Постанова № 9624963, 06.06.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06.06.2008 р. № 9/72

13:50

За позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Оселя»

про стягнення 2550,00 грн. Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Сулім А.В.

Представники: Від позивача:Полюхович А.І. (довіреність № 5676/9/10-008 від 21.06.2007р.) Від відповідача:не зявився Обставини справи:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя»заборгованості у розмірі 2550,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у звязку з несвоєчасним поданням декларацій з податку на додану вартість та неповернення свідоцтва у встановлені терміни у відповідача виникла податкова заборгованість.

Відповідно до п. 4.1.4. пп «а»ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом.

Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача суму заборгованості.

Відповідач заперечення на позовну заяву не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив.

У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та повістки-виклики направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в тому числі зазначеною в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Оселя»є юридичною особою зареєстроване Оболонською районною державною адміністрацією м. Києва, що підтверджується Свідоцтвом від 20.08.2003 р. № 11390. Згідно з вказаним свідоцтвом ідентифікаційний номер відповідача як субєкта підприємницької діяльності в Державному реєстрі підприємств та організацій України 32593949.

11.03.2006 року позивачем було проведено перевірку щодо своєчасності подання декларацій з податку на додану вартість. В ході проведення перевірки було встановлено порушення п. 4.1.4. пп «а» ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме не подання у встановлені терміни декларації з податку на додану вартість за грудень 2004 року, січень грудень 2005 року, січень 2006 року, а всього 14 випадків неподання податкової декларації.

На підставі вищезазначеної перевірки складено акт № 1251/15-218 від 11.03.2006 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0003361502/0 від 13.04.2007 року із застосованими до відповідача штрафними санкціями у розмірі 2 380,00 грн.

21.03.2007 року позивачем було проведено перевірку щодо неповернення свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість відповідача. В ході перевірки було встановлено порушення п.9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі перевірки позивачем складено акт № 871/15-215 від 21.03.2007 року та винесено податкове повідомлення рішення № 0003361502/0 від 13.04.2007 року із застосованими до відповідача штрафними санкціями у розмірі 170,00 грн.

Відповідно до пп. 17.1.1. п.17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Пунктом 22.5 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачено: якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень.

Нараховану суму штрафних санкцій відповідач не сплатив.

Відповідно до пп.8.2.1. п.8.2. ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем було надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/3241 від 04.08.2006 р. з вимогою погасити податковий борг у розмірі 2380,00 грн.

Після направлення першої податкової вимоги відповідач не погасив існуючу податкову заборгованість.

27.09.2006 року на адресу відповідача було направлено другу податкову вимогу за № 2/4037 з вимогою погасити податковий борг у розмірі 2380,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог суду не надано.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові вимоги направлені відповідачу відповідно до наведених положень законодавства.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи вищевикладене, факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі суд вважає встановленим.

Відповідачем не спростовано привильність розрахунку його податкової заборгованості з єдиного податку.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя»(04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 23-а, код ЄДРПОУ 3293949) до державного бюджету на розрахунковий рахунок 31113029700006, одержувач: ВДК у Оболонському районі міста Києва, банк одержувача : УДК у місті Києві, МФО 820019, код платежу 14010100 заборгованість у розмірі 2550,00 (дві тисячі пятсот пятдесят ) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя О.В.Кротюк