Вирок № 96250655, 14.04.2021, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер № 225/1840/21

Провадження № 1-кп/225/241/2021

Дзержинський міський суд Донецької області

В И Р О К

Іменем України

14 квітня 2021 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

за участі

секретаря Бондарчук Т.І.,

прокурора Гайдамаки В.В.,

захисника Логвиненка С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в ході відкритого підготовчого судового засідання в залі Дзержинського міського суду Донецької області угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні (ЄРДР № 42020051100000164 від 03 листопада 2021 року) з обвинувальним актом за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині А0216, раніше не судимого, зареєстрованого і фактично проживаючого в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України, тобто в порушені правил поводження зі зброєю, що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам за таких обставин:

Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 2 п. 18, ч. 3 п. 42, ч. 4 п. 81 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 ОСОБА_1 призваний на військову службу за контрактом до Збройних Сил України та відповідно до наказу від 16.10.2018 № 4-РС призначений на посаду розвідника - далекомірника взводу 1 гаубничої самохідної - артилерійської батареї гаубничого самохідно - артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А0216, зарахований до списків особового складу частини та поставлений на всі види забезпечення.

У зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час проведення операції об`єднаних сил, з червня 2020 року військова частина А0216, у складі якої перебував ОСОБА_1 , передислокована на територію Донецької області із розташуванням підрозділу поблизу смт.Новгородське, м.Торецьк, Донецької області.

Разом з тим, матрос ОСОБА_1 виконував завдання за призначенням на спостережному пункті «Стакан», який знаходиться поблизу смт.Новгородське м.Торецьк Донецької області, де також виконували завдання старший матрос ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , радіо телефоніст - лінійний наглядач взводу управління 3 гаубичної самохідно - артилерійської батареї гаубичного самохідно - артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А0216 та матрос ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розвідник - далекомірник відділення командира батареї взводу управління мінометної батареї військової частини А4210.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 27, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість, також кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України матрос ОСОБА_1 під час проходження військової служби, серед іншого, зобов`язаний бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до вимог ст.ст. 20, 21, 22, 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї допускається, якщо інші заходи виявилися неефективними або якщо через обставини застосування інших засобів є неможливим.

Відповідно до п. 14 розділу І «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 № 359 (далі - Інструкція) ОСОБА_1 було відомо, щодо заборони під час поводження зі стрілецькою зброєю безпідставно спрямовувати зброю у бік людей, тварин, транспорту, будинків, інших будівель, споруд та тримати палець на спусковому гачку без необхідності.

Відповідно до п.п 33, 52, 101, 110 «Настанови зі стрілецької справи 5,45 мм автомати Калашнікова та 5,45 мм ручні кулемети Калашнікова», затвердженої наказом Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України у 2004 році (далі - Настанова) для зарядження автомата (кулемета) потрібно приєднати до нього споряджений магазин, поставити перевідник на автоматичний «АВ» чи одиночний «ОД» вогонь, відвести затворну раму назад до кінця і відпустити її. Автомат (кулемет) заряджений. Якщо не буде негайно відкрито вогонь, то необхідно поставити перевідник на запобіжник. Автомат (кулемет) знімається із запобіжника лише перед зарядженням і перед стрільбою. У залежності від обстановки і характеру місцевості автоматник (кулеметник) в бою пересовуються бігом, прискореним кроком, перебіганням або переповзанням. Перед початком пересування автомат (кулемет) ставиться на запобіжник. Для зарядження автомата (кулемета) потрібно: приєднати до автомата (кулемета) споряджений магазин, якщо він не був до нього приєднаним раніше; зняти автомат (кулемет) із запобіжника; поставити перевідник на необхідний вид вогню; енергійно відвести затворну раму назад до кінця і відпустити її; поставити автомат (кулемет) на запобіжник, якщо не передбачається негайного відкриття вогню або не надійшло команди «Вогонь» і правою рукою взятися за пістолетну рукоятку.

Проте, матрос ОСОБА_1 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та, маючи можливість належно їх виконувати, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, вчинив тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби - порушення правил поводження зі зброєю, що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам.

Так, 02 листопада 2020 року близько 18 год. 00 хв. військовослужбовці ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , після бойового чергування знаходились у бліндажі, який представляв собою заглиблення в землі та мав 2-і кімнати (місце для прийому їжі, місце для відпочинку), спостережного пункту «Стакан» і знаходився в районі відповідальності 2 роти морської піхоти військової частини А4210, та розташувався поблизу смт.Новгородське м.Торецьк Донецької області, де вжили спиртні напої.

Після вжиття спиртних напоїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направились до місця відпочинку, а ОСОБА_1 залишився у місці для прийому їжі, де готував їжу на газовій плиті.

Надалі, 02 листопада 2020 року близько 19 год. 10 хв. ОСОБА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи у місці для прийому їжі бліндажа спостережного пункту «Стакан», який розташований поблизу смт.Новгородське м.Торецьк Донецької області, де також у місці для відпочинку вказаного бліндажу перебували військовослужбовці старший матрос ОСОБА_3 та матрос ОСОБА_4 , діючи всупереч вимог ст.ст. 9, 11, 13, 16, 17, 21, 22, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 195 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, додатку № 6 до п. 2.5 Курсу стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин, введеного у дію наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України № 44 від 01.04.2009, п.п. 33, 52 ,101, 110 «Настанови зі стрілецької справи 5,45 мм автомати Калашнікова та 5,45 мм ручні кулемети Калашнікова», п. 14 «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», тримаючи в руках ввірений для службового користування матросу ОСОБА_4 автомат 5,45 мм АКС-74У № НОМЕР_1 , перевів запобіжник останнього у положення «автоматичний вогонь» та необережно, тобто у формі кримінально протиправної недбалості, не передбачаючи можливості настання шкоди здоров`ю військовослужбовцям, які перебували разом з ним в бліндажі, хоча повинен був і міг передбачити таку шкоду, безпідставно та протиправно здійснив два неконтрольованих постріли із вказаного автомату, внаслідок чого одна куля пошкодила газовий балон, який розміщувався в місці для приготування їжі, та в результаті механічного пошкодження (утворення отвору) газового балону виникла пожежа у бліндажі, внаслідок якої ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді термічного опіку полум`ям голови, шиї, тулуба та нижніх кінцівок 2 А-Б степеню площею приблизно 40% опік верхніх дихальних шляхів, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і є небезпечними для життя у момент спричинення, та ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді термічного опіку полум`ям обох верхніх кінцівок 2 А-Б степеню площею 9 %, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень і потребують для свого загоєння довготривалий строк лікування понад 21 день (три тижні).

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду з угодою між сторонами кримінального провадження прокурором Гайдамакою В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання останнім винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.414 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.414 КК України та цивільний позов визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій, суму витрат на лікування потерпілих не оспорює, щиро кається у вчиненому, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.

Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_1 винуватості.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, подали суду заяви провести підготовче судове засідання за їх відсутності.

У зв`язку з цим суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження прокурором Гайдамакою В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 за письмовою згодою потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 досягнуто та підписано угоду від 23 березня 2021 року про визнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язався беззастережно визнати свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення, щиро покаєтеся у вчиненому, активно сприяти розкриттю кримінального правопорушення, визнати цивільний позов на відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та відшкодувати ці витрати, сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі строком на чотири роки, із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільненням від відбування покарання з іспитовим строком. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 414 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання у виді позбавлення волі та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Крім цього, обвинуваченому роз`яснені положення ч.ч.4, 6, 7 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений просив затвердити угоду.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.

Заявлений прокурором цивільний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до п.3 Постанови ПВСУ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року. Зокрема, порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , Військово - медичному клінічному центру Північного регіону (військова частини А3306), у складі якого функціонує військовий мобільний госпіталь (військова частина А0209) завдано майнову шкоду, яка полягає у вартості витрат на стаціонарне обстеження та лікування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у сумі 6210 грн. 63 коп., а також Комунальному некомерційному підприємству «Міська клінічна лікарня № 2» Дніпровської міської ради завдано майнову шкоду, яка полягає у вартості витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у сумі 97162 грн. 82 коп.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 23 березня 2021 року, укладену між прокурором Гайдамакою В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання ним винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України, призначивши узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до вимог ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на один рік, поклавши на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військово - медичного клінічного центра Північного регіону (військова частини А3306), у складі якого функціонує військовий мобільний госпіталь (військова частина А0209), код ЄДРПОУ 07931813 майнову шкоду на відшкодування витрат на стаціонарне обстеження та лікування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в сумі 6210 (шість тисяч двісті десять) грн. 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунальному некомерційному підприємству «Міська клінічна лікарня № 2» Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 01984607 майнову шкоду на відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в сумі 97162 (дев`яносто сім тисяч сто шістдесят дві) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз № 19/113/8/1-290е та № 19/113/8/1-291е від 19.11.2020, комплексної експертизи № КСЕ-113-20/11745 від 04.12.2020 вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу та експертизи нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів, які проводились експертами Луганського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України, в сумі 5884 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових балістичних експертиз № 2/2-360, № 2/4-229 від 08.12.2020, № 2/2-397 від 14.12.2020, № 2/2-374, № 3/11-73 від 28.12.2020, № 2/2-373, № 3/11-72 від 28.12.2020, які проводились експертами Донецького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України, в сумі 10624 (десять тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової пожежно-технічної експертизи № СЕ19/105-21/346-ПТ від 18.02.2021, яка проводилась експертами Донецького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України в сумі 6538 (шість тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн.

Речові докази: металевий газовий балон, металевий предмет циліндричної форми, 5 металевих фрагментів, два металевих предмети циліндричної форми, дерев`яний обвуглений фрагмент обшивки, вміст печі твердої топки, змив зі спускового гачка автомату АКС-74У № 185358, зразок марлевого тампону, на який було здійснено змив, змив зі спускового гачка автомату АКС-74У № НОМЕР_2 , змив зі спускового гачка автомату АКС-74У № НОМЕР_3 , змив зі спускового гачка автомату АКС-74У № НОМЕР_4 , біологічні зразки крові ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Краматорську, знищити, медична карта стаціонарного хворого № 1886 на ім`я ОСОБА_3 , медична карта стаціонарного хворого № 1885 на ім`я ОСОБА_1 , медична карта стаціонарного хворого № 1887 на ім`я ОСОБА_4 , які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Краматорську повернути в лікувальний заклад, автомат АКС-74У № НОМЕР_1 - 1988 року випуску, переданий на зберігання до військової частини А4210, автомат АКС-74У № НОМЕР_2 -1986 року випуску, автомат АКС-74У № НОМЕР_3 - 1986 року випуску, автомат АКС-74У № НОМЕР_4 - 1985 року випуску, передані на зберігання до військової частини А0216, залишити у військових частинах відповідно.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілим.

Суддя Є.В. Челюбєєв