Рішення № 96246510, 25.03.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2021 року м. Рівне №460/786/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неврахування в пільговому обчисленні (один рік роботи за рік і шість місяців) періодів роботи в районах Крайньої Півночі в періоди з 16.04.1985 по 24.11.1985, з 30.04.1986 по 20.06.1986, з 04.07.1986 по 18.10.1986, з 20.04.1987 по 20.11.1987, з 12.11.1987 по 18.03.1988, з 30.03.1988 по 10.10.1988, з 13.03.1989 по 31.12.1990 включно та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати у пільговому обчисленні (зарахувати кожний рік роботи за один рік і шість місяців) періоди роботи з 16.04.1985 по 24.11.1985, з 30.04.1986 по 20.06.1986, з 04.07.1986 по 18.10.1986, з 20.04.1987 по 20.11.1987, з 12.11.1987 по 18.03.1988, з 30.03.1988 по 10.10.1988, з 13.03.1989 по 31.12.1990 включно в районах Крайньої Півночі.

На обґрунтування позову зазначає, що після досягнення 60 років позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, проте отримав відмову, яку відповідач аргументував тим, що в нього недостатній стаж для призначення пенсії за віком, а саме, за підрахунками відповідача, страховий стаж становить 14 років 1 день. Відповідач вказав, що необхідним для позивача є стаж в 26 років. При цьому, періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі були зараховані відповідачем в одинарному розмірі. Позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування в пільговому обрахунку стаж роботи в районах Крайньої Півночі на підставі відповідних уточнюючих архівних довідок. Однак, відповідач відмовив у пільговому обрахунку вказаних періодів роботи з тих підстав, що позивач не надав відомостей про укладені договори про роботу в районах Крайньої Півночі та про користування пільгами. Позивач вважає, що такий висновок не ґрунтується на законі, оскільки з огляду на приписи пункту 5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 32-V від 26.07.2006), згідно до якої пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документи за її вибором. Крім того, Верховний Суд підтвердив вказану правову позицію з цього питання у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 302/662/17-а), постанові від 19 вересня 2019 року (справа № 348/2208/16-а) де зазначив, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність. На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає, що відповідно до пункту "д" статті 5 указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.20.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", за умови укладання трудових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі додатково надаються пільги - один рік роботи в таких районах зараховується за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності. Відомостей про укладання договорів про роботу в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівнених до районів Крайньої Півночі позивач не надав, відповідно немає підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 16.04.1985 по 24.11.1985, з 30.04.1986 по 20.06.1986, з 04.07.1986 по 18.10.1986, з 20.04.1987 по 20.11.1987, з 12.11.1987 по 18.03.1988, з 30.03.1988 по 10.10.1988, з 13.03.1989 по 31.12.1990 в пільговий стаж. Зазначені вище періоди зараховано Головним управлінням до страхового стажу в одинарному розмірі, що визначає право особи на призначення пенсії за віком. На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 01.03.2021 позивача звільнено від сплати судового збору, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України (а.с.5).

Позивач, 26.12.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 20.01.2020 №1700-0301-8/149 відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 26 років (а.с.6-7).

ОСОБА_1 01.09.2020 звернувся до відповідача з заявою про перерахнок в пільговому обрахунку стаж роботи в районах Крайньої Півночі на підставі відповідних уточнюючих архівних довідок про роботу в районах Крайньої Півночі: в радгоспі «Оймяконський» з 20.03.1987 по 20.11.1987; в Артикскій автобазі з 04.07.1986 по 18.10.1986; в старательській артілі «Богатир» з 13.03.1989 по 15.03.1989 (а.с.8).

Відповідач листом від 10.09.2020 №7578-7661/О-02/8-1700/20 вказав, що відомості про укладення договорів про роботу в районах Крайньої Півночі та про користування пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постановою Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указом Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", позивачем не надані. Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства, підстави для зарахування до страхового стажу в пільговому обчисленні періодів роботи позивача з липня по жовтень 1986 року, з березня по вересень 1987 року та з березня 1989 року по червень 1992 року відсутні. Зазначені періоди зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі (а.с.9-11).

Позивач 27.01.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про зарахування в пільговому обрахунку (в півторакратному розмірі) стажу його роботи в районах Крайньої Півночі на підставі записів у трудовій книжці, копія якої надавалась в ПФУ раніше, за такі періоди: 16.04.1985 - 24.11.1985, 30.04.198 -20.06.1986, 04.07.1986 - 18.10.1986, 20.04.1987 - 20.11.1987, 12.11.1987 - 18.03.1988, 30.03.1988 - 10.10.1988, 13.03.1989 - 01.01.1991 (а.с.12).

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 25.02.2021 №1082-511/О-02/8-1700/21 повідомило ОСОБА_1 , що у архівних довідках, долучених до попереднього звернення (від 12.05.2020 №394, №397 про період роботи з 04.07.1986 по 18.10.1986 та з 20.03.1987 в Оймяконському відділенні радгоспу "Оймяконський"; від 12.05.2020 № 389 - про період роботи з 13.03.1989 в старательській артілі "Богатир") відсутня інформація про факт укладення позивачем договорів про роботу та про поширення на нього пільг, передбачених Указом Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постановою Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг до осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указом Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". За наведеного, відповідач вказав, що підстави для зарахування до страхового стажу позивача в пільговому обчисленні вищевказаних періодів роботи, відсутні (а.с.39-40).

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.

Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01 січня 1991 року.

Згідно з пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10 лютого 1960 року працівникам, що переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п`ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надається додатково пільга зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при численні стажу, що надає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об`єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).

Підпунктом «д» пункту 5 зазначеного Указу передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

З аналізу наведених норм встановлено, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 27 жовтня 2015 року у справі № 338/1079/14-а, від 02 грудня 2015 року у справі № 338/357/15-а та Верховного Суд від 07 червня 2018 року у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справа № 554/1723/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 30 липня 2019 року у справі № 287/15/17-а, від 15 листопада 2019 року у справі №348/2141/16-а, від 18 березня 2020 року у справі №345/1785/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з даними трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював в районах Крайньої Півночі, а саме:

з 16.04.1985 по 24.11.1985 - Копальня Ювілейна комбінату «Індигирзолото», комбінат «Індигирзолото», який знаходився в селищі Усть-Нера Оймяконського району Якутської АССР;

з 30.04.1986 по 20.06.1986 - Арктикська автобаза, селище Артик Оймяконського району Якутської АРСР;

з 04.07.1986 по 18.10.1986 - Арктикська автобаза, селище Артик Оймяконського району Якутської АРСР;

з 20.04.1987 по 20.11.1987 - радгосп «Оймяконський», Оймяконський район, Якутська АРСР;

з 12.11.1987 по 18.03.1988 - Старательська артіль "Восток" комбінату "Індигирзолото";

з 30.03.1988 по 10.10.1988 - Копальня "Маршальска" комбінату "Індигирзолото";

з 13.03.1989 по 02.06.1992 - Копальня «Нелькан» старательска артіль «Богатирь» комбінату «Індигирзолото» (а.с.13-15).

Всі перераховані вище місця роботи позивача знаходилися в Оймяконському районі Якутської АРСР.

Згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029 в редакції постанови Ради Міністрів СРСР від 03 січня 1983 року № 12 територія всієї Якутської АРСР відноситься до районів Крайньої Півночі.

Судом встановлено, що позивачем надавалися відповідачу відповідні архівні довідки та відомості про заробітну плату (а.с.16-26), які підтверджують роботу позивача у вищевказаних періодах у районі Крайньої Півночі та доводять наявність пільгових умов обчислення страхового стажу відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

За наведених обставин суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про відсутність правових підстав для пільгового обчислення страхового стажу позивача його періодів роботи з 16 квітня 1985 року до 31 грудня 1990 року у районах Крайньої півночі з покликанням на відсутність договорів або документів, що підтверджують право на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Таким чином на підставі викладеного вище судом встановлено, що на позивача, який працював на постійній основі в районах Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтею 14 Указу від 10 лютого 1960 року, та додаткові пільги, передбачені статтею 5, зокрема, зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком.

Отже, враховуючи відомості трудової книжки та архівних довідок, суд погоджується з доводами позивача про наявність правових підстав для зарахування до трудового стажу спірних періодів з 16 квітня 1985 року до 31 грудня 1990 року у пільговому обчисленні кожний рік роботи - за один рік і шість місяців.

Враховуючи викладене, належним способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування в пільговому обчисленні (один рік роботи за рік і шість місяців) періодів роботи в районах Крайньої Півночі, а не визнання протиправною бездіяльності.

Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи свої доводи відповідач вказує, що позивач про порушення свого права дізнався ще 20.01.2020 коли отримав відповідь на своє звернення щодо визначення права на пенсію, хоча в свою чергу за захистом своїх прав звернулася до суду лише 02.02.2021.

З такими доводами відповідача суд не погоджується.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору в даній справі є щодо неврахування в пільговому обчисленні (один рік роботи за рік і шість місяців) періодів роботи в районах Крайньої Півночі. Відповідач відмовив у пільговому обчислені періодів роботи позивача листом від 10.09.2020 №7578-7661/О-02/8-1700/20.

Таким чином, саме з моменту отримання вищевказаного листа почався перебіг строку для звернення позивача до суду з даним позовом.

Позовну заяву ОСОБА_1 надіслав до суду поштовим відправленням 02.02.2020, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України.

Покликання відповідача на те, що про порушення свого права позивач дізнався з листа від 20.01.2020 №1700-0301-8/149 суд вважає необґрунтованим, оскільки вказаним листом позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, а не відмовлено у врахування в пільговому обчисленні (один рік роботи за рік і шість місяців) періодів роботи в районах Крайньої Півночі.

Враховуючи викладене, позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За викладених обставин суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (код ЄДРПОУ 21084076, вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неврахування в пільговому обчисленні (один рік роботи за рік і шість місяців) періодів роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої Півночі в періоди з 16.04.1985 по 24.11.1985, з 30.04.1986 по 20.06.1986, з 04.07.1986 по 18.10.1986, з 20.04.1987 по 20.11.1987, з 12.11.1987 по 18.03.1988, з 30.03.1988 по 10.10.1988, з 13.03.1989 по 31.12.1990 включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати у пільговому обчисленні (зарахувати кожний рік роботи за один рік і шість місяців) періоди роботи ОСОБА_1 з 16.04.1985 по 24.11.1985, з 30.04.1986 по 20.06.1986, з 04.07.1986 по 18.10.1986, з 20.04.1987 по 20.11.1987, з 12.11.1987 по 18.03.1988, з 30.03.1988 по 10.10.1988, з 13.03.1989 по 31.12.1990 включно в районах Крайньої Півночі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 25 березня 2021 року

Суддя Н.В. Друзенко