Рішення № 96251385, 29.03.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2833/17

Провадження № 2/175/1118/17

Рішення

Іменем України

29 березня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретареві Коваль В.С.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні шляхом виплати компенсації та визнання права власності на майно в цілому та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування за законом -

в с т а н о в и в :

02 серпня 2017 року позивач ОСОБА_4 , звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , де просила суд поділити в натурі житловий будинок, загальною площею 2,9 кв. м., у тому числі з під даховим приміщенням та господарським спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , передавши ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і визнавши за ними право приватної власності на відокремлені частини житлового будинку, та господарські споруди, що відповідають розміру частки кожної із сторін у спільному майні. Виділити в натурі ОСОБА_4 1/2 частки земельної ділянки АДРЕСА_1 , площа якої складає 1200 га, на якій відповідно розміщена відокремлена частка житлового будинку, що передається ОСОБА_4 в результаті його поділу в натурі.

ОСОБА_3 , звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, де згодом було подано до суду уточнений зустрічний позов з наступними вимогами: визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 29.08.1995 р. державним нотаріусом Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Юрченко Л.Л. в частині спадкування 1/2 частини майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , її дочкою ОСОБА_4 . Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , номер запису 34135983 від 11.11.2019 р., державний реєстратор Середа Андрій Олександрович, Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області. Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом спадкового майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало спадкодавцю на підставі договору дарування 06.03.1982 р.

Ухвалою суду від 29 січня 2019 року по справі було призначено судову будівельну - технічну експертизу, згідно висновку якого поділ житлового будинку та господарських споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 неможливий відповідно до часток ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Визначення грошової компенсації власнику (частка якого в натурі після можливого зменшилась) не визначалась, у зв`язку з відсутністю варіантів поділу житлового будинку та господарських споруд.

Визначити варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з врахуванням розташованого на ній житлового будинку, який належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , неможливо, оскільки поділ житлового будинку та господарських споруд неможливий.

На підставі вищевикладеного 13 січня 2020 року позивачем ОСОБА_4 було уточненого позовну заяву, згідно вимог якої позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за належну їй 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_1 .Солідарності, у розмірі 217 274 (двісті сімнадцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн 00 коп. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_2 .Солідарності в порядку виплати грошової компенсації. Припинити право власності ОСОБА_4 на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_1 .Солідарності після одержання грошової компенсації від ОСОБА_3 .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала уточнені первісні позовні вимоги, просила суд їх задовольнити. Зустрічні позовні вимоги не визнала. Пояснила суду, що позивач та відповідач є співвласниками спірного житлового будинку, проте з певних причин разом проживати там не можуть, оскільки відповідач ОСОБА_3 чинить цьому перешкоди, де внаслідок цього позивач просить суд сплатити за її частку грошові кошти, тому як згідно висновку судової експертизи поділити домоволодіння в натурі не є можливим.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, у їхній сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступне.

Як встановлено в судовому засідання та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати сторін, ОСОБА_5 . Домоволодіння АДРЕСА_1 належало матері сторін Після смерті заповідача діти прийняли спадщину в установленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом про право власності за заповітом від 29 серпня 1995 року посвідченого Дніпропетровською районною державною нотаріальною конторою.

Виходячи з положення ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Оскільки позивач прийняв спадщину, у складі якої було нерухоме майно, у вигляді 1/2 частки житлового будинку та 1/2 земельної ділянки, оформив право на спадщину, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а також зареєстрував право власності, право власності позивача на частку житлового будинку та земельної ділянки виникло з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідач, в свою чергу, також володіє 1/2 домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України: Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , на день смерті матері, не проживала та не була зареєстрована в спірному будинку і з відповідною заявою до нотаріальної контори в установлений законом шестимісячний термін не зверталась.

Фактично, з моменту смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 і до звернення до суду у 2017 році з позовом, тобто протягом 31 року, зі сторони ОСОБА_4 були відсутні будь-які дії, які б свідчили про прийняття нею спадщини чи намір користуватися нею.

Правова позиція позивача за уточненим зустрічним позовом ОСОБА_3 щодо пропуску строку позовної давності ним та його представником не спростована, а тому підлягає застосування, а в задоволенні зустрічних вимог також відмовити, за пропуском строку позовної давності.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 3, 38, 57, 60, 34, 141 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні шляхом виплати компенсації та визнання права власності на майно в цілому - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя С.О.Ребров