Постанова № 9625022, 30.07.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30.07.2008 р. № 11/95

За позовом Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездатності

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепрос»

про стягнення коштів у сумі 1 659,80 грн.

Суддя Винокуров К.С.

Секретар судового засідання Давиденко Д.В.

Представники:

від позивача: Постернак М.М. (довіреність № 6 від 08.01.2008 р.);

від відповідача: не зявився

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.07.2008 р. об 11 год. 25 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01.08.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Шепрос» (надалі відповідач) 1 659,80 грн. боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Це було виявлено під час проведення документальної ревізії ТОВ «Шепрос»Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період 2004-2005 роки.

В ході перевірки було виявлено неправомірне витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 1106,53 грн., про що складено Акт ревізії № 361 від 09.03.2006 р. На підставі вказаного Акту ревізії було прийнято рішення № 361 від 13.03.2006 р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових санкцій, неправомірних витрат, відповідно до якого не прийнято до зарахування витрат на суму 1106,53 грн., а також відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 р. № 2240 (далі Закон № 2240) за порушення порядку витрачання страхових коштів накладено штраф у розмірі 553,27 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2008 р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.06.2008 р. № 13-3237.

У звязку з незявленням відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Шепрос»(ідентифікаційний код 31310889) зареєстровано як платника страхових внесків у Лівобережній міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 01.10.2001 року за № 8724.

Як підтверджено матеріалами справи, Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено документальну ревізію ТОВ «Шепрос»по коштах Фонду. Перевірку було проведено за період 2004 - 2005 роки.

В ході перевірки виявлено порушення вимог статті 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування», а саме допомога по тимчасовій втраті працездатності була надана з травмою, повязаною з нещасним випадком на виробництві та сплачена за рахунок коштів Фонду на загальну суму 1106,53 грн., що підтверджується актом ревізії від 09.03.2006 р. № 361. Примірник акту був отриманий директором товариства 09.03.2006 р.

На підставі вказаного Акта ревізії було прийнято рішення № 361 від 13.03.2006 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових санкцій, неправомірних витрат, відповідно до якого не прийнято до зарахування витрат на суму 1106,53 грн., а також відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 р. № 2240 (далі Закон № 2240) за порушення порядку витрачання страхових коштів накладено штраф у розмірі 553,27 грн. Загальна сума до сплати за цим рішенням становить 1659,80 гривні, які в десятиденний термін від дня отримання рішення підлягають зарахуванню до бюджету в повному обсязі. Зараховану суму відобразити у звіті про нараховані страхові внески, перерахування та витрати, повязані із загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності (Ф 4ФСС з ТВП) р. 7 «Не прийнято до зарахування витрат»- 1106,53 грн., р. 8 «Стягнено штрафів»- 553,27 грн.

Проте на день розгляду спору сума, визначена у рішенні, позивачем не сплачена, рішення про застосування санкцій ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржено.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абз. 1 преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими та похованням» цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

В статті 19 Закону № 2240-ІІІ визначені джерела формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Зокрема це - суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону № 2240-ІІІ застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Роботодавці, юридичні особи, набувають статусу страхувальника з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду.

Статтею 28 цього Закону передбачено право страховика накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

В п. 1 ст. 30 Закону визначено відповідальність страхувальника - роботодавця, що несе її за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Крім того в п. 2 ст. 30 Закону визначено, що в разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно норм вказаного Закону Виконавча дирекція Фонду здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.

Згідно з наведеними вище нормами законодавства рішення № 361 від 13.03.2006 р., яким визначено не зарахування витрат на суму 1106,53 грн., а також накладено штраф у розмірі 553,27 грн. відповідає положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Беручи до уваги до уваги те, що сума у розмірі 1659,80 грн. до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності (визначена рішенням № 361 від 13.03.2006 р., правомірність якого підтверджена судом) відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепрос»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-А, ідентифікаційний код 31310889) на користь Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 34, р/р № 25608032721 в АБ «Синтез», МФО 322711, код ЄДРПОУ 26080427, код платежу 50030400) заборгованість в сумі 1659,80 грн. (одна тисяча шістсот пятдесят девять гривень 80 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 01.08.2008.