Ухвала суду № 96251201, 02.02.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/932/659/20

Справа № 932/7707/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді - Татарчук Л.О.

при секретарі - Яковенко Г.С.

за участю:

прокурора - Зінченко О.С.

захисника - Романцова М.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні

№ 12020040640001434, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню-технічну освіту, не одруженого, на утриманні має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження №12020040640001434 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.186 КК України.

У судовому засіданні прокурор вважала за доцільне продовжити відносно

ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, так як обвинувачений, враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення, відсутність у нього міцних соціальних зав`язків, а тому може переховуватись від суду, також враховуючи наявність судимостей за корисливі злочини та відсутність джерела доходу, вважає, що наявний ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення та впливу на свідків та потерпілого з урахуванням його заяв під час судового розгляду цієї справи.

Вважала за необхідне відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Захисник - адвокат Романцов М.В. щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого заперечував та просив змінити на домашній арешт, ризики прокурором не доведені та не обґрунтовані. А щодо наявності ризику впливу на свідків та потерпілого, це лише суб`єктивна думка прокурора, та нічим не підтверджена.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав захисника. Також додав, що провина у скоєні інкримінованого йому злочину не доведена, він має міцні соціальні зв`язки, окрім дітей, ще й мати. Ніякого тиску на потерпілого та свідків він не чинив.

Вислухавши учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання сторони захисту залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали.

Так, станом на 02 лютого 2021 року, строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 05 лютого 2021 року, судовий розгляд кримінального провадження триває, а наступна дата судового засідання призначена поза межами дії попередньої ухвали - 25 лютого 2021 року.

При цьому, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого корисливого злочину, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, а тому усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику того, що ОСОБА_1 може без перешкод залишити місце мешкання та переховуватися від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини проти власності, на час скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення офіційно не був працевлаштований. В той же час, дане кримінальне правопорушення вчинив в період іспитового строку, така поведінка обвинуваченого безумовно вказує на наявність високого ризику вчинення нових кримінальних правопорушень.

Крім того, з урахуванням стадії судового провадження, коли судовий розгляд по справі триває, існує висока вірогідність впливу з боку обвинуваченого на свідків та потерпілого, анкетні дані яких, та їх місця проживання йому відомі, а їх покази можуть мати суттєве значення для об`єктивного розгляду кримінального провадження, у зв`язку із чим є реальним ризик незаконного впливу на вказаних осіб з боку обвинуваченого.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, приймає до уваги, що хоча і тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд враховує характер кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вищенаведене вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, і в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі цілодобового домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальні поведінку обвинуваченого.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання прокурора і відсутність доказів на підтвердження заявлених ризиків, судом не приймається як підстава зміни запобіжного заходу, оскільки вищенаведені обставини спростовують доводи сторони захисту в цій частині.

Також не можуть бути підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, відсутність у останнього підстав для впливу на свідків та потерпілого, а також наявність міцних соціальних зв`язків, зокрема матері, дитини та постійного місця проживання, оскільки такі обставини існували і на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці.

Окрім цього, посилання обвинуваченого, що його провина у вчиненні злочину не доведена, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як вирішення питання доведеності або недоведеності висунутого обвинувачення, суд вирішує в нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та вважає доцільним продовжити застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст.176-178, 183-184, 193-194, 331, 370-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської міської прокуратури № 2 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити застосування щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 квітня 2021 року.

Відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Суддя Л.О. Татарчук