Рішення № 96252406, 13.04.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

Справа № 215/6257/20

Провадження 2/215/922/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючої судді: Красюк К.І.;

секретар судового засідання: Паращенко В.Д.

за неявки сторін у порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 через свого представника - ОСОБА_1 , звернувся до суду із указаним позовом, у якому просив визнати виконавчий напис № 601, виданий 21.02.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І., таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03.04.2020 p. йому стало відомо про накладення арешту на рахунок, відкритий в AT «ОТП Банк» для отримання заробітної плати, на підставі Постанови про арешт коштів боржника. З наданої співробітником банку копії постанови він дізнався, що ця постанова винесена 27.03.2020 p. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко P.B. на підставі виконавчого напису від 21.02.2020 p. №601, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Богомоловою Д.І., яким з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за договором надання кредитних грошових коштів в сумі 49991,39 грн. на користь ТОВ «Вердікт Капітал». Копія постанови про арешт коштів боржника надійшла до фінансової установи 02.05.2020 p., що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції. Позивач вважає, що цей виконавчий напис є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню, тому що на момент звернення

ТОВ «Вердікт Капітал» до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису заборгованість не була безспірною. Приватний нотаріус Богомолова Д.І. вчинила виконавчий напис на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений та не забезпечений іпотекою, а також з пропуском строків звернення.

Ухвалою судді від 12.11.2020 року було відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін у судове засідання на 07.12.2020 року.

Ухвалою суду від 07.12.2020 року було витребувано докази по справі. Розгляд справи відкладено на 26.01.2021 року.

08.12.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву відповідачем зазначено, що на момент вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису № 601 від 21 лютого 2020 року, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» існувало реальне право на стягнення. Окрім того, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172. Сам факт звернення до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, а за об`єктивним закріпленням такого виду заборгованості у вищевказаному Переліку документів.

26.01.2021 року розгляд справи відкладено на 10.03.2021 року у зв`язку із ненадходженням витребуваних документів.

27.01.2021 року до суду надійшли витребувані судом документи від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Богомолової Д.І.

10.03.2021 року розгляд справи відкладено на 13.04.2021 року за клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 18.03.2021 року вжито заходи забезпечення позову за заявою представника позивача, зупинено стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, підтримали позовну заяву та просили її задовольнити. Також просили стягнути з відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору, правничу допомогу адвоката, поштові витрати.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило, однак ним було надано відзив на позовну заяву.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася вчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення слухання справи або письмових пояснень до суду не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

21 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І. винесено виконавчий напис №601, за яким стягнуто з позивача на користь

ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 49341,39 грн, яка розрахована за період з 04.07.2019 року по 07.02.2020 року, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 23938,92 грн, заборгованості за комісією у розмірі 16188 грн, простроченої заборгованості за відсотками 47,39 грн, строкова заборгованість за відсотками 9167,08. Окрім того, також з позивача на користь відповідача стягнуто 650 грн за вчинення виконавчого напису нотаріуса. Загальна сума стягнення становить 49991,39 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клименко Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.03.2020 року №61662090, а також постанову про арешт коштів боржника від 27.03.2020 року.

Вказаний виконавчий напис вчинено на підставі ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат», та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від

29 червня 1999 року №1172.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Згідно з пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» стягнення заборгованості здійснюється за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за

№ 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від

ТОВ «Вердикт Капітал» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Також не встановлено, що при винесені виконавчого напису нотаріусом встановлено, що заборгованість є безспірною. Так, на підтвердження розміру заборгованості у сумі 49341,39 грн нотаріусу було надано лише виписку з особового рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 104), з якої взагалі неможливо встановити яким чином нараховувалася така заборгованість, які її складові та правова природа. Також до копії кредитного договору від 24.07.2008 року було долучено Інформаційний лист про орієнтовну вартість кредиту та Детальний розпис сукупної вартості кредиту, які не є документами, що підтверджують розмір дійсної заборгованості по кредиту станом

на 07.02.2020 року (а.с. 116-118).

Окрім того, слід зауважити, що у надісланому відповідачем відзиву на позовну заяву не долучено відповідні докази на підтвердження безспірності суми заборгованості, при тому, що позивач у позовній заяві такий факт заперечує.

Також, на виконання ухвали суду від 07.12.2020 року відповідачем було надіслано розрахунок заборгованості за кредитом, згідно якого заборгованість станом на 24.12.2020 року становить 39280,07 грн. При цьому згідно наданого розрахунку, сума 3% річних за користування грошовими коштами за період з 24.12.2017 року по 24.12.2020 року складає 2156,51 грн; пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за період 24.12.2019 року по 24.12.2020 складає 3876,01 грн; інфляційні збитки за період січень 2018 - листопад 2020 складають 4344,91 грн; заборгованість по пені 16188 грн, заборгованість за тілом кредита 23091,65 грн. Таким чином, наданий відповідачем розрахунок заборгованості не відповідає заявленій сумі заборгованості, яка визначена у виконавчому написі нотаріуса, розрахунок є суперечливим, правова природа складових заборгованості відрізняється у розрахунку і у виконавчому написі (сума 16188 грн за виконавчим написом - заборгованість за комісією, а у розрахунку заборгованості сума 16188 грн - заборгованість за пенею).

Враховуючи викладене, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження безспірності заборгованості у сумі 49341,39 грн. Також з матеріалів справи не вбачається, що нотаріусу було надано нотаріально посвідчений кредитний договір.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Так, у поданій заяві від 13.04.2021 року позивач заявляє до відшкодування судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 840,80 грн та 454 грн, поштових витрат у сумі 259,20 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 9100 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі

№ 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд критично ставиться до суми витрат на правничу допомогу в розмірі 9100 грн. згідно наданих представником позивача ОСОБА_1 квитанцій про сплату гонорару за надання правничої допомоги від 12.04.2021 року, 07.05.2020 року, 21.05.2020 року, 02.05.2020 року, оскільки долучені квитанції не є належно оформленим фінансовим розрахунковим документом, яким можуть бути підтверджені фактично понесені позивачем витрати на правову допомогу (їх оплати) як то платіжне доручення або квитанція до прибуткового касового ордеру тощо, а також частина з них стосується іншої справи, яка перебувала у провадженні судді Лиходєдова А.В. з травня по вересень 2020 року, а тому суд вважає, що 9100 грн витрат на правничу допомогу не підлягають до відшкодування. При цьому документально підтверджені належними квитанціями судові витрати зі сплати судового збору та поштові витрати у сумі 1554 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також слід зазначити, що вимога позивача щодо скасування арешту накладеного на його рахунки, не може бути предметом розгляду у цій справі, оскільки такий арешт було накладено приватним виконавцем у межах виконавчого провадження від 27.03.2020 року №61662090, а тому скасування такого арешту належить до повноважень приватного виконавця, а не суду при розгляді цивільної справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 43, 81, 82, 137, 141, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Богомолової Дар`ї Ігорівни, вчинений 21.02.2020 року та зареєстрований в реєстрі за № 601, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором

від 24 липня 2008 року у розмірі 49991,39 грн таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 1554 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо рішення не було вручено у день його проголошення, учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення копії рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Міценко Людмила Петрівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 0240 видане 11.09.1993 року, адреса: 50071, Дніпропетровська обл.,

м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, 26-71.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-б, код ЄДРПОУ 36799749.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, адреса: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 76.

Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2021 року.

Суддя: