Ухвала суду № 96246101, 13.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/291/20

УХВАЛА

13 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) заяву представника позивача (адвоката Бучко О.С.), в порядку ст. 383 КАС України, за вхід. № 16652/21 по справі № 420/291/20,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України по справі №420/291/20, в якій заявник просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 р. у справі №420/291/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразилися в перерахунку 10 лютого 2021 р. та в подальшій виплаті пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином виконувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 р. у справі №420/291/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме перерахувати пенсію ОСОБА_1 у розмірі 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення та здійснювати подальші виплати у розмірі 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Заява обґрунтована наступним.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 р. у справі №420/291/20 був задоволений позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та відповідача зобов`язано провести з 01 січня 2018 р. перерахунок пенсії позивача у розмірі 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення та здійснити відповідні виплати.

Рішення набрало законної сили 22.04.2020 р, апеляційні та касаційні провадження у справі не відкривались.

Протягом наступного періоду по 05 березня 2021 р. відповідач (боржник) 5-го числа кожного місяця перераховував та виплачував ОСОБА_1 пенсію із розрахунку 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, а саме суму 14 296,50 грн.

Перерахунок та виплата підвищення заборгованості по пенсії за період з 01 січня 2018р. боржником проведені не були.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 р. у справі №420/13377/20 був задоволений позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа на стороні позивача - Служба зовнішньої розвідки України та відповідача зобов`язано провести з 01 квітня 2019 р. перерахунок пенсії позивача з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, вказаних у довідці Фінансово-економічного управління СЗР України №118 від 11.09,2020 р., а також здійснити відповідні виплати.

Рішення набрало законної сили 08 лютого 2021 р., апеляційні та касаційні провадження у справі не відкривались.

05 березня 2021 р. позивачем на картковий рахунок в АТ «Ощадбанк» отримано пенсію не в повному обсязі, а саме із врахування 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Так, розмір отриманої пенсії 05 лютого 2021 р. склав 14 296,50 грн. а розмір отриманої пенсії 05 березня 2021 р. склав 17 325,00 грн. що складає лише 70% відповідних сум грошового забезпечення. Розмір виплат пенсії 05 лютого та 05 березня 2021 р. підтверджується відповідними банківськими виписками.

З метою з`ясування обставин неправомірного зменшення щомісячних виплат пенсії та отримання достовірної інформації з цього приводу стягувач 09 березня 2021 р. звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Одеській області.

У відповідь на заяву листом № 4279-3669/Г від 24.03.2021 р. боржник повідомив стягувана, що 10 лютого 2021 р. боржником проведено перерахунок пенсії стягувана з 01 квітня 2019 р. з урахуванням, довідки ФЕУ СЗР України № 118 від 11.09.2020 р. та у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Тим самим, відповідач (боржник) у справі № 420/291/20 самовільно та незаконно перестав належним чином виконувати рішення у справі, в зв`язку з чим виникла потреба у даному зверненні до суду.

Правова позиція стягувача полягає в тому, що обидва рішення у справах №420/291/20 та №420/13377/20 повинні виконуватися боржником в повному обсязі. Вказані судові рішення не взаємопов`язані, мають різні предмети спору, тому незалежно від врахування чи неврахування додаткових видів грошового забезпечення, вказаних у довідці ФЕУ СЗР України № 118 від 11.09.2020 р., до розміру грошового забезпечення, з якого перераховується пенсія, розмір процентів відповідних сум грошового забезпечення залишається незмінним для боржника, оскільки встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

13.04.2021 року за вхід. № ЕП/9929/21 надійшли заперечення на заяву представника позивача за вхід. № 16652/21, які обґрунтовані наступним.

По перше: ОСОБА_1 22.04.2020 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 виходячи з розрахунку 90 % грошового забезпечення.

Інформація про виконання рішень по справі № 420/291/20 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень.

08.02.2021 набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 по справі № 420/13377/20, яким установлено, нові види грошового забезпечення, які не були враховані при перерахунку пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення згідно із довідкою Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 26.03.2018 № 993, то перерахунок пенсії проведено з 01.04.2019 у розмірі 70% грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з врахуванням оновленої довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 11.09.2020 № 118.

Згідно з ст. 13 Закону № 2262 , максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен відповідних сум грошового забезпечення перевищувати 70%.

З огляду на вищезазначені обставини, Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії Позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії в розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено ст. 13 Закону № 2262 в редакції на момент здійснення перерахунку.

Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії по справі №420/291/20 за період з 01.01.2018 по 21.04.2020 в сумі 57710,40 грн. буде здійснена після надходження до Головного управління відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

По друге: відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 4 ст. 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2014 року № 1404-VIIІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, обов`язковість рішення суду, яке набрало законної сили, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Суд, розглянувши заяву за вхід. № 16652/21 по справі № 420/291/20, виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун`єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Відповідно до ч.ч. 2,4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Невиконання рішення суду на протязі тривалого часу є порушенням права на справедливий судовий розгляд, що є порушенням Конвенції по правам людини.

Згідно з ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч.6 ст.383 КАС України).

Судом встановлено, 20.03.2020 року прийнято рішення по справі №420/291/20 яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.01.2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 по справі №420/291/20, яке набрало законної сили 22.04.2020, проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 виходячи з розрахунку 90 % грошового забезпечення.

Отже, рішення по справі № 420/291/20 виконано 22.04.2020 р. (проведено перерахунок).

На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 по справі №420/13377/20, яке набрало законної сили 08.02.2021 р., 10.02.2021 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 згідно із довідкою Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 11.09.2020 № 118, виходячи з 70% грошового забезпечення позивача.

Отже, застосування 70% грошового забезпечення, яке на думку заявника є протиправним, виникло саме при виконанні рішення по справі №420/13377/20, а тому судовий контроль необхідно здійснювати саме у тій справі.

Окремо суд звертає увагу представника позивача:

Приписами ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судовому захисту підлягає тільки порушене право. (правова позиція Постанова ВС КАС від 16.12.2020 р.). Рішенням по справі №420/291/20, яке набрало законної сили 22.04.2020 року відновлене порушене право ОСОБА_1 шляхом проведення перерахунку.

Також слід зазначити, що особа звертається до суду з метою захистити у судовому порядку свого порушеного права або інтересу, які охороняються законом, при цьому вона повинна використовувати адекватний засіб захисту своїх прав, тобто такий засіб, який призведе до відновлення (захисту) порушеного права або інтересу.

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб`єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб`єктивних прав.

Кожен юридичний конфлікт має зовнішні прояви, до яких належать правовий спір і правопорушення.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні правовідносини.

Представник позивача звернувся із заявою в порядку ст. 383 КАСУ.

Приписами ч. 1 ст. 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З огляду на вказане та з урахуванням того, що рішення по справі №420/291/20 виконано 22.04.2020 р. (проведено перерахунок) відсутні підстави для задоволення поданої заяви.

Керуючись ст.ст. 2-9, 248, 256, 295, 297, 383 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача (адвоката Бучко О.С.), в порядку ст. 383 КАС України за вхід. №16652/21 по справі №420/291/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.