Постанова № 9624720, 08.04.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 року <Текст >Справа № 2а-931/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.,

за участю представників:

позивача Задорожного О.В. (довіреність від 11.03.2010 № 110310-01);

відповідача Чернікової В.П. (довіреність від 23.11.2009 № 11606/10/10-014);

Балабки А.В. (довіреність від 06.08.2009 № 6507/10/10-014);

Бурави К.П. (довіреність від 18.03.2010 № 2295/10/10-014)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Аквілон», м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Аквілон» (далі ТОВ «Аквілон», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.02.2010 № 0000062305/0, яким позивачу нараховано 1549999,50 грн., в тому числі за основним платежем з податку на додану вартість (далі - ПДВ) 1033333,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмір 516666,50 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх у повному обсязі, та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що під час перевірки відповідачем протиправно встановлено заниження позивачем податку на додану вартість (далі - ПДВ). Зазначені висновки відповідачем зроблені на підставі дослідження договору купівлі-продажу нерухомого майна у продавця ТОВ «Гранд-Клуб». Так, на думку відповідача, продавцю - ТОВ «Гранд-Клуб» не належало право власності на продану нерухомість, підприємство не продавало нерухомість та не отримувало векселів; свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Гранд-Клуб» було анульовано 26.02.2008 у звязку з ліквідацією підприємства; підприємство було ліквідовано 17.12.2009; директор ТОВ «Гранд-Клуб» померла 09.09.2008; ТОВ «Гранд-Клуб» не задекларував у своїй декларації податкові зобовязання на суму 1033333,00грн., а тому у позивача не виникає право на податковий кредит; договір купівлі-продажу нерухомості не є навіть оспорюваним правочином, а є нікчемним правочином. Із викладеними обставинами позивач не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та недоведеними.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у наданих запереченнях від 18.03.2010, та просили у його задоволені відмовити.

У судовому засіданні за клопотанням позивача у якості свідка був допитаний ОСОБА_5, який пояснив, що він дійсно підписував від імені ТОВ «Гранд-Клуб» договір купівлі-продажу нерухомого майна, акт прийому-передачі векселів від 26.12.2007 та акт прийому-передачі обєктів нерухомості від 26.12.2007. В судовому засіданні свідку були надані для огляду оригінали вище вказаних документів. Після чого свідок підтвердив, що зазначені документи містять його справжній підпис та скріплені печаткою ТОВ «Гранд-Клуб», яку він особисто ставив на ці документи. Також підтвердив факт отримання від позивача 10 простих векселів на загальну суму 4648500 грн. Крім того, зазначив, що він дійсно був повноважним представником ТОВ «Гранд-Клуб» та діяв від імені підприємства на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області 17.11.2007 за реєстром № 1294 Студенцовим О.В.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, судом встановлені наступні обставини.

26.12.2007 між ТОВ «Аквілон-2005» (універсальним правонаступником якого є ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Аквілон», що підтверджується статутом, покупець) та ТОВ «Гранд-Клуб» (продавець) в особі ОСОБА_5 (діючого на підставі довіреності, посвідченої Студенцовим О.В. приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області 17.11.2007 за реєстром № 1294), укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір), який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О.В., зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 1289 (витяг від 26.12.2007 №5244252) та в Орендному підприємстві «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.01.2008 №17302377).

Відповідно до п.1.1 Договору продавець передає у власність покупця, а покупець приймає нерухоме майно:

інвентарний номер 109 - склад хімічних речовин, зазначений літ. В, загальною площею 466,2 кв.м., відсоток зносу 30%;

інвентарний номер 110 - склад газових балонів, зазначений літ. Б., загальною площею 158,7 кв.м., відсоток зносу 30%;

інвентарний номер 108 - недобудований матеріальний склад, зазначений в технічному паспорті під літ. А, А1-4, загальною площею 657,1 кв.м., відсоток зносу 15%,

які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Магістральна, будинок 96-Б.

У п.1.2 Договору зазначено, що нерухоме майно належить продавцю на праві приватної власності на підставі договорі купівлі-продажу, посвідчених Грибановою О.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 17.12.2007 за реєстрами 1229,1232, зареєстровані в Державному реєстрі правочинів 17.12.2007 відповідно за №№2576522, 2576559, право власності на нерухоме майно зареєстровано Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 26.12.2007, реєстраційні номери 14306760, 19201254.

Згідно з п.2.1 Договору ціна нерухомого майна, що купується покупцем за цим договором, складає 6200 00,00грн. в т.ч. ПДВ. Порядок розрахунку: 1551500,00грн. сплачено покупцем до підписання цього договору; 4648500,00грн. сплачені шляхом видачі простих векселів.

На виконання п.1.2 Договору позивач 14.12.2007 перерахував ТОВ «Гранд-Клуб» в порядку безготівкових розрахунків грошові кошти в сумі 1551500,00 грн.(у т.ч. ПДВ 258583,33грн.), що підтверджується банківською випискою від 14.12.2007 №3195, у якій зазначено: призначення платежу - попередня оплата за придбання обєктів нерухомості по вул. Магістральній 96-б за попередньою угодою від 20.12.2007 б/н.

26.12.2007 між позивачем та ТОВ «Гранд-Клуб» підписаний акт прийому-передачі векселів, згідно якого позивач передав, а продавець прийняв 10 простих векселів на загальну суму 4648500,00грн.

Обєкти нерухомості, що є предметом Договору, передані продавцем та прийняті покупцем, що підтверджується актом прийому-передачі обєктів нерухомості від 26.12.2007.

За результатами виконання вказаного договору ТОВ «Гранд-Клуб» складені податкові накладні від 14.12.2007 на суму 1551500,00грн. (у т.ч. ПДВ - 258583,33,00грн.) та від 26.12.2007 на суму 4648500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 774750,00грн.). На підставі вказаних податкових накладених позивачем у грудні 2007 року віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ 1033333,00 грн.

Оригінали вище зазначених документів оглянуті судом та сторонами у судовому засіданні (підписані уповноваженим представником ТОВ «Гранд-Клуб» ОСОБА_5 та засвідчені печаткою ТОВ «Гранд-Клуб»).

Посадовими особами ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя на підставі наказу про проведення позапланової виїзної перевірки від 17.12.2009 №958, направлення від 17.12.2009 №270704 проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за грудень 2007 року.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 13.01.2010 №12/2305/33869975 (далі Акт), яким встановлені позивачем порушення вимог пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4., пп.7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168/97-ВР), п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у грудні 2007 року на загальну суму 1033333,00 грн.

На підставі висновків Акта та виявлених порушень відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.02.2010 №0000062305/0, яким позивачу нараховано зобовязання з ПДВ на суму 1549999,50 грн., у тому числі основного платежу у розмірі 1033333,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 516666,50 грн.

Вважаючи, що вказане податкове повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству України та є протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Як вбачається із приписів пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається із приписів пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Тобто, право на нарахування податкового кредиту виникає в момент виникнення податкових зобовязань, а не у час їх декларування продавцем. Твердження відповідача про те, що у продавця не виникло податкове зобовязання при продажу нерухомого майна, так як він його не задекларував, а отже у позивача не виникло право на податковий кредит є необґрунтованим. У продавця податкове зобовязання з ПДВ виникає незалежно від того задекларував він його чи ні (для виникнення податкового зобовязання достатньо виникнення обєкту оподаткування за першою подією: отримання оплати чи передання товарів (робіт, послуг), а відтак, висновок відповідача про те, що у продавця не виникло податкове зобовязання при продажу нерухомого майна, так як він його не задекларував є помилковим, а тому є помилковим і висновок про те, що у позивача, як у покупця не виникло право на нарахування з ПДВ.

У відповідності пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Право на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4 Закону № 168/97-ВР.

Із матеріалів справи вбачається, що під час здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Гранд-Клуб», а також на час складання податкових накладних (14.12.2007 та 26.12.2007), що включені позивачем до податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ у грудні 2007 року, ТОВ «Гранд-Клуб» було зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності та платник ПДВ (витяг, довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.10.2005 №11267513).

Крім того, слід зазначити, що дату виникнення права платнику податку на податковий кредит регулюють лише положення пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, яким визначено, що датою виникнення платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Тобто, податкова накладна є підставою для віднесення сум ПДВ для визначення податкового кредиту.

Ці обставини підтверджується тим, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) продавець був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Доказів обізнаності позивача щодо обставин державної реєстрації його контрагентів, здійснення господарської діяльності, сплати ними податків відповідачем не надано.

У п.1.3 ст. Закону №168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.10.2 ст.10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п.10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, видані позивачу належно оформлені податкові накладні продавцем ТОВ «Гранд-Клуб», що знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником ПДВ, є підставою для включення до складу податкового кредиту 1033333,00грн., а висновки відповідача про заниження позивачем ПДВ є спростованими викладеним вище.

Доводи відповідача про нікчемність Договору, суд вважає не доведеними та необґрунтованими, оскільки, згідно із приписами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю (ст.216).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Із змісту Акту вбачається, що Договір начебто порушує публічний порядок, а тому є нікчемним, оскільки згідно із ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Проте, доказів того, що Договір порушує публічний порядок відповідач суду не надав.

Також, орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» надано суду інформацію (довідка від 23.03.2010 № 3669) про те, що станом 26.12.2007 за продавцем ТОВ «Гранд-Клуб» було зареєстровано право власності на нерухоме майно, що було предметом Договору. За таких обставин твердження відповідача, що у ТОВ «Гранд-Клуб» було відсутнє нерухоме майно на день укладання Договору, є безпідставними.

Оскільки доказів недійсності чи нікчемності Договору відповідач суду не надав, а твердження, що Договір порушує публічний порядок не обґрунтував, то такі висновки є недоведеними та непідтвердженими, а отже є лише припущеннями.

Крім того, твердження відповідача щодо відсутності факту передачі позивачем 10 простих векселів на загальну суму 4648500 грн. ТОВ «Гранд-Клуб» спростовані показаннями свідка ОСОБА_5 Протилежне представник відповідача суду не довів.

Доводи відповідача, що позивач не мав право включення до складу податкового кредиту у грудні 2007 року суми у розмірі 1033333,00грн., оскільки директор ТОВ «Гранд-Клуб» померла є безпідставними, оскільки смерть директора ТОВ «Гранд-Клуб» настала 09.09.2008, тобто, значно пізніше після укладання Договору (26.12.2007). Крім того, всі господарські операції між позивачем та ТОВ «Гранд-Клуб» здійснювались уповноваженою від підприємства особою ОСОБА_5, діючого на підставі довіреності, що була видана посвідченої Студенцовим О.В. приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області 17.11.2007 за реєстром № 1294, а не особисто директором ТОВ «Гранд-Клуб».

Твердження позивача про відсутність у відповідача законних підстав для проведення позапланової перевірки судом до уваги не приймаються, оскільки дії перевіряючих осіб позивачем у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувались, та не є предметом даного спору. Крім того позивач допустив до проведення перевірки посадових осіб ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя та надав для дослідження всі витребувані фінансові документи.

З аналізу наведеного вбачається, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки, відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів, то заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.02.2010 № 0000062305/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Аквілон» (код ЄДРПОУ 20523148) 3,40 грн. (три грн. 40 коп) судового збору. Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 18.05.2010

Суддя (підпис) О.С. Янюк