Рішення № 96251441, 14.04.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Єдиний унікальний номер 175/704/21

провадження № 2/175/238/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 р. Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Васюченко О.Г.

за участю секретаря: Сотник Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 23 лютого 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Позивач в своїх позовних вимогах посилається на те, що Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату від 15.02.2021 у виконавчому провадженні ВП 64464034 при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у розмірі 57 788,31 грн. Крім того, на підставі виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем винесено Постанову про відкриття виконачого провадження № 64464034 від 11.02.2021, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 11.02.2021, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 11.02.2021, постанову про арешт коштів боржника від 11.02.2021, постанову про звернення стягнення на пенсію боржника від 15.02.2021. Після ознайомлення з виконавчим написом нотаріуса йому стало відомо про те, що виконавчий напис нотаріуса був вчинений за його заборгованістю за кредитним договором № 004-03265-140912 від 14.09.2012, укладеного між ним та ПВТ «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору № 2242/К про відступлення прав вимоги від 07.05.2020 є ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Позивач вважає, що виконавчий напис, вчинений з порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що стягувачем для вчинення напису не було надано затвердженого законодавством переліку документів, які підтверджували б безспірність заборгованості за кредитним договором, доказів належного направлення та отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, а приватний нотаріус в свою чергу не перевірив надані йому для вчинення напису документи, отже вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора. Позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6770, вчиненого 26 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., щодо стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» кредитної заборгованості.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до суду надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили, також останні не скористалися правом на надання суду пояснень щодо предмету позову та доказів на їх обґрунтування.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам та запереченням сторін в сукупності з наданими письмовими доказами та положеннями законодавчих актів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).

За змістом позовної заяви та відзиву на позов обставини наявності між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» кредитних правовідносин, отримання позивачем кредитних коштів, сторонами не заперечувалися та належними доказами не спростовувалися, а отже відповідно до положень ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що 26 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. вчинений виконавчий напис №6770.

15 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. відкрито виконавче провадження №64464034.

На офіційному сайті Міністерства Юстиції України за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors в Єдиному реєстрі боржників судом здійснено перевірку інформації та встановлено, що в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про наявність виконавчого провадження №64464034; боржник: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; документ видав: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В.; категорія стягнення: стягнення коштів.

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors встановлено, що за виконавчим провадженням № 64464034 боржником є ОСОБА_1 , стягувачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

У позовній заяві позивач посилався на те, що спірний виконавчий напис вчинено в порушення вимог ст.87, 88 Закону України "Про нотаріат" та стверджує, що нотаріус не мав достатніх підстав на вчинення виконавчого напису, адже кредитор не надав усіх за переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999р. №1172, виконавчий напис було вчинено за відсутності первинних документів, які встановлюють та підтверджують розмір заборгованості та належних доказів надіслання боржнику повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень.

Третя особа - ПН Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. на виконання ухвали судді від 24 лютого 2021 р. не надав матеріали нотаріальної справи з вчинення спірного виконавчого напису та документів, що стали підставою для вчинення напису.

Відповідач можливо у своїх запереченнях посилається проти позову на ті обставини, що приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано, зокрема, оригінал договору про надання кредиту укладений з позивачем з додатками до нього і засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, належних доказів на підтвердження своїх доводів також не надав, не зазначив про об`єктивність причини неможливості подання таких доказів, не скористався своїм процесуальним правом звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 5-7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Беручи до уваги те, що предметом розгляду даної справи є виконавчий напис №6770, вчинений 26.12.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. щодо стягнення заборгованості за кредитом, який як доказ суду не поданий, а матеріали нотаріальної справи з вчинення спірного виконавчого напису та документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису, не надані, суд позбавлений можливості безпосередньо дослідити та дати оцінку обставинам, на які посилається позивачка, а саме щодо спірності заявленої до стягнення розміру вимоги, порушення приватним нотаріусом положень 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та процедури вчинення напису, а тому при вирішення справи не встановлює дані обставини.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою КМУ від 26.11.2014р. № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів") для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. (справа № 826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано КМУ опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України "Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017р. колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яким визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/17), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: "Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов`язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017р. (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами".

Також не можуть бути до уваги взяті можливі посилання відповідача, що на момент вчинення спірного виконавчого напису жодних змін до Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" про втрату її чинності внесено не було, будь - які публікації у вигляді постанов КМУ в Офіційному віснику України чи в Урядовому кур`єрі стосовно внесення змін чи визнання її нечинною відсутні, а тому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до приватного нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису на письмовому договорі. Отже, відповідач не спростовував обставини, що виконавчий напис вчинено на договорі укладеному у письмовій формі.

Таким чином, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису №6770 від 26.12.2020 повинен був врахував, що станом на 26.12.2020. Постановою КМУ №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, які укладені у простій письмовій формі, є нечинні, а тому повинен був відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України "Про нотаріат".

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає, що при розгляді справи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису № 6770, вчиненого 26.12.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., за яким звернуто стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню в цій частині.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Натомість матеріали справи не містять копію договору про надання правової допомоги. Крім того позивачем не подано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу, як недоведених суду належними та допустимими доказами.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем 26 грудня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №6770 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1362,00 грн.

У стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Г. Васюченко