у користуванні квартирою, не впускає до квартири. Посилаючись на ч. 4 ст. 156 Житлового кодексу України, вказує, що припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє його права користування житловим приміщенням.
В письмових поясненнях позивач заперечила проти доводів відповідача щодо вчинення йому перешкод у користуванні квартирою, зазначила, що зазначені відповідачем обставини не підтверджені жодними доказами.
В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала.
Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву, в якій просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 . Зазначає, що ОСОБА_2 був зареєстрований у спірній квартирі як її чоловік. Сіменйні стосунки припинились у 2016 році, відповідач переїхав жити до своєї матері за адресою: АДРЕСА_3 . Тому вважає, що відповідач втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 . Реєстрація відповідача у спірній квартирі перешкоджає їй, як співвласниці квартири, розпоряджатись квартирою на власний розсуд та обмежує її законні права. Просить справу розглядати без її участі.
ОСОБА_4 в судове в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву, в якій просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 . Вважає, що відповідач втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 . Реєстрація відповідача у спірній квартирі перешкоджає їй, як співвласниці квартири, розпоряджатись квартирою на власний розсуд та обмежує її законні права. Просить справу розглядати без її участі.
Представник Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Спутник» м. Новогродівка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
З урахуванням ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 (прізвище до реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 ), ОСОБА_7 (прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 ), ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (прізвище до реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 ), що підтверджується копіями свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 19.10.2006, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1990918 від 04.04.2013, Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 18.02.2012, Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 04.07.2020.
Згідно копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новогродівського міського управління юстиції у Донецькій області, 14.05.2011 зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .
Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 21.04.2017 у справі №239/138/16-ц розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 травня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новогродівського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №26.
Відповідно до довідки ОСББ «Супутник» від 23.11.2017 в квартирі АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_11 та має склад сім`ї: ОСОБА_7 , 1983 р.н. - дочка, ОСОБА_9 , 2003 р.н. - внучка, ОСОБА_12 , 2011 р.н. - внук, ОСОБА_2 , 1984 р.н. - зять.
Згідно акту обстеження квартири АДРЕСА_2 ., складеному комісією у складі: інженера ОСББ «Супутник» Мезенкової О.М. , інженера ОСББ «Супутник» Фролової Л.Й. , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за вказаною адресою з 31.10.2013, але фактично не проживає з 08 березня 2016 року, що підтверджують сусіди ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
В судовому засіданні 20.02.2018 свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили, що ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 не проживає.
Відповідно до Листа №5 від 18.02.2021 ОСББ «Мир» ОСОБА_2 мешкає з матір`ю та сестрою без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .
Статтею 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Статтею 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
За змістом зазначених норм, право користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням (ч. 4 ст. 156 ЖК України).
За змістом зазначених норм, право користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Разом з цим, згідно з положенням статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятим. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 більше року без поважних причин не проживає в квартирі АДРЕСА_2 , оскільки проживає в іншому житловому приміщенні, права власності на вказану квартиру відповідач не має, тому він втратив право користування вказаним житлом.
Доводи відповідача про вчинення йому позивачем перешкод у користуванні зазначеним житловим приміщенням матеріалами справи не підтверджуються.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
вирішив:
позовні вимоги задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Новогродівський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В. Любчик
Судове рішення № 96252411, Новогродівський міський суд Донецької області було прийнято 08.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 239/575/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: